Після двох років проведення фестивалю ми зрозуміли, що для нас цінно бути не лише майданчиком для трансляції певних сенсів і проектів, а й самим щось створювати. Так з’явились перші думки про мультимедійний проект, а тоді вже ми дізнались, що видавництво «П’яний корабель» готує до друку першу збірку перекладів Вільяма Блейка українською. Для нас проект Blake.Anew — це своєрідна спроба показати багатогранність явища перекладу як переходу між різними видами мистецтва й знаковими системами. Поезія Вільяма Блейка видалась нам надзвичайно придатним для цього матеріалом. Адже Блейк не лише писав, а й трансформував свої тексти в образи візуальні. Так само й ми долучаємо до цього процесу візуальну та музичну складові. Окрім того, хочеться якось актуалізувати цю поезію.

Власне, звучатимуть поезії Блейка у прочитанні перекладача, під це наживо гратиметься електронний сет. А обрамленням стане спеціально створений віджеїнг на основі оригінальних Блейкових ілюстрацій.

Перекладацька група VERBація курує процес. Якщо ж говорити про самих учасників, то це перш за все перекладач Лесь Белей, який читатиме тексти під час виступу. Звук проекту створює музикант і саунд-дизайнер Віктор Кондратов (учасник гуртів Small Depo, Electrolla, «Мантра Керуака» тощо). Візуальною складовою опікується об’єднання VJ group CUBE, а саме Денис Овчар і Сергій Пілявець — дуже серйозні хлопці, завдяки яким я свого часу вперше почула про віджеїнг в Україні ще десь там на фестивалі «Шешори». Однак не можна сказати, що кожен переймається лише своєю частиною роботи. Багато питань ми допрацьовуємо спільно, і в цьому теж полягає одна з ідей проекту.

Насправді ідею проекту почали виношувати ще десь взимку, коли обговорювали концепцію цьогорічного фестивалю та збирали ідеї для програми. Однак активна фаза почалась у липні, коли безпосередньо зайнялись збором команди й роботою з матеріалом. Для нас було важливо знайти умовно «правильних» людей, щоб це справді працювало на засадах співтворчості, а кожен із учасників був готовий заглибитися в поезію Блейка. Тому пошук цих partners in crime дещо затягнувся. Та ми в жодному разі не жалкуємо про це.

Думаю, кожен проект унікальний, бо навряд повторює якийсь інший. Однак подібні мультимедійні формати вже давно існують в українському літературно-мистецькому полі. Тут можна згадати, зокрема, «Розділові» за участі Сергія Жадана, «Альберт, або найвища форма страти» чи «Безкінечна подорож, або Енеїда» за участі Юрія Андруховича. Звісно, в нашому випадку — наголос на перекладі, у цьому й особливість.

Так, маємо такі сподівання. Хочеться зробити все, щоби проект міг бути самостійним та існував на різних майданчиках поза нашим фестивалем. Можливо, щоразу зазнаючи певних трансформацій.