Проект «Wordyssey». 10-та країна, 10-тий перекладач: Хаген Кеннеді (Сальвадор, Бразилія). 
Після зимового відпочинку та тривалого листування, українська поезія рушила далі! Проект «Wordyssey» подолав у мандрах майже 25 000 км., та має першу подорож через Атлантичний океан.
Цього разу вірші Сергія Жадана, Маріани Кіяновської, Олега Лишеги, Богдани Матіяш та Остапа Сливинського опинилися в гостях у перекладача, що народився та живе у чи не найколоритнішому, сонячному місті Бразилії - Сальвадорі. Подейкують, саме в цьому місті зародилося всесвітньовідоме бразильське бойове мистецтво - капуейра. Наступним учасником проекту став 35-ти річний Хаген Кеннеді.
The 10-th phase: from Greece -> to Brazil: http://infogr.am/Wordyssey_Phases/
Мапа мандрівки на GoogleMap
Мапа мандрівки на GoogleMap
Хаген Кеннеді (Haggen Kennedy, 1979) - перекладач, вчитель, юрист та історик з міста Сальвадор (Бразилія). Отримав освіту у декількох вищих навчальних закладах Бразилії та Греції (Federal University of Bahia, Athens University, Bahian University of Law) здобуваючі знання з різних сфер. Перекладацькою діяльністю займається з 1997 року (переклади на португальську з англійської, іспанської та грецької). Наразі основною сферою діяльності є контрактна співпраця з посольствами, міжнародними організаціями та корпораціями різних країн (Організація Об'єднаних Націй, Британія, Швеція, Сполучені Штати, Німеччина, Бельгія, Греція, Бразилія).
Переклади Хагена для проекту "Wordyssey”:
Маріанна Кіяновська — українська поетеса, прозаїк, есеїст, перекладач, літературний критик та літературознавець. Член Національної спілки письменників України. 1997 року закінчила філологічний факультет Львівського університету. Координатор Львівського осередку Асоціації українських письменників. Díptico
em Milos
Se a cidade onde tudo começou
não fosse uma cidade
um local e
não um ponto de interseção
não um conjunto de fotografias
de faces humanas carentes de faces
se o vento, se a neve
se os bosques de oliveiras, se os limoeiros
se o café, se o vinho
se tudo isto que sem exceção
esconde o meio livro
não deixasse manchas
sobre a pele, sobre o assoalho, digamos
enquanto nossas sombras arrastamos
se o passado houvesse passado inteiramente
ou houvesse passado com o supracitado
supracitado, pois sim
então o poeta poeta não seria mais que
um poeta
ou um poeta com o supracitado
ou simplesmente aquele que
sobe e desce
de cima para baixo
de baixo para cima
e assim por diante
a morte de um sol nas entrelinhas
e ao mesmo tempo nas atraslinhas
e um inteligente passarinho
não mais se quedaria em seu ninho, nem em sua gaiola
no cavanhaque, nem nos olhos
na mão, nem na boca
mas nalgum lugar dentro
no mais íntimo,
mais interno recanto
caminhando
vez que voar não poderia
decolaria e novamente, por fim, aterrissaria
e assim por diante
Сергій Жадан — український письменник, перекладач та громадський діяч. Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами. Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України, учасником мультимедійних мистецьких проектів, а також акцій громадянської непокори. Amor até a morte
Lembras-te daquela casa um tanto suspeita?
Ali sentamos, como zumbis desesperados.
O vai-e-vem inicial, o sono entre as cadeiras
no interior das banheiras, nas terríveis noites em hotéis,
agora a tua mão sobre o cálido tijolo,
seu calor, sua carne
um verdadeiro tijolo de barro.
Lembras-te daquele velho? Encontráramo-lo nas escadarias.
Espremera-se contra a parede para nos deixar passar,
Imóvel como um cadáver, o olhar de incredulidade em seus olhos esbugalhados.
Observava cada movimento teu,
deslumbrado pelo brilho
de teus resplandecentes tornozelos de porcelana
nos pilares de luz e sombras
sob a graça de teus joelhos, que exsudavam calidez.
O policial que então pedira para nos ver perguntou
cheio de suspeita: "Como é possível? Um mês! Um mês inteiro!
E não notastes sua ausência? Que não dava sinal de vida? Um mês?"
"A verdade é que não", justifiquei. "Foi o mês mais lindo de minha vida".
"E o cheiro abominável? Não vos estorvou aquele cheiro abominável?"
"Não. Por quê? A vida frequentemente é abominável."
"Morreu em sua cama, sabíeis? Acima de vossas cabeças. Seu colchão afundara
e tocava o chão. Um pouco mais e o teto gotejaria".
Naquele momento iniciou-se na janela o indescritível verão,
o rádio transmitia notícias pesarosas,
se moribundo fosse, a morte me teria encontrado ouvindo o noticiário.
Tomaste meu coração no momento em que parou e lhe realimentou esperanças
até que voltasse a bater em tua mão.
O que diz alguém que se volve para te ver?
Que pode dizer alguém que te enxerga?
Amor até a morte.
Amar-te-ia até a morte.
Dar-lhe-íamos primeiros socorros até que se levantasse
ou golfaríamos cavernas e túneis adentro.
Continuou, zumbi, a tinir seus ossos,
anunciou sua morte, preparou
seu banho destruído.
Canta aquilo que conheces melhor do que ninguém.
O tempo não nos transformará em escravos, nossa canção o repele.
Corre alegremente em nossa palma o amor
com o qual diariamente aguamos as flores
de nossas sepulturas.
Богдана Матіяш — поетеса, редактор, літературний критик. Навчалася в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». 2004 року закінчила магістерську програму «Філологія. Історія, теорія літератури та компаративістика». У 2004-2008 рр. була аспіранткою кафедри філології. Добірка віршів «Твоя любов проста й усміхнена» увійшла в антологію «Метаморфози. Десять українських поетів останніх десяти років». Перекладає з польської й білоруської мов. Редактор видавництва та часопису «Критика». Представник київської редакції часопису «Український журнал» (Прага). У 2010 році отримала нагороду від Союзу Українок Америки та Фундації Лесі та Петра Ковалевих за збірку «розмови з Богом». ***
Aqueles que amam, tocam; olha que lindos são
covardes como as primeiras luzes da alvorada
audazes como as pombas
aqueles que amam, olha o quanto são magnânimos
com que ternura aceitam o que lhes acontece
fita suas mãos, repletas de tesouros
suas mãos, seus olhos, sua diáfana felicidade
a serenidade em seus sorrisos bem-aventurados
a paz de uma suave brisa de verão
aqueles que amam são como os golfinhos
verdadeiros meninos de rua que d'água irrompem
centenas de ciclos ondeantes desenhando
à sua volta e aspergindo luz
ensinam-nos a gratidão pelo que existe e inexiste no mundo
ensinam-nos doce e bravamente a aproximarmo-nos dos outros
sem a caturrice do recuar
enquanto o fim de tarde lentamente apaga a luz, cala-se o passarinho
enquanto a água da terra inda jorra e corre
Остап Сливинський — український поет, перекладач та літературознавець. У 2000 році закінчив Львівський університет, після чого чотири роки навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології. 2007 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Феномен мовчання в художньому тексті (на матеріалі болгарської прози 60-90-х років ХХ століття)». Співупорядник перекладної українсько-білоруської поетичної антології «Зв'язокрозрив».Algo ali à frente esteve sempre à luz
Algo ali à frente esteve sempre à luz
e não era uma estaca
nem sinal de reza
nem lâmpada, nem farol,
nem qualquer residência,
nem caça nem luta de ninguém
que persistiria por aqueles lados,
nem homem nem animal,
nem árvore murcha
para cair em seu próprio purgatório,
indestrutível como a alma no interior do corpo resplandecente, nem
convite, nem dica, nem
nada
assim como nós que nos encontramos num impasse,
nada consolável quando estamos inconsoláveis
desalentador quando desistimos, desesperados, ante a derrota.
Surdo para orações e súplicas,
igualmente surdo em tempo de guerra e paz,
mas não menos preocupante se
nosso silêncio se prolonga.
Repleto de luz
para os pequenos príncipes continentais e para aqueles
que em escadas seguem um ao outro.
Míopes e cautelosos
como mães encarquilhadas.
E ausente a esperança, como
frequentemente acontece,
não há esperança,
é assim.
Олег Лишега — український поет, драматург та перекладач. Перша його книжка під назвою «Великий міст» з'явилася у 1989 році, а вже через рік вийшла друком збірка «Оповідок давнього Китаю». У 1997—1998 роках Лишега відвідав Пенсильванський університет, отримавши стипендію Фулбрайта. Лишега — перший український поет, якого було нагороджено премією ПЕН-клубу за поетичний переклад.Canto 555
Se não é tarde demais: quebra o gelo com tua testa!
Se não é tarde demais: quebra o gelo com tua testa!
Sai da outra, anda!
Que o mundo, sublime, te reencontre!
A carpa faz exatamente o contrário,
é deixada nos abismos, nada aqui e acolá.
A carpa ali está
para ser capturada mais cedo ou mais tarde.
Tu, entretanto, és humano e não cairás na rede.
As carpas são bastante diferentes: tantos séculos em cardumes.
Espremem-se em terríveis e obscuros blocos de areia,
para reaparecerem do outro lado.
Mas não é buscado amiúde o nosso tempo?
Uma peninha fricciona-se contra a outra... e é isso!
Sentes-te abandonado? Mas és humano!
Não te tornes um covarde: hás de tudo conseguir.
Como não é tarde demais: quebra o gelo com tua testa!
Ó, vasto, fragmentado, milagroso, novo mundo!
Прим.: вірші українською ви можете знайти за ось цим посиланням: http://litfest.ru/news/2012-12-17-2401
9 березня, 2014 року.
Бортовий журнал проекту «Wordyssey».
Новини проекту ви можете знайти
на Літературному порталі «LITFEST» (www.litfest.ru)
та на сайтах інформаційних партнерів проекту:
Форум видавців, Книжковий арсенал, "Obreeystore", ТСПП, "Платформа", "Київський міський туристично-інформаційний центр", Журнал "Community", Молоде радіо, Радіо "Культура", літклуб "Маруся", "MeridianCzernowitz", портал "Укр.Літ", портал "newstock", культурний портал "Експеримент", Портал "Буквоїд", Сайт "Телекритика", "АртВертеп", "Свідомо", "Друг читача", портал "Культура", портал join.ua, портал ukrhome.net, сайт "Almamater" та інші.
Контактний e-mail: info@litfest.ru
Мапа мандрівки на GoogleMap
Фази мандрівки: http://infogr.am/Wordyssey_Phases/
Про проект «Wordyssey»: http://litfest.ru/news/2012-11-27-2364
Проект «Wordyssey»: Автори та вірші. http://litfest.ru/news/2012-12-17-2401
WORDYSSEY на Книжковому Арсеналі '13: http://litfest.ru/news/2013-05-16-2623
WORDYSSEY на Форумі видавців '13: http://litfest.ru/news/2013-09-02-2726
1-ша країна: Богдан Задура, Польща. http://litfest.ru/news/2012-12-24-2414
2-га країна: Іштван Ковач, Угорщина. http://litfest.ru/news/2013-03-01-2512
3-тя країна: Люція Шимановська, Чехія. http://litfest.ru/news/2013-04-03-2566
4-та країна: Андреас Третнер, Німеччина. http://litfest.ru/news /2013-05-09-2615
5-та країна: Рафаель-Хосе Діас, Канарські острови. http://litfest.ru/news/2013-07-01-2672
6-та країна: Башкім Шеху, Албанія. http://litfest.ru/news/2013-07-16-2689
7-ма країна: Арбен Дедя, Італія. http://litfest.ru/news/2013-08-02-2701
8-ма країна: Флавіано Пісанеллі, Франція.
http://litfest.ru/news/2013-09-17-2738
9-та країна: Ромео Цоллаку, Греція. http://litfest.ru/news/2013-09-30-2751
10-та країна: Хаген Кеннеді, Бразилія. http://litfest.ru/news/2014-03-09-2889