Дупла
Дата: 15 Листопада 2011 | Категорія: «Любовна лірика» | Перегляди: 585 | Коментарів: 3
Автор_ка: Маргарита Ротко (Всі публікації)
... вітру попіл розхристаний,
сонця риб'яча кістка...
Що між нами? Мов істина:
любиш - треба із'їсти!
Терпиш - спи каменюкою
в лісі темного ліктя...
Протяг, свіжий, мов руккола.
Потяг, довгий, як влітку.
Тіні довшають, довшають....
Комір гусне, мов шпилька.
Вітром випито горщики.
Сонце влито в аджику
ігрищ сонних на публіку,
зим, примерзлих до ручок...
Що між нами?
Два кухлики.
Що між ними?
Падлюччя
хлібних крихт і стооких крихт,
чуттєжерів-крихт...
Любий,
від голодного цокоту
ми сховаємось в дупла -
у горілі й заголені,
у пожежу над морем...
Нам носитимуть олені
сни й смарагдові кори.
Нам співатимуть оплески
птахи, дивні, мов пальми...
... рухи пахнуть притомністю.
Рани пахнуть зубами.
Оксамитові сутінки
на пожежі в корінні.
Нишкнуть звірі-супутники.
Мрякнуть трави-створіння.
Сни на лікті - прочинені
в "з'їсти" - довге, мов душі...
Що між нами?
Лічильники,
батарейні калюжі,
кістка сонця, горластого
вранці...
В ліжкових кублах
ми з тобою - дві ластівки
у скаженому дубі.