В контексте пояснения в ТрибунаЛе "Первого" теперь понятней, о чем речь.
Зачем опять рифма - одна-единственная - господина-картина? Инверсия там совершенно левая, кстати.
И опять: идея "страдания молодого Вертера" (хотя автору, возможно, это ни о чем не говорит), тема желания и боязни "любить и жить" достойна лучшей формы. Для верлибра тут не хватает чего-то. Вот я сейчас совмещу строчки и будет проза.
Есть привлекательная перспектива прожить всю жизнь без предрасположения к летальному исходу. А толку, если в один прекрасный день тебя собьет сверкающий автомобиль. Так и хочется сгореть желанием любить и жить...жить и любить.
А вот с этим текстом так не сделаешь:
Ось на сходах університету сидить жінка, якій ледве добігає до тридцяти, і курить кемел. Після дощу, витираючи шкіру, яка в неї прозора настільки, що під нею видно водорості і пісок, вона думає - ось знову з неба сипляться холодні леза, срібні цвяхи, і ранять смертельно равликів, котрі падають, розрубані навпіл, мов хрестоносці в пісках Палестини.
Потрібно довго говорити, вишептуючи і проговорюючи різні слова і назви різних речей, щоби не таким порожнім виглядало повітря навколо неї. Після пробудження всі її чоловіки прикладають голови до годинників, наче до мушель, і слухають як в далеких озерах здіймають мул громіздкі черепахи.
І навіть не зателефонуєш їй при нагоді; тому що іноді варто померти, аби зрозуміти, що це й було життя, і тому що слід іноді стулити повіки, щоби побачити з якого боку сновидіння ти знаходишся; і після зміни погоди знову підійметься тиск від якого лускаються капіляри в очах випадкових метеликів й стає теплішою її шкіра, від якого вода в її кранах і посуді перетворюється на кров і вона знову цілий день не може ані приготувати собі чаю, ані зварити кави.
Прости за "многа букав", но просто - как пример. Тут ведь есть свой ритм, свой порядок слов.
как эта? абижаешь только они тут тоже, как домовые - не всегда показываются. иногда курсор подводишь к окошечку с ними, а внизу надпись - показать все или что-то такое. и там их куча мала. а иногда нет
Аню, цей текст впливає на мене, як факір на змію до речі, згадала, як я втикаю в акваріуми, спостерігаючи за рибами. одного разу в кав"ярні так втикнула, що люди почали дивно коситися
може, він молиться, той єврейський Майстер?
єдине: так кілька чи три? бо "кілька" - це не три, а після 10.