24 Листопада 2020, 06:26 | Реєстрація | Вхід

Вірші Діани ді Пріми в перекладах українською

24 Лютого 2016 | Категорія: «Світова поезія українською» | Переклад: Проект VERBація | Перегляди: 3045



Діана ді Пріма (Diane di Prima) — найяскравіша представниця жіночого крила біт-покоління, американська громадська активістка, поетеса та письменниця. 

Зростаючи на мистецьких практиках мангеттенської богеми з одного боку та творах класиків модерністської літератури з іншого, Діана ді Пріма стала чи не найбільш плідною авторкою серед усіх учасників нонконформістського руху. В її доробку більше 40 книжок — як поетичних, так і прозових — ключовими з яких вважаються збірки «Memoirs of a Beatnik», «Revolutionary Letters» і «Loba». Серед тем — суспільство, духовні пошуки, фемінізм; серед методів — імажизм, верлібр, потік свідомості.

Діана ді Пріма живе та викладає у Сан-Франциско, проводить літературні майстерні, майстер-класи, продовжуючи, за словами Аллена Ґінзберґа, втілювати у своїй творчості спокій буддизму, неочікуваний ракурс поетичного образу та вдале поєднання політики й містики.



Вікно

Ти мій хліб
і ледь відчутний
ритм
моїх кісток
ти майже
такий як море

ти не скеля
і не розлитий звук
я думаю
ти без рук

цей птах летить з закритими очима
і ця любов
все б’ється у вікно
де світло знов мовчить

тепер не час
сплітатися  вустами
(пісок
назавжди тут застиг)

Я думаю,
завтрашній день
ввімкнув тебе пальцем ноги
і тоді
ти
засяєш
невпинно й неясно


Поезія відмов 

Жодних сильних чоловіків в самих сорочках,
що топчуться
на моїй кухні: теплій і дурнуватій.
Жодної мене, що скрутилася клубочком
коло сплячої дитини і привабливо
посміхається.
Жодних коротких спідничок і довгих
зітхань; прочитавши вірша,
я не дивитимусь вбік
щоб побачити,
чи ти його зрозумів.
Жодних затишних двориків і садків,
у мене
ніколи не буде жирних котів,
моє обличчя не носитимуть на футболках;
я не навчуся
наносити макіяж.
Не хочеться
тихенько сидіти в машині, поки хтось інший
за кермом. Жодного руху
по колу. Жодного лінолеуму
в клітинку. Нічого такого.
Жодних посудомийок; пральна машина —
теж навряд. Жодних квітів,
гарних ніжок, жалісних
віршиків про заміжжя. Вітер —
ось хто такі чоловіки, а мої вірші —
море. Діти наче трави
на схилах — приросли
там. Або ж наче ліс.
Вони не приходять і не йдуть.
Жодних веселок. Лише пелікани
незграбно плюхаються у воду,
сподіваючись спіймати
ту саму Велику Рибу. Будь певен,
я не стану побиватись, хай минає,
згодом подумаю, як би воно було.
Мої спогади зливаються в одне.
І тепер я не надто впевнена,
хто що зробив і кому.
Що ми зробили не так.
Та я спалила записи,
в яких був твій погляд і посмішка.


Я тінь…

Я тінь що розтинає лід
Я ніж іржавий у воді
Я змерзла груша на морозі
Я держу гору у руці 
Я ноги здерла склом до крові
Я шумним лісом в темряві іду
Моє тіло в золотому сяйві тоне
Я наспівую собі під ніс
Я втрачаю голову

Мої очі їжа для орлів
Мої губи срібним дротом скуті
Я згорала і кістки мої міцніли
Я величезна статуя на скелі

Я несамовита заметіль
Я за уламками кухонних шаф

Над текстами працювали: учасниці проекту VERBація — Таня Родіонова, Вероніка Ядуха, Юлія Дідоха та студенти — Маша Умріхіна, Руслана Троєцька, Вадим Микитюк, Олександр Олійник, Люба Токарчук, Інна Протоковська, Андрій Куранов.
Куратор та редактор розділу  Олег Коцарев



VERBація — перекладацький проект, націлений на поширення альтернативної нішевої англомовної літератури, що виник у Хмельницькому в 2013 році. Проект займається колективним перекладом, що передбачає роботу одразу 3–5 учасників над одним текстом. 

Впродовж останнього року VERBація зосередила свою увагу на темі бітництва. В електронному часописі UMBRELLA вже публікувалися переклади Аллена Ґінзберґа, та цього разу проект вирішив привернути увагу до авторки, яка ніколи досі не видавалась українською мовою. Запропоновані переклади творів Діани ді Пріми було зроблено в рамках воркшопу на тему колективного перекладу, проведеного проектом зі студентами.

0 коментарів

Залишити коментар

avatar