ЛЬВІВ | Форум видавців, громадська організація (з 1994 р.)

Сайт: bookforum.ua | Fb: facebook.com/lviv.bookforum | Вк: vk.com/lviv.bookforum | На мапі

Основний напрямок діяльності ГО «Форум видавців» - промоція українських письменників та видавців за кордоном. Метою громадської організації є привернення уваги суспільства до актуальних проблем книговидавничої галузі та підтримка фахових заходів. Також «Форум видавців» організовує багато акцій та подій, спрямованих на популяризацію читання серед різних вікових груп. Прес-секретарка Форуму Ольга Вишня зазначає: 

«До організації кожного проекту важливо підходити з любов’ю, натхненням та відповідальністю». 

Детальніше про «Форум видавців»:

> «Форум видавців» завжди проходить в середині вересня. Чим зумовлений такий вибір дат і місяця?

Є два сезони в році, коли активізується книжковий ринок – навесні та восени. Ми обрали осінній книжковий сезон, саме тому Форум видавців у Львові відбувається у цей час. 

Ми хочемо змінити нашу країну і світ на краще, тому так багато наших проектів спрямовано на популяризацію читання серед дітей та підлітків, розвиток критичного мислення і розвиток особистості загалом. 

12-15 травня після двохрічної перерви, відбудеться Дитячий форум. Заплановано понад 400 заходів: читання, конкурси, квести, ігри, майстер-класи, наукові досліди, спортивні розваги, події для батьків та освітян, а також 8000 книжкових новинок для дітей від українських видавців на книжковому ярмарку. 

На Дитячий форум приїдуть переможці обласних етапів всеукраїнського конкурсу дитячого читання «Книгоманія» – найкращі читачі з 19 областей України, міст Львова  та Києва, а також 54 найкращих читача з Львівської області, де на них чекає особлива програма. Але ГО «Форум видавців» організовує події для різних вікових груп. Благодійна акція «Третій вік – задоволення від читання» чи не єдиний в Україні проект, який спрямований на соціалізацію людей літнього віку, залучення їх до активного спілкування. 

> Цього року ГО «Форум видавців» вдруге організовував колективний український стенд на Вільнюському книжковому ярмарку. Як відбувалась його підготовка? Чи залишились ви задоволеними від участі?

Вперше ГО «Форум видавців» організовувала колективний стенд на Вільнюському книжковому ярмарку у 2009 році. Тоді вдалося представити чотири видавництва, цього року їх було вже дев’ять – АССА, Брайт Букс, Видавництво Старого Лева, Віват, Знання, Майстер книг, Марія, Талант, Фонтан казок. Це ті видавництва, які виявили бажання взяти участь у цьому книжковому ярмарку. 

І тоді, і тепер пропозиція організувати колективний стенд надходила від Литовського Інституту Культури. На запрошення цієї інституції, Вільнюський книжковий ярмарок відвідали також українські письменники – Маріанна Кіяновська, Андрій Курков, Ірина Цілик, Сергій Лойко, фотокореспондент видання Los Angeles Times, автор книги «Аеропорт», а також художники Андрій Лесів та Романа Романишин з творчої майстерні «Аґрафка» і дизайнер Ілля Стронґовський з благодійним проектом «Добра листівка». З робочим візитом Вільнюський книжковий ярмарок також відвідав Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.  

Українські заходи та стенд відвідали: Президент Литви Даля Грибаускайте, Прем'єр-міністр Литви Альгірдас Буткявічюс, Посол України в Литовській Республіці Володимир Яценківський та тисячі литовців. 

Дівчата з української громади Вільнюса допомогли з поширенням інформації про українську програму, а також організували творчий вечір Андрія Куркова для українців. 

Ми отримали дуже багато позитивних відгуків – від видавців, авторів, наших литовських колег, українців Вільнюса. Це дуже тішить. А співпраця з литовцями продовжується, Литва – Почесний гість 23 Форуму видавців у Львові. У квітні-травні у співпраці з Литовським Інститутом Культури реалізовуємо проект «На острові ілюстрації»,  литовські та українські художники та режисер відвідають з майстер-класами для дітей кілька міст України. 

---

ЧЕРНІВЦІ | Meridian Czernowitz, 

Міжнародна літературна корпорація, міжнародний поетичний фестиваль (з 2010р.)

Сайт: meridiancz.com | Fb: facebook.com/meridiancz | Вк: vk.com/meridiancz | На літературній мапі

Основним напрямком роботи «Meridian Czernowitz» є літературний менеджмент. Корпорація включає в себе різні книжкові проекти, громадське об’єднання «Літературний целанівський центр» та Міжнародний поетичний фестиваль «Meridian Czernowitz», учасниками якого в різні роки стали поети з Німеччини,  Австрії, Швейцарії, Великобританії, США, Данії, Нідерландів, Люксембургу, Ліхтенштейну, Польщі, Румунії, України, Росії та інших країн. Саме про цей масштабний захід ми розпитували директорку фестивалю Євгенію Лопату та прес-секретарку корпорації «Meridian Czernowitz», Лілію Шутяк (матеріал доповнюється).  

> Фестиваль «Meridian Czernovitz» дуже відомий в мистецькому колі, про нього знають навіть за кордоном. Як ви організовуєте інформаційну підтримку фестивалю? З яких етапів вона складається?

Л.Шутяк: Інформаційна підтримка фестивалю зазвичай відбувається у кілька етапів. Спершу ми чітко розробляємо контент, з яким плануємо звертатися до аудиторії та план його оприлюднення. Далі використовуємо всі можливі канали донесення інформації до широкої громадськості - прес-релізи, соціальні мережі, поліграфія (афіші, флаєри), інтерв'ю з учасниками фестивалю та організаторами для різних ЗМІ. Важливо сказати, що вся наша продукція готується двома мовами - українською та німецькою. Це дозволяє викликати в аудиторії першу хвилю зацікавлення. 

Під час самого фестивалю ми активно інформуємо громадськість про перебіг подій. Найперше - за допомогою соціальних мереж, сюжетів на ТБ, радіопрограм, публікацій в інтернет-ЗМІ і газетах, які з'являються у фестивальні дні. Після завершення «Meridian Czernovitz» обов'язково готуємо пост-реліз із найцікавішою інформацією про те, що відбувалося на фестивалі. Також щороку в нас є інформаційні партнери. Ця схема дозволяє успішно реалізовувати підтримку фестивалю як на всеукраїнському, так і міжнародному рівні.

РІВНЕ | Література RV, молодіжна громадська організація (з 2011 р.)

Fb: goo.gl/xglGoK | Вк: vk.com/literatura_rv | На літературній мапі

Молодіжна громадська організація «Література.RV» займається проведенням презентацій книг, зустрічей з письменниками, квартирників, творчих вечорів та різних мистецьких заходів. Метою діяльності організації є створення літературного середовища у Рівному. 

Детальніше про «Літературу. RV» у подальшій розмові з її керівником Вікторією Дикобраз.

> Як виникла організація «Література. RV»? Як швидко зібралась команда?

По суті, команда почалася із двох людей, яким однаково муляла «літературна глушина» в місті. Зараз в організації 4 людини, і це те «ядро», яке сформувалося майже від старту. До окремих проектів долучаємо волонтерів, зараз плануємо набирати нові кадри.

> Як ви поширюєте інформацію про вашу організацію? Чи використовуєте якісь канали, окрім соціальних мереж? Які результати це приносить?

Навіть СМM зараз якщо дає результат, то часто непередбачуваний: до людей стає дедалі важче достукатися через різні нововведення у системах. Працюємо комплексно: соцмережі - і facebook, і VK, і Twitter, особиста база - ел.пошти й телефони, реклама в місті - локальні ЗМІ й плакати по основних точках (книгарні, кав'ярні, тайм-кафе, універи, етц).

> Які досягнення «Літератури. RV» на культурному полі? Чи стало середовище рівного більш літературним?

За Рівне важко говорити об'єктивно, здається, до нас тут ніхто серйозно не працював з літ.заходами. Знаю, що упродовж 4.5 років ми щомісяця проводимо 1-2 події на 40-200 глядачів, знаю, що наша публіка адекватно ставиться до платного входу, що у нас на подіях 60-70% глядачів купують книжки, що з нами люблять працювати видавці та автори. Зараз ми частіше співпрацюємо з активістами з Острозької академії й проводимо події там і тут. А от чи стимулювали ми своєю діяльністю когось до творчості, стане зрозуміло років за 4 :)

Кажуть, завдяки нам Рівне з'явилося на літературній мапі країни - якщо справді так, отже, йому це було потрібно, і ми йому вдячні за хорошу публіку і міцну віддачу.

Літера «Ї» якнайповніше ілюструє унікальність, неповторність і колорит української мови. Такою ж неповторною й унікальною є українська культура, яку варто презентувати світу. Ніщо не стоїть на місці, як і культура. Чи не щороку українська література і музика поповнюється новими іменами, які не лише добре засвоюють культурний досвід попередників, але й приносять в мистецьке середовище щось своє, унікальне та небачене раніше. То чому б нам не зібрати під свічечкою цієї крихітної, як написав Іван Малкович, але потужної літери «Ї» і відомих та визнаних митців, і геть молодих, аби останні мали можливість поспілкуватися з кумирами і набратися досвіду. А літера «Ї» лише вкотре скромно нагадує, що ми маємо чим пишатися і маємо що берегти. Це і є одне із завдань «Мистецького фестивалю «Ї» - любити своє, берегти своє і ділитися мистецтвом з іншими. 

Найголовнішим критерієм при відборі учасників фестивалю є бажання потенційного відвідувача. Ми робимо фестиваль не для себе, а для тих, хто любить мистецтво, захоплюється ним. Саме наші відвідувачі є тим лакмусовим папірцем, який допомагає нам зрозуміти, чи потрібні імена лунатимуть на нашому фестивалі. 

В нашій спільноті є обговорення, де кожен охочий може написати нам, кого він хоче бачити чи чути на фестивалі. І вже від цих побажань ми відштовхуємося, коли ведемо перемовини з літераторами та музикантами. Звісно, не завжди вдається привести того чи іншого митця, але в більшості випадків нам дуже добре вдається дослухатися до побажань публіки й таки виконувати їх. 

Найперший фестиваль був творчою ініціативою Василя Томчишина та Ігоря Білика, які хотіли бодай трохи оживити Тернопіль в мистецькому плані. Вони не злякалися почати робити те, за що раніше ніхто і не брався. А починати завжди важко. І лише з кожним роком, вивчаючи попередні помилки, набираючи команду і пробуючи щось нове, цього року ми проводимо вже четверний Мистецький фестиваль «Ї», який став міжнародним, адже до нас їдуть не лише українські літератори та музиканти, а й закордонні. Білорусь, Польща, літературна опозиція з РФ – далеко не вся географія цьогорічного фестивалю. Тому запрошуємо всіх-всіх, адже у нас буде на що подивитися і кого послухати.

Почну з того, що діяльність Літературного центру імені Аґнона лише зовсім нещодавно розпочалася. Офіційно ми запрацювали в липні 2015 року. Ми ще зовсім юні та часто несміливі. Проте, намагаємось бути на плаву літературних проектів України, втримати певний ритм. Спочатку запрезентувались під час торішнього Форуму видавців у Львові. Далі малі невеличкий презентаційний тур Україною: командою Літературного центру розповідали про нашу роботу у Києві, Тернополі та Івано-Франківську. Навмисно обрали ці міста, оскільки Львів і Київ сьогодні задають ритм в культурних проектах країни, а Тернопіль та Івано-Франківськ є найближчими географічними сусідами Бучача.

Що стосується планів Літературного центру, то намагаємось реалізовувати все, що плануємо. Зовсім недавно вклали більш чітке стратегічне бачення того, як і куди ми плануємо розвиватися. Це, насамперед, організація літ.проектів у Бучачі: зустрічі із письменниками, презентації книг, зокрема новинок сучукрліту, а також ексклюзивні літературні мандрівки Бучачем. Вже мали досвід співпраці із проектом «Їздець», для якого розробили маршрут на основі книги про Бучач «Гість на одну ніч» Нобелівського лауреата з літератури, уродженця Бучача (ім'я якого носить Літературний центр) Шмуеля Йозефа Аґнона. 

Загалом, організовуючи Літературний центр, мали на меті привернути увагу до Аґнона як автора, несправедливо забутого в Україні, але й разом з тим, завдяки різноспрямованим літературним проектам повернути культурне та літературне життя до малого містечка, яким є Бучач. Щодо планів, хочемо ще реалізувати видавничі проекти, можливо, і перекладацькі. Зараз власне у процесі пошуку коштів на це.

Ми - невелика команда, але, як на мене, доволі злагоджено працюємо. У нас є менеджер проектів Юля Михалецька, прес-секретар Тетяна Іваніцька та керівник літ.клубу Олександр Ющак. Зазвичай, кожен відповідає за свою ділянку роботи, але, звичайно, може і допомогти в організації загалом. В мої обов'язки програмного директора входить планування проектів, робота із партнерами, фандрайзинг, представницькі обов'язки, тощо.

За півроку активної роботи вже помітні перші результати. Зокрема тішить те, що на щомісячні події - презентації книг чи зустрічі із письменниками, котрі приїздять до Бучача, приходять люди, і щораз більше. 

У зимовий період року ми проводимо заходи у місцевій кав'ярні, і часто вона на таких подіях переповнена. Від листопада ми провели декілька зустрічей у Бучачі, зокрема із Тарасом Прохаськом, Вікторією Амеліною, Олексієм Чупою, Галиною Петросаняк, Юрієм Матевощуком, Юрієм Завадським та іншими. Загалом, це була співпраця із видавництвами «Лілея-НВ», «Віват», «Крок», видавництво «Основи». 

Люди купують книги, приходять на події, мають змогу поспілкуватись з авторами. Як на мене, сьогодні це своєрідна розкіш для малого міста, на жаль. Хотілося б таку прикру ситуацію виправити. Ось тому ми й працюємо.

ЛЬВІВ | ЛІД-9, мистецьке угрупування (з 2014 р.)

Facebook: goo.gl/YjNCMI | Вконтакті: vk.com/lid_9 | На літературній мапі

Мистецьке угрупування «ЛІД-9» організовує різноманітні мистецькі події та планує розширювати межі своєї діяльності. «На нашому балансі, окрім більш ніж десятка поетичних вечорів, - кілька концертів, презентацій, займаємось також перекладами молодих американських авторів, а у планах – виставки, театралізовані дійства та перфоманси»,- розказує Андрій Скородзієвський, один з організаторів угрупування. 

Хочете знати більше про «ЛІД-9»? Андрій Скородзієвський вам розкаже:

> Як довго ви підбирали назву? Які були варіанти й чому зупинились на «Лід-9»?

Назву для організації, насправді, довго не підбирали, оскільки ця назва й ідея створити організацію зріла в нас дуже давно, а з назвою все просто. «Лід-9» - це модифікація льоду з роману Воннегута «Колиска для кішки», що перетворювала усю рідину навколо себе у «лід-9». 

> Як відбувається підготовка до ваших подій? 

Ролі у нас в роботі чітко розграфлені, кожен знає своє завдання. Я, Ско Рик, до прикладу, займаюсь тим, що знаходжу приміщення для проведення заходів та займаюсь розповсюдженням інформації через соцмережі та поліграфію. Сід (голова угрупування) - ідейний натхненник та дизайнер усіх афіш. 

Взагалі, від МГО нас відрізняє лише відсутність чіткого статуту та звітності, а так все є: членські внески, звітність одне перед одним, прийняття рішень шляхом голосування (щоправда, ми приймаємо рішення лише за 100% згодою, тому це інколи доволі складно, натомість усі наші рішення не викликають жодних конфліктів всередині організації.)

Якщо вже казати про якийсь алгоритм, він у всіх однаковий, думаю:

1. Розробка плану найближчих подій;

2. Пошук приміщень для їх проведення;

3. Реклама, поширення інформації про події;

4. Проведення.

---

Ідея виникла в мене й Віталія Чупака спільно. Ми продумали, як все має бути й запропонували долучитися Тарасові Прохаську як досвідченому й авторитетному чоловікові. Виявилося, що він теж про щось схоже давно мріяв. Тому все склалося якнайкраще.

Це прекрасна нагода почуватися письменниками. Насолодитися цим. Спробувати. А також шикарні знайомства і зустрічі, які дає резиденція – з Прохаськом, який годує обідами й зустрічає о шостій ранку з поїзда, з Андруховичем, Процюком, Єшкілєвим, Галиною Петросаняк, Іздриком… В них можна не лише похапцем взяти автограф, як то трапляється на презентаціях чи літературних фестивалях, а спокійно й ґрунтовно поспілкуватися, показати свої твори, почути думку цих письменників, побачити їхні улюблені локації в місті, покататися на велосипедах …

Есе, які пишуть гості резиденції, публікуються в ЗМІ, відтак ці молоді автори знаходять свого читача в рамках резиденції набагато легше, ніж би це могли робити самостійно. Бо до них прикута увага, бо їх визначило кращими журі.

Для багатьох це перша книжкова публікація, адже ми видали тексти всіх учасників окремою книжкою «Станіславський феномен. Принагідні гості», яка розповсюджується в мистецьких закладах, яка продається в книгарнях. 

Зрештою, участь молодого автора нашій резиденції – поштовх рухатися далі.

Дуже люблю поезію Тараса Мельничука. Вважаю, що він заслуговує набагато більшої уваги й прочитання, ніж є нині. Тому й вирішив започаткувати фестиваль його імені для його популяризації. А крім того, просто оживити літературне життя в Івано-Франківську.

На Покрову, бо це - день українського козацтва і створення УПА. Тобто, всі ті речі, які є для мене важливими й цікавими поєднуються в ідеї цього фестивалю. 

З 2012 р. ви визначаєте лауреата фестивалю, нагороджуєте його дипломом та сирним коником. Як саме відбувається визначення призера?

Визначення лауреата відбувається на таємному засіданні таємного оргкомітету. Я теж до нього входжу, й можу сказати, що стараємося віддавати цю нагороду найбільш гідним. А також маємо амбіції, що з роками одержання сирного коника буде дуже престижним.

Не завжди так. Завжди по-різному. Кілька років фестиваль відбувався лише у Франківську. Одного разу - Франківську й Коломиї. Іншим разом - у Франківську й Уторопах (це і є Косівщина, мала батьківщина Тараса Мельничука). А минулого - у Франківську й селі Белеїв Долинського району. Там в останні роки періодично мешкав з дружиною поет Олег Лишега. Він був постійним учасником фестивалю від самого початку, а також першим лауреатом. В кінці 2014-го Лишега помер. Тому на черговому фестивалі ми вирішили його вшанувати такою поїздкою до місця, де він жив.