У суботу, 23-го березня, в київському лекторії літературного клубу «Пломінь» відбудеться лекція дослідниці консервативної революції, Олени Семеняки, присвячена філософським аспектам творчого спадку Джека Лондона.
Філософський контекст, у який незмінно вписують творчість Джека Лондона дослідники, можна підсумувати так: віталізм (філософія життя), соціал-дарвінізм, ніцшеїзм. Найбільш «філософічним» твором письменника, у свою чергу, вважається роман «Морський Вовк», хоча суспільно-політичні погляди автора більшою мірою розкриті в працях на зразок «Мартін Іден» та «Залізна п'ята». З таким контекстом можна би було погодитись, якби аналіз не вичерпувався віднаходженням ідей Герберта Спенсера в основі творів американського письменника, а «ніцшеїзм» було реконструйовано як цілісну концепцію.
Адже біографічні та ідейні впливи лишили досить контрастні сліди в творчому спадку Джека Лондона: поряд із апологією вестерналізму й генію «білої людини» знаходимо критику західного виродження та капіталізму, що створює підґрунтя як для революційно-соціалістичних висновків, так і для віри в «американську мрію»; «благородний дикун», «білокура бестія» і культ фізичної сили сусідують із ідеалами природної аристократії й високої культури, унеможливлюючи спрощені рецепти для суспільних перетворень на базі еволюціоністської "боротьби видів у природі" .
Герменевтичний хід, що допоможе не тільки краще зрозуміти, а й синтезувати філософські горизонти Джека Лондона, полягає у спробі розгляду його ідей крізь призму філософського «апгрейду» ніцшеїзму, здійсненого у 20 ст. такими теоретиками та супутниками «консервативної революції», як Мартін Гайдеґер, Ернст та Фрідріх Георг Юнґер, Армін Молер та Юліус Евола. Метаісторичний вимір, у який помістили фігуру Надлюдини Ніцше брати Юнґери, зокрема, конфлікт «божественного» й «титанічного» у досвіді метафізичної «переоцінки усіх цінностей», а також фокус на романтичній фігурі Бунтаря (передусім із «Втраченого раю» Джона Мільтона, що справив вплив на Джека Лондона), проллють світло як на соціал-дарвіністські ексцеси, так і стихійний примордіалізм, «коли світ був юним», та археофутуризм у творчості письменника, чиї не до кінця відрефлексовані ним самим філософські інтуїції потребують нових означників.
Лекція розпочнеться о 19.00 в приміщенні літературного клубу «Пломінь», що знаходиться за адресою: провулок Шевченка 5 (ст. м. Майдан незалежності), Козацький Дім - 3 поверх.
Подія у Facebook: https://www.facebook.com/events/543085856213952/