Он может писать все, что заблагорассудится без оглядки на кого-либо. Любой читающий сие, раз уж оно опубликовано и предусматривает комментирование, вправе высказать свое мнение по данному поводу. Это же ясно как гожий пень!
Никого не собирался ОБИЖАТЬ, а высказал свою оценку на опубликованное. Ты же в данном случае демонстрируешь свое своеобразное видение, избирательное право и практикуешь двойные стандарты. Впрочем, твоим упорством и верой в собственную непогрешимость можно только восхищаться!
Такая - не такая. Ожидала - не ожидала. Это я не ожидал, что в заурядных словах ТЫ увидишь и оскорбления, и переходы на личности. Высказал лишь точку зрения, что претит педалирование автором своего эго, что ЖЕНЯ БИЛЬЧЕНКО прокламирует эгоцентризм, доводя его до абсолютизма!
"может делаться любым представителем Экспертной группы ресурса в случае несоблюдения любого из пунктов Правил ресурса"
Наверно, глупо спрашивать, что я нарушил. Наверно, надо сознаться, что я африканский шпион и копал тоннель из Ворзеля в Ирпень. НЕ ТАМ РОЕТЕ, ГОСПОДА!!!
Я увидела прямую оценку, и попросила от подобного воздержаться.
На прямые посылы автора анкеты - прямая оценка! А что, должна быть кривая? Полагаю, лучше бы неусыпое око админов не дремало в случаях "посыланий", советов "отвалить" и пр. нервных эмоциональных проявлений. Не мне давать админам советы, но в пору обратить внимание на то, чтобы и они следовали установленным ими же правилам. "Прошу воздержаться" - в данном случае этими правилами никак не оговаривется.
Строй стихотворения хорош. Так организовывали стихи поэты серебряного века. В остальном же - современный мейнстрим, вагонный драйв, рассчетливая экономия изобразительных средств: что не выстрел - в десятку! Браво!!!
Импонирует фонетическая густота текста. Можно идти в любую сторону - и везде изумление, притаившиеся смысловые красоты и горечь высокого одиночества: АЛЛИЕНАЦИЯ.
Неа, не угадала. Он ушел из авторов еще летом, потому как на его работе не приветствовали позиционирование его имени с литературной деятельностью. А кушать все-таки хочется и до пенсии далеко... Но похвально, что он не покидает своего постыдного занятия и грешит бумагомаранием бизнесовым акулам назло-х!!!
Стараннями невгамовних «Ліриків Transcenden’a» днями Вінниця перетворилась на поетичну столицю України. В туристичному клубі «Меркурій» відбулося грандіозне сафарі на носорога, щоправда… малахітового. Саме так можна назвати ювілейний Х всеукраїнський конкурс одного вірша «Малахітовий носоріг-2010». На сцену злітали поети з Києва, Львова, Харкова, Луганська, Донецька, Дніпропетровська, Черкас, Житомира, Криму, власне Вінниччини. Влаштовано телеміст з Хмельницьким та Івано-Франківськом. Поезію зручно відтінювала музика. Вечірку супроводжували групи українського мелодійного року «LARUS» та «КОРИЦЯ» з колоритною солісткою Лілією Коломієць, творчі бардівські дуети Ірина Павлюк & Олександр Горчинський, Наталія Пудайло & Ігор Кірпичников. 51 конкурсний виступ пролунав у залі, наповненій по вінця мисливським азартом. Лауреатами глядачі обрали Віту Костенюк з села Багринівці Літинського району та вінничан – Богдана Куценко, Юлію Зотову, Ірину Павлюк, Юлію Броварну. Учасники конкурсу отримали дипломи та книжки у подарунок, які традиційно люб’язно надає Російсько-український культурно-просвітницький центр «Співвітчизники». Його голова Олег Кадочніков вважає симптоматичним, що цього року на дипломах проставлені печатки усіх творчих спілок та організацій, що діють на Поділлі. Це, на думку відомого літератора і громадського діяча, свідчить про актуальність ідеї об’єднання всіх творчих зусиль на тлі підтримки культури, літератури та мистецтва в нашому регіоні. Втім, гран-прі сафарі, статуетка носоріжка зі справжнього африканського малахіту, поїде до Донецька. У конкурсі перемогла юна поетка Аня Грувер з віршем російською мовою «Вовк». Як нагадав один з організаторів заходу, міфолог поетичної групи «Лірики Transcenden’a» Сергій Негода, малахітових тваринок частенько увозили за межі Вінниці. Вони тепер прописані на пасовиськах Єрусалиму, Києва, Миколаєва, Тернополя, Хмельницького. Проте, настає час впорснути у полювання свіжої крові, - вважає культуртрегер групи Андрій Стебелєв. Наприкінці вечірки він запропонував креативним молодикам будь-то з ЛІТО «НОВИЙ ШИНОК» чи то поетичного клубу «СКАРБ» перебрати на себе організаційні важелі. Це б дозволило «Лірикам Т» більш завзято зосередитися на інших проектах, таких як поетичний фестиваль на Поділлі «Підкова пегаса» чи програмах Вінницького дому поета. Серед реалізованих проектів – Меморіальний куточок у Вінниці самобутнього поета Влада Клена, одного із засновників сучасного поетичного руху в Україні, який передчасно пішов з життя рік потому. У день проведення «Малахітового носорога» в скверику за Будинком офіцерів встановлено дві лавки з пам’ятними табличками, посаджено деревце клена, а у бібліотеці Вінницького військового гарнізону пройшли літературні читання, була розгорнута книжкова експозиція з творами поета-пілігрима. Тепер тут зможуть збиратися творчі особистості і всотувати з повітря ритми й рими. І на довершення вже у Центральній міській бібліотеці ім. І.Бевза відбулися читання в рамках фестивалю з Донбасу «СИЛА ВІТРУ», що зусиллями поета з Луганська Олексія Мартиненка котрий рік кочує містами України. Справжнім відкриттям фестивалю стали виступи юних авторів ЛІТО «ІНВЕРСІЯ СЕРЦЯ», що опікується викладачем Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. М.Грушевського, кандидатом філологічних наук Іриною Зелененькою, промінисті поетичні промови Макса Самокіша з Харкова, Миколи Ширяєва з Сімферополя, Ніни Олійник з Дніпропетровська, Юлії Шипової з Києва.
Маленькое уточнение: создание Мемориального уголка в Виннице - плод коллективных усилий Лириков Т сотоварищи. Огромное спасибо за пожертвования и участие всем, кто оказался рядом.
Наблюдал его в Херсоне у Швец на одном из Антрактов. Гордо несет себя и метит территорию. Впрочем, этим грешат многие. Подобное слышал и о таких уважаемых мною постатях как vvsazonov и legat.