Вірші Діани ді Пріми в перекладах українською
Категорія: «Світова поезія українською» | Переклад: Проект VERBація | Перегляди: 4972
Діана ді Пріма (Diane di Prima) — найяскравіша представниця жіночого крила біт-покоління, американська громадська активістка, поетеса та письменниця.
Зростаючи на мистецьких практиках мангеттенської богеми з одного боку та творах класиків модерністської літератури з іншого, Діана ді Пріма стала чи не найбільш плідною авторкою серед усіх учасників нонконформістського руху. В її доробку більше 40 книжок — як поетичних, так і прозових — ключовими з яких вважаються збірки «Memoirs of a Beatnik», «Revolutionary Letters» і «Loba». Серед тем — суспільство, духовні пошуки, фемінізм; серед методів — імажизм, верлібр, потік свідомості.
Діана ді Пріма живе та викладає у Сан-Франциско, проводить літературні майстерні, майстер-класи, продовжуючи, за словами Аллена Ґінзберґа, втілювати у своїй творчості спокій буддизму, неочікуваний ракурс поетичного образу та вдале поєднання політики й містики.
ВікноТи мій хлібі ледь відчутнийритммоїх кістокти майжетакий як морети не скеляі не розлитий звукя думаюти без рукцей птах летить з закритими очимаі ця любоввсе б’ється у вікноде світло знов мовчитьтепер не чассплітатися вустами(пісокназавжди тут застиг)Я думаю,завтрашній деньввімкнув тебе пальцем ногиі тодітизасяєшневпинно й неясноПоезія відмовЖодних сильних чоловіків в самих сорочках,що топчутьсяна моїй кухні: теплій і дурнуватій.Жодної мене, що скрутилася клубочкомколо сплячої дитини і привабливопосміхається.Жодних коротких спідничок і довгихзітхань; прочитавши вірша,я не дивитимусь вбікщоб побачити,чи ти його зрозумів.Жодних затишних двориків і садків,у мененіколи не буде жирних котів,моє обличчя не носитимуть на футболках;я не навчусянаносити макіяж.Не хочетьсятихенько сидіти в машині, поки хтось іншийза кермом. Жодного рухупо колу. Жодного лінолеумув клітинку. Нічого такого.Жодних посудомийок; пральна машина —теж навряд. Жодних квітів,гарних ніжок, жаліснихвіршиків про заміжжя. Вітер —ось хто такі чоловіки, а мої вірші —море. Діти наче травина схилах — прирослитам. Або ж наче ліс.Вони не приходять і не йдуть.Жодних веселок. Лише пеліканинезграбно плюхаються у воду,сподіваючись спійматиту саму Велику Рибу. Будь певен,я не стану побиватись, хай минає,згодом подумаю, як би воно було.Мої спогади зливаються в одне.І тепер я не надто впевнена,хто що зробив і кому.Що ми зробили не так.Та я спалила записи,в яких був твій погляд і посмішка.Я тінь…Я тінь що розтинає лідЯ ніж іржавий у водіЯ змерзла груша на морозіЯ держу гору у руціЯ ноги здерла склом до кровіЯ шумним лісом в темряві ідуМоє тіло в золотому сяйві тонеЯ наспівую собі під нісЯ втрачаю головуМої очі їжа для орлівМої губи срібним дротом скутіЯ згорала і кістки мої міцнілиЯ величезна статуя на скеліЯ несамовита заметільЯ за уламками кухонних шаф
Над текстами працювали: учасниці проекту VERBація — Таня Родіонова, Вероніка Ядуха, Юлія Дідоха та студенти — Маша Умріхіна, Руслана Троєцька, Вадим Микитюк, Олександр Олійник, Люба Токарчук, Інна Протоковська, Андрій Куранов.
Куратор та редактор розділу — Олег Коцарев
VERBація — перекладацький проект, націлений на поширення альтернативної нішевої англомовної літератури, що виник у Хмельницькому в 2013 році. Проект займається колективним перекладом, що передбачає роботу одразу 3–5 учасників над одним текстом.
Впродовж останнього року VERBація зосередила свою увагу на темі бітництва. В електронному часописі UMBRELLA вже публікувалися переклади Аллена Ґінзберґа, та цього разу проект вирішив привернути увагу до авторки, яка ніколи досі не видавалась українською мовою. Запропоновані переклади творів Діани ді Пріми було зроблено в рамках воркшопу на тему колективного перекладу, проведеного проектом зі студентами.