два серця
Дата: 01 Вересня 2012 | Категорія: «Вірші в прозі» | Перегляди: 740 | Коментарів: 0
Автор_ка: Роман Штігер (Всі публікації)
не сердся
у мене два серця
а ще кілометри пустих віршів
без смислу і рим
тому ти маленька
гріши поки є ще час для спокуси
прислухайся до власного тіла
бо тільки воно може розказати
як наростає і пульсує листя на гілках
як ламається від ніжності трава
твоя цілковита й безмовна втома
спадає на довжелезні коси
і серце твоє западає у глиб моря
де ти одна
і все поглинається разом з початком
танцюй від ніжності
помирай від любові
думай рухами а також
клади свою голову мені поміж ребра
і слухай як води затікають під небо
не наступай собі на горло
не згортай це пріле від сирості листя
усю цю сутність двоїсту й імлисту
а дихай
просто продовжуй ритмічно стріляти
cонце западає за камінь
і пускає цівку тіні на землю
сьогодні день сумний і порожній
як пляж восени
ховаєш запястки між літер
і словом ковтаєш напругу
думками роздмухуєш вітер
щоб бачити віру і тугу