Підносить стривожено голову
досвідчений сонячний бик –
кривава корида світанку.

Коріння дерев із чужих прасвітів  
росте у глибини, у глину –
годовану плоттю, тонку пуповину
ще чує у лоні землі,
зійде потерчато у свіжій ріллі
насінням твоїх непорочень.
Не згадуй імен проти ночі,
бо стануть биками  сумирні воли.