Усе, що ти можеш - носити у лоні тишу
Дата: 02 Липня 2014 | Категорія: «Універсальна лірика» | Перегляди: 725 | Коментарів: 0
Автор_ка: Галина Танай (Всі публікації)| Редактор_ка: Да | Зображення: Можно
Усе, що ти можеш - носити у лоні тишу,
Немовби коштовну реліквію згиблого роду,
Білити ранкових печалей тонке полотнище,
Зрізати опалені квіти, чекаючи плоду.
Усе, що ти можеш - ховати чужу утому
У темногарячу траву шерехкого мовчання,
Квітчати замками ворота безрушного дому,
Знімаючи всю оборону лише для коханих.
Усе, що ти можеш - укрити броню шовками,
Плекати розкоші перлиннохолодної шкіри,
Водити хрестові походи нічними пісками,
Гортати підступне безгуччя хиткого безмир'я,
Збирати під знам'я веселі стріляні душі,
Пропахлі горілою плоттю кривавих підвалів,
Вкладати їх тихі пісні у розпечені мушлі,
Здавати у камери схову небесних вокзалів.
Усе, що ти можеш - носити у лоні тишу,
Стягнути безсилі слова, мов забруднені шати,
Щоб серця твого неспокійне крихке попелище
Навчилось мовчати.