імена | Публікації | Litcentr
22 Грудня 2024, 13:00 | Реєстрація | Вхід

імена

Дата: 12 Червня 2012 | Категорія: «"Золотий фонд" ресурсу» | Автор_ка: Ірина Шувалова (Всі публікації)
Зображення: можно | Перегляди: 1665

із моря виходять народжені вперше боги

так пишуться книги чудес на піску під ногами

ненатла вода поїда золоті береги

які ще ніколи й ніхто не назвав берегами

 

ще речі не мають імен а початки кінців

в мовчанні своєму гора ще далека від горя

ще з лука не пущено спритних смертельних гінців

назустріч чужинцям які по-чужому говорять

 

вуздою мовчання загнуздано ще язики

співати і славити сонце дано безязиким

і вперто щоранку розорюють жайворонки

своїм голоском замалим небеса завеликі

 

хоч вії неназваних таїн тривожно дрижать

та сутність іще у безпеці за сонмом серпанків

покоїться мова у горлі як лезо ножа

щоб піхви солоні й тісні розкроїть наостанку

 

покоїться мова це спокій сухого зерна

що містить в собі проростання жнива і хлібини

і речі не знають про власні свої імена

що зблискують в темних глибинах як срібні рибини



4 коментарі

avatar
чудово!

мені подобається вибрана тема та її реалізація в цьому вірші.

це справжня поезія. тому - НОМІНУЮ
avatar
здорово! аж у горлі залоскотало smile
avatar
Просто офигеть! Это - настоящее.

"і речі не знають про власні свої імена

що зблискують в темних глибинах як срібні рибини"
avatar
Дякую за творчість. Яке ж чудове осмислення речей і мудрости... Ава-ау! У тексті унікальне звучання ТГШ, його наративи - це ваші Музи, фонічний серпантин вірша та ліричне вимислення думок про ... таємницю буття ... отрута чарівних слів Лірика - це духовні верхи Поезії. Вірю у ваші думи про живих.

із горя виходять човни почути тенори жертв
так зволення через полони чудес широченними
блаженства води дозволяють один рудимент
щоб нові розхрещення плескалися суверенними

усі освященства не мають речей веретено
ексцентрика тихо піднесене з горя на човен майстрам
безпрецедентно смертельно і іманентно
назустріч відвертим черпають мудрість Богам

десерт атмосфери окислив язик мародера
почерствіли співи і слава вечерь і печер
якщо виночерпій щоранку розорює флери
якимсь ефемерним терном химерних небес

сомбреро наперсток принцеса о поетеса
у підреберʼї герць альфреско-світів
сто весел човна заграло зіграну пʼєсу
бурлеском-гротеском щоб з арабесками дід

покоївся мовами згідно адреси ТГШ
коли перевершити в собі зростання посмертні
і речі не знають про власні свої верша
зверхники смерті речами долають окресленість

Залишити коментар

avatar