24 Листопада 2024, 03:10 | Реєстрація | Вхід

Вірші Ґері Снайдера в перекладах українською

Категорія: «Світова поезія українською» | Переклад: VERBація | Перегляди: 12436


Ґері Снайдер (1930 р.н.) — американський поет, есеїст, екоактивіст, послідовник дзен-буддизму, почесний професор Каліфорнійського університету. У 1975 був нагороджений Пулітцерівською премією за збірку поезій «Turtle Island / Острів Черепахи».

Снайдер є представником біт-покоління та Сан-Франциського ренесансу, однак його тексти значною мірою відмінні від поезій Ґінзберґа, Корсо чи Ферлінґетті. Зокрема, внаслідок практики дзен-буддизму та екофілософії, які складають основу світовідчуття Снайдера, та є головними темами творчості. Його вірші — споглядальні, описові, з тяжінням до простоти слова та думки, з короткими неприкрашеними спостереженнями, чистими від ігор розуму. Деякий час Ґері Снайдер жив у Японії, вивчаючи дзен-буддизм і перекладаючи японську поезію хайку, яка почасти формує його спосіб висловлювання, поділяючи вплив разом із американським фольклором і текстами знакових для всього біт-покоління постатей — Вільяма Блейка, Волта Вітмена, Езри Паунда. 



Mid-August at Sourdough Mountain Lookout

Down valley a smoke haze
Three days heat, after five days rain   
Pitch glows on the fir-cones
Across rocks and meadows
Swarms of new flies.
 
I cannot remember things I once read   
A few friends, but they are in cities.   
Drinking cold snow-water from a tin cup   
Looking down for miles
Through high still air.
Посеред серпня у сторожці на горі Савердоу

Внизу в долині димна імла
Три дні спеки після п’яти днів дощу
Блищить смола на ялинових шишках
Над скелями й лугами
Копошиться мошкара.

Я заледве пригадую те, що колись читав
Маю кількох друзів, та вони по містах.
П’ю холодну талу воду з металевої чашки
Дивлюсь у далечінь
Крізь застигле гірське повітря

*У 1952–1953 роках Снайдер працював у Національному лісі Маунт Бейкер.


For All

Ah to be alive
on a mid-September morn
fording a stream
barefoot, pants rolled up,
holding boots, pack on,
sunshine, ice in the shallows,
northern rockies.

rustle and shimmer of icy creek waters
stones turn underfoot, small and hard as toes
cold nose dripping
singing inside
creek music, heart music,
smell of sun on gravel.

I pledge allegiance
I pledge allegiance to the soil
of Turtle Island,
and to the beings who thereon dwell
one ecosystem
in diversity
under the sun
With joyful interpenetration for all.
Усьому

Ах, почуватися живим
вересневого ранку,
босоніж переходячи струмок,
закачавши ногавиці,
з наплічником, черевиками в руках,
світить сонце, на мілині крига,
північні Скелясті гори.

шумить, іскриться вода у крижаних струмках,
під ногами ковзають камінці, маленькі й тверді, як задубілі пальці,
з носа тече,
співаю подумки,
музика струмка, музика серця,
пахне сонцем гравій.

присягаю на вірність
присягаю на вірність землі
острова Черепахи
та істотам, що на ній мешкають,
єдиній екосистемі
в усьому її різноманітті
під єдиним сонцем,
бажаючи радісного взаємопроникнення усьому.


Hay for the Horses

He had driven half the night
From far down San Joaquin
Through Mariposa, up the
Dangerous Mountain roads,
And pulled in at eight a.m.
With his big truckload of hay
behind the barn.
With winch and ropes and hooks
We stacked the bales up clean
To splintery redwood rafters
High in the dark, flecks of alfalfa
Whirling through shingle-cracks of light,
Itch of haydust in the
sweaty shirt and shoes.
At lunchtime under Black oak
Out in the hot corral,
—The old mare nosing lunchpails,
Grasshoppers crackling in the weeds—
"I’m sixty-eight” he said,
"I first bucked hay when I was seventeen.
I thought, that day I started,
I sure would hate to do this all my life.
And dammit, that’s just what
I’ve gone and done.”
Сіно для коней

Пів ночі він їхав
Від самої долини Сан-Хоакін,
Через Маріпосу, вверх
Крутими гірськими дорогами,
І о восьмій ранку зупинив
Вантажівку з купою сіна
За хлівом.
Ми підіймали тюки сіна на мотузках і гаках
І акуратно складали їх
Попід необтесані дерев’яні балки,
У світлі, що проникало крізь шпарини,
Кружляли дрібки люцерни,
Від сіна й поту
свербіло все тіло.
Опівдні під Чорним дубом
У нагрітому сонцем загоні
— Стара кобила рилася носом у кориті,
У траві цвірчали стрибунці, —
Він сказав: «Мені шістдесят вісім.
Я почав заготовляти сіно в сімнадцять.
Першого ж дня я подумав,
що здурію, як буду займатись цим усе життя.
Але ж, дідько, 
саме це я й роблю донині».


Pine tree tops

in the blue night
frost haze, the sky glows
with the moon
pine tree tops
bend snow-blue, fade
into sky, frost, starlight.
the creak of boots.
rabbit tracks, deer tracks,
what do we know.
Верхів’я сосен

темної ночі 
морозний серпанок, у небі
місяць блищить
верхів’я сосен сніжно-голубих,
схилившись, зникають у хмарах.
мороз, світло сяють зірки.
тріскотить сніг під ногами.
кролячі сліди, оленячі сліди,
що ми знаємо.


For the Children

The rising hills, the slopes,
of statistics
lie before us,
the steep climb
of everything, going up,
up, as we all
go down.

In the next century
or the one beyond that,
they say,
are valleys, pastures,
we can meet there in peace
if we make it.

To climb these coming crests
one word to you, to
you and your children:

stay together
learn the flowers
go light
Дітям

Здіймаються пагорби, схили
статистичної кривої
перед нами,
все круто рине
догори, вгору,
вверх, доки всі ми
опускаємося донизу.

Кажуть,
наступного століття,
або й після нього
ми зможемо мирно збиратись
на луках, у долинах,
якщо доживем.

Аби піднятися на ці майбутні хребти,
одне скажу тобі,
тобі та твоїм дітям:

тримайтеся разом
вивчайте квіти
ступайте легко

Переклад з англійської – VERBація. Запрошений експерт, редактура – Гєник Бєляков. Ілюстрація: newsweek.com



VERBація — перекладацька група, до складу якої входять Таня Родіонова, Вероніка Ядуха та Юлія Дідоха. Група виникла на базі проєкту, заснованого 2013 року в Хмельницькому. 

Особливістю творчої діяльності групи є практика колективного перекладу, де кожен текст через обговорення пропрацьовується у спільній роботі. Серед перекладів VERBації — слем-поезія Марка Сміта, поетичні тексти американських поетів-бітників (Аллена Ґінзберґа, Ґреґорі Корсо, Лоуренса Ферлінґетті, Діани ді Пріми, Ґері Снайдера), нонфікшн Паскаля Ґілена «Перформування спільного міста. На перетині мистецтва, політики й громадського життя», а також п’єса українського драматурга Дмитра Левицького «Синій бус» та книга «Де кураторство» англійською мовою.

Колективний переклад — основний напрямок діяльності «VERBації», однак окрім цього, група успішно реалізувала низку публічних проєктів, найбільшим із яких є заснування у 2017 році літературно-перекладацького фестивалю TRANSLATORIUM у Хмельницькому.

0 коментарів

Залишити коментар

avatar