справа не в образах. справа в тому що автор акцентує увагу на конкретній властивості, обираючи її з-поміж інших (гаряче, далеке, тепле і т.д.) (не думаю, що свідомо, такі речі свідомо не завжди робляться). мені сподобалися не образи, а фон, на якому ці образи виникають (подвійне співпадіння - жовте і сонце; сонце і пшениця - якраз і створює додаткові можливості сприйняття такої штуки як каміння перетворюється на пшеницю), тому акцентування вважаю доречним.
черный кубик - это игральная кость. здесь нет героев, все фрагменты в принципе равноправны. это не сюжетный ряд, это скорее описательный текст, но "сдвинутый" от нормы ровно настолько, насколько обычно сдвигается графика в комп. игре, если картридж слегка выдвинуть из гнезда. в целом - что-то вроде препарирования собственных легенд.
3