Олександр Мимрук «Німе кіно» | Публікації | Litcentr

Олександр Мимрук «Німе кіно»

Дата публікації: 21 Серпня 2017 о 13:59 | Категорія: «Поезія» | Перегляди: 385 | Коментарів: 0
Автор: Олександр Мимрук (Всі публікації автора)| Редактор: Сергій Стойко | Зображення: litcentr.in.ua


Олександр Мимрук  поет, журналіст. Народився 1989 р. в місті Ульяновка (тепер Благовіщенське) Кіровоградської області. Лауреат літературної премії видавництва «Смолоскип», переможець поетичного конкурсу «Урба-перехрестя» та гранд-фіналу конкурсу «Гайвороння», фіналіст «Молодої республіки поетів». Автор поетичної книжки «Цукровик» (2017; Видавництво «Смолоскип»).



*****

жінка
стоїть на березі річки

назва цієї річки походить від назви 
кольору небесної глибини
чи кольору глибини морської

чи може кольору синіх коралів
і деяких типів очей
що їх носять деякі люди
не всі підряд

[інтертитри]

ТУТ БУДЕ МІСТО!

промовляє жінка
промовляє настільки впевнено
наскільки взагалі можливо

переконує річку
переконує степ
і будинки починають виринати із землі

ростуть догори
цегляними строкатими квітами
така незвична геометрія
для цих місцин

тутешня трава ніколи не бачила тіні
охоплена жахом
вона розступається перед цехами

стелиться перед бараками
розтікається між корпусів
наче живі перелякані черви

[інтертитри]

І ЗАВОД СТАНЕ ЗАЛІЗНИМ СЕРЦЕМ!

і серце робітника
себто жителя цього нового міста
перетворюється на маленький завод

і тисячі маленьких робітників
калатаючи своїми маленькими серцями
з вірою у щось велике
біжать на першу ранкову зміну
лише б не спізнитись

так починається нове життя
обличчя міщан сповнені радістю праці
їхні білозубі усмішки неймовірно яскраві
особливо на тлі потемнілої
обвітреної шкіри

[інтертитри]

СЛАВА ТРУДУ!

білі сорочки
усмішки
бруд



*****

третій день весни
поспішна евакуація

ешелони з награбованим
народним добром
снують десь на захід

вони вивозять те чим ми були
залишаючи лише пустоту

так легко загубитися в ній
наче сліпому в присмерку

[інтертитри]

І ЖАХ ОХОПИВ ВСІХ!

плаче дід
плаче баба
захлинається сльозами
директор заводу
кропить випалену вогнем землю

сум і скорбота читаються
на їхніх обличчях
гримаси останніх земних днів

вони ще не знали
що чекає окупантів на кордоні

[інтертитри]

УРА! ЗА БАТЬКІВЩИНУ!

загони голодних партизанів
наче каміння з неба
падали на голови грабіжникам

спускалися з гір
невеличкими загонами по 15 чоловік
для кращої мобільності

[інтертитри]

ПАНІКА!

кров окупантів
змішалася з пізнім снігом
а хмари з душами їхніми

і хоча ми завжди думали
що у ворогів душі не буває
доводиться визнавати власну
дурну неправоту

кожен мертвий стане зіркою на небі
зіркою на кітелі
зарубкою на прикладі пе-пе-ша

[інтертитри]

НАГРАБОВАНЕ - ПОВЕНЕТЬСЯ НАРОДУ!

щасливе обличчя бабусі
щасливе обличчя діда
щасливе обличчя робітника



*****

він обкладає нутро печі
вогнетривкою цеглою

обов'язковий захист
наче шкіра людська
для людини

напевно сам творець 
колись викладав його власну 
оболонку
цеглинами-атомів
щоби збільшити шанси
на виживання

тепер він 
збільшує шанси
для свого творіння

приміряє 
робу творця

[інтертитри]

ЕНТУЗІЯЗМ!

сотні натхненних рук
сотні натхненних голів

дим заплутується між хмар
та електричних стовпів
наче кучері хмелю

з таким натхненням 
вони звернуть гори
і річки пустяться проти 
природної течії

[інтертитри]

ЗОБОВ'ЯЗУЮСЯ ВИКОНАТИ
П'ЯТИРІЧКУ ЗА ТРИ РОКИ!

симфонія завзятої люті
хилить крони дерев

це не постріли кулеметів
це тисячі молотів
наче у віршах класика
розбивають гори
кам'янистого вапна

[інтертитри]

НА ФРОНТАХ ПРАЦІ
Є МІСЦЕ ДЛЯ КОЖНОГО!

планета
наче гігантська динамо-машина
обертається швидше
і швидше
і швидше



*****

через річку всього один
справжній міст
інший був дерев'яним

немає нічого фальшивішого
ніж дерево
і дошки з нього
що так швидко темніють
сіючи пересторогу

перехожі непевно ступають
важкими черевиками
долають страхом страх

переправляються
на протилежний бік міста
де місто на себе не схоже

все хати
та хати

[інтертитри]

СВЯТО НЕДІЛІ

білі каптури 
провідують друзів та родичів

гуляють парком
копошаться наче мурахи
ринками
околицями

перевіряють на витривалість
старий 
несправжній місток

рибалки 
тривожно вдивляються у глибину
так само як і глядачі
вдивляються у колір м'яча
чи то на стадіоні за парком
чи то на синьо-зеленому екрані

бо ж риба холодна також не спить
некліпаючим оком
бачить діяння наші
і кожен порух невтомного рибалки

[інтертитри]

ОБЕРЕЖНО!

людина з кіноапаратом
провалюється у воду



*****

земля 
чорна наче сажа у ніздрях кочегара
м'яка 
мов м'ясо забитої худоби
приреченої на загибель

зима була важкою
а це значить що жоден кінь
і жоден віл не дотягнув до різдва

лише низький туман 
ходить рівчаками меж

[інтертитри]

ЧИМ ТЕПЕР ОБРОБЛЯТИ?

нарікають жителі околиць
і нарікання їхні наче стогін 
тієї замученої живини 
не людини

огортає всі перехрестя й хрести
пускається дорогами
на всі сторони світу
до найвіддаленіших куточків вітчизни

і так тихо навколо
що здається наче звуку ніколи
не існувало
жодного тобі відлуння

аж раптом

[інтертитри]

МЕХАНІЗАТОРИ-ЦУКРОВИКИ
ЙДУТЬ НА ДОПОМОГУ ЗЕМЛЕРОБАМ!

перші трактори виринають на обрії
загортають важкими 
залізними колесами
обважнілий ґрунт

так мабуть річкові пароплави
загортають зеленувату воду
курсуючи водяними магістралями
від вокзалу і до вокзалу

[інтертитри]

БИТВУ ЗА ВРОЖАЙ БУРЯКУ
БУДЕ ВИГРАНО!

найжвавіший трактор спиняється
посеред ріллі
така спека зупинить будь-кого
висушить будь-який радіатор

але механізаторів
так просто не спинити
висохлий радіатор наповнюється
природнім способом
не документованим у жодному
підручнику чи інструкції

[інтертитри]

І ПРОДОВЖУЄТЬСЯ РУХ!

і продовжується життя



*****

почесна варта на великі свята
це традиція
непорушність монументів
це впевненість у наступному дні

тому учні першої школи
завжди на своїх місцях
завжди в урочистому строї
завжди готові

такі як вони
вміють поставити намет
у темному лісі
можуть зорієнтуватися по моху
що обліплює певну сторону
дерева
їм немає рівних серед тих
хто здатен розпалити
ватру

[інтертитри]

ПОСТ ЗДАВ!
ПОСТ ПРИЙНЯВ!

і обличчя по обидва боки
постаменту
змінюються на інші
не менш світлі
не менш пильні

міщани проходять повз
і кидають вдячний погляд
на погруддя мучениці

кожен з тих хто живе
на цій чорній та родючій землі
знає її історію достеменно

[інтертитри]

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ 
ЮНІЙ ПІДПІЛЬНИЦІ!

юна підпільниця
саме так її називають місцеві
переповідаючи деталі
непростої біографії
із уст в уста

і хоча деталі ці
дуже часто збігаються з деталями
життєписів інших підпільниць
з інших районів та селищ
у підсумку залишається лише вона

гранітна голова
під наглядом дитини

[інтертитри]

ВИРОСТАЄ НОВА ЗМІНА

білі банти в косах дівчинки
закривають тривожне небо



*****

кінотеатр мир
немає нічого кращого
за кінотеатр мир
у п'ятницю 
в вечері

в місті не так багато розваг
а тим більше культурних

навіть бібліотека
і краєзнавчий музей
знаходяться в одному приміщенні
із кінотеатром мир

пари закоханих
пари подружні
втомлені роботяги
та веселі працівники держустанов

струмки люду стікаються
до високих сходів 
під квадратові колони

[інтертитри]

ВСІ ДО БУДИНКУ КУЛЬТУРИ!

хтось забув закрити 
запасний вхід
і зграя хлопчаків проривається
на задні ряди

ніхто їх тут не дістане
в найтемнішому закутку зали

між переполоханих
коханців-невдах

найсміливіший проривається
ще далі

він прослизає
до кімнати кіномеханіка
де вусатий дядько
наче герой італійського фільму
порпається у ящику з плівками

хлопець заглядає
у маленьке технічне віконце
і цілий світ відкривається
його очам

[інтертитри]

КОЛИ Я ВИРОСТУ
ТО СТАНУ КІНОРЕЖИСЕРОМ

розпочинається вечірній сеанс

цілунки на екрані
цілунки в залі



*****

справи пішли не так
це зрозуміли всі

справи пішли не так з того часу
коли зміна видала
жовтий цукор

дехто вирішив накласти на себе руки
кинувшись до жомової ями
чи підставивши голову під бум

відчайдухи бувають поспішними
коли потрібно триматися

[інтертитри]

КОЛИ ТВОІ НОГИ ПОВИСЛИ
У ПОВІТРІ

і кагати вже насипані 

закривавлені кращими із людей
наче високі могили
в нових степах
посічених глибиною очищувальних
канав

так починається нове тисячоліття
ми протягнули в ньому
всього лише рік
і такий банальний кінець

він тримає її за руку
спостерігаючи вибух

[інтертитри]

ДЕ МІЙ РОЗУМ?
ДЕСЬ У ВОДІ
ВІН ПЛАВАЄ, ПОДИВИСЬ!

завалюються цехи
завалюються печі
завалюється труба



0 коментів

Залишити коментар

avatar