СЛОВО (еротична поезія)
СЛОВО
Спочатку було слово,
І слово було «Ти».
А потім було кльово,
Здригалися світи.
Ми в темній пащі Львова:
Будь-ласка, посвіти.
А далі були люди,
Збруднілі від іржі,
Твої звірині груди –
А може, і чужі...
Ми в череві у Будди.
Кажи. Мовчи. Кажи.
Світ впитий був нівроку,
Світ просто занеміг
Від смаку твого соку –
Чи може, то не сік?
Наяди з того боку
Співали буколік.
Ми – в Крішни на балконі.
Трамвайкає трамвай.
В твоїм примарнім лоні
Побачив небокрай.
Ми голі. Ми шальоні .
Співай. Танцюй. Співай.
В етері був Коельо,
У скроні бив азарт.
Мій Рейн у твою Ельбу
Ввійшов, як Бонапарт.
Два постріли шрапнеллю.
(Астрал – це тільки жарт).
В фіналі було вбивство,
Наркотики і джаз.
Ми разом. Ми нарізно.
В обіймах стогне час.
Ми в підземеллях міста,
Воно шукає нас.
Втікаєм в хащі хіті,
Все знову шкереберть.
Львів – у проваллях миті
Та виплеканий вщерть.
Ми вже і так убиті.
Кого лякає смерть?