За підсумками першої Книжкової ради підписано Меморандум
Дода_ла: pole_55 23 Червня 2015 о 11:10 | Категорія: «Новини» | Перегляди: 2047
Матеріал підготува_ла: Гузель Вишняк | Зображення: Видавництво «Віват»
Україна потребує системної підтримки книговидання та читання як асиметричної відповіді на розв'язану проти неї інформаційну війну — меморандум першої Книжкової Ради.
Швидкі й рішучі кроки щодо розвитку читання та книговидання в Україні стануть довгостроковою асиметричною відповіддю на російську інформаційну агресію, йдеться в меморандумі за підсумками першої Книжкової Ради.
«Наша спільна позиція полягає в тому, що Україна гостро потребує комплексної програми розвитку книговидання та читання, яку в сучасних умовах можна розцінювати як довгострокову асиметричну відповідь на російську агресію, у тому числі інформаційну», — йдеться в документі.
Розвиток книговидавничої галузі є стратегічно важливим для держави завданням, оскільки культура читання прямо корелює з рівнем розвитку суспільства в цілому і формує критичне мислення, що є дієвим щепленням проти пропаганди й маніпуляції свідомістю, наголошується в документі. Учасники Книжкової Ради закликають президента, уряд і парламент «почути їх голос» та зробити необхідні кроки за цим напрямком.
Сьогодні в галузі складається загрозлива ситуація, зазначають підписанти. Згідно з соцдослідженнями, навіть ті українці, які читають, у середньому прочитують лише 4,3 книжки на рік (поляки — 7, жителі скандинавських країн — 15-18), а частина сімей, де батьки читають дітям уголос, зменшилася за останні роки з 70% до 7%. Державна політика щодо української книжки залишається безсистемною, непослідовною й малоефективною; єдиного центру, який би розробляв і координував цю політику, не існує, а механізми розподілу коштів, що виділяються на підтримку книговидання, є непрозорими та нераціональними. У поточному році майже у всіх сегментах книжкового ринку спостерігається падіння обсягів виробництва більше ніж на 50%.
Учасники Книжкової Ради вважають, що комплексна програма розвитку книговидання та читання має охоплювати різні галузі життєдіяльності суспільства: культуру, освіту, комунікації, медіа, бізнес, а її розробником і провідником має стати єдиний координаційний центр, такий як польський Інститут Книжки.
У меморандумі описуються першочергові завдання щодо розвитку ринку. Серед них, зокрема, реформа бібліотечного господарства: підписанти пропонують провести зміни в цій галузі за європейським зразком, оптимізувавши кількість бібліотек, позбавивши велику їх частину від функцій зберігання старої літератури і перетворивши бібліотеки на сучасні інформаційно-комунікаційні центри з постійно поновлюваними фондами, які б надавали населенню актуальну, а не архівну інформацію. Також має бути запущений єдиний електронний бібліотечний каталог, що дасть змогу проводити моніторинг реального попиту на літературу й позбутися від дублювання функцій.
Також підписанти вважають за необхідне повністю реформувати систему закупівель книжок за бюджетні кошти, створивши єдиний електронний каталог усіх видань в Україні, скасувавши тендери на їх придбання, а також перейти на пряму закупівлю всіх нових книжок у видавців, відмовившись від системи суб'єктивного відбору літератури.
У меморандумі також визначаються першочергові заходи, яких необхідно вжити задля розвитку читання в системі дошкільної та шкільної освіти, задля вдосконалення книжкової інфраструктури, боротьби з контрабандою та контрафактною продукцією, задля підтримки експортного потенціалу галузі. Учасники ринку декларують свою готовність брати участь у всіх цих починаннях на умовах державно-приватного партнерства.
«Український видавничий бізнес за всі роки незалежності так і не зумів стати сучасною конкурентоздатною культурною індустрією. Проте ми вважаємо, що саме нині в Україні складаються всі умови, щоб завдання було врешті-решт виконано. Для цього потрібні швидкі, логічні, системні та послідовні рішення і не менш швидка їх реалізація. Закликаємо до змістовного діалогу та конкретних рішучих дій із боку всіх гілок влади, гарантуючи зі свого боку прозорість бізнесу та конструктивну роботу на благо українського суспільства», — йдеться в Меморандумі.
Засідання першої Книжкової Ради відбулося в Харкові 28-29 травня. Учасники зустрічі відмовилися від практики попередньої підготовки проекту рішення, і підсумковий меморандум складався виключно на підставі тих тез, що озвучувалися в ході обговорення, і доповнювався учасниками протягом декількох тижнів після закінчення зустрічі. У роботі Книжкової Ради також узяли участь народні депутати Юрій Луценко й Олександр Кірш, керівник Держтелерадіо України Олег Наливайко, віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіас Фосс, президент Форуму видавців Олександра Коваль та ін.
Меморандум за підсумками
першої Книжкової ради
28–29 травня 2015 року у м. Харкові вперше у такому складі зібралися представники книжкової галузі, центральних органів законодавчої та виконавчої влади з метою спільного обговорення ситуації, в якій перебуває національне книговидання, та пошуку ефективних шляхів виведення його зі стану стагнації й забезпечення подальшого динамічного розвитку.
Книжкова рада, організована Групою компаній «Фактор» та видавництвом «Віват» і підтримана Українською асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів, засвідчує, що представники різних суб’єктів книжкової справи мають схоже бачення нинішньої ситуації, а також варіанти виходу з неї.
Ми констатуємо, що:
- Кроки держави, спрямовані на підтримку національного книговидання, у вигляді пільги з ПДВ і встановлення мита на імпортовану книгу, мають певний позитивний вплив на розвиток книжкового ринку, проте, поза комплексом інших заходів, вони є явно недостатніми й не дозволять кардинально поліпшити ситуацію.
- У цілому державна політика щодо української книги була і залишається безсистемною, фрагментарною, непослідовною і малоефективною, а єдиного центру, який би виробляв і координував цю політику, досі не існує.
- Розвиток національного книговидання та популяризація читання є стратегічно важливими для держави завданнями. Культура читання прямо корелює з рівнем розвитку суспільства в цілому, сприяє підвищенню якості людського капіталу й кадрового потенціалу, формує критичне мислення населення, що в умовах інформаційної війни стає дієвим щепленням від пропаганди і маніпуляцій свідомістю. Нинішні реалії вимагають термінових комплексних рішень, оскільки, згідно з соціологічними дослідженнями, навіть ті 42 відсотки українців, які ще читають, у середньому прочитують лише 4,3 книги на рік (для порівняння: поляки — 7 книжок, жителі скандинавських країн — 15–18), а частка українських сімей, де батьки читають дітям вголос, за останні 20 років зменшилася з 70 відсотків до 7.
- Бібліотечна система як головний книжковий і соціальний ресурс України має архаїчні структуру і функції, що не відповідають ані викликам часу, ані потребам суспільства, і вимагає термінового реформування.
- Існуючі механізми розподілу бюджетних коштів, які виділяються на підтримку книговидання, є нераціональними, непрозорими, викликають постійні підозри в наявності корупційної складової, і потребують якомога швидших змін.
- Книжковий ринок України локалізовано на рівні областей, що руйнує єдиний інформаційний простір України.
- Однією з найсуттєвіших проблем книжкового ринку є існування контрабандних потоків книг, а також виготовлення контрафактної продукції, як у традиційному паперовому, так і в електронному форматі.
- Український видавничий бізнес і українська книга все ще не мають власного обличчя в глобальному світі.
У зв’язку з цим Книжкова рада обговорила й висунула низку конкретних пропозицій. Наша спільна позиція, зафіксована в ході обговорення, полягає в тому, що Україна гостро потребує комплексної програми розвитку книговидання та читання, яку в нинішніх умовах можна розцінювати як довгострокову асиметричну відповідь на російську агресію, в тому числі інформаційну. Ця програма повинна охоплювати різні сфери життєдіяльності суспільства: культуру, освіту, комунікації, медіа, бізнес, економіку в цілому, а її розробником і провідником повинен стати єдиний координаційний центр. За зразок може бути взято польський Інститут книги.
Найближчими діями, які на солідарну думку учасників засідання можуть бути здійснені, в тому числі на умовах державно-приватного партнерства, є:
1. Реформа бібліотечного господарства:
- переважну більшість бібліотек необхідно звільнити від функції зберігання книги (сьогодні бібліотечні фонди налічують 235 млн книжок). Вони мають бути модифіковані за європейським зразком і перетворитися на сучасно обладнані, комфортні інформаційно-комунікаційні центри з постійно поновлюваними паперовими і цифровими фондами, націлені на надання населенню не архівної, а сучасної інформації з усіх сфер знань;
- бібліотечна мережа публічних бібліотек (налічує понад 15 тис. бібліотек) повинна бути оптимізована відповідно до потреб населення та можливостей бюджету;
- має бути створений єдиний електронний бібліотечний каталог, до якого вноситимуться всі відомості про видання та надходження книг, що дозволить, з одного боку, позбутися дублювання функцій (сьогодні каталогізація книг виконується кожною з бібліотек, тобто дублюється сотні й тисячі разів), з другого — дозволить здійснювати постійний моніторинг попиту на літературу.
2. Реформування системи закупівель книг за бюджетні кошти:
- необхідно на законодавчому рівні скасувати систему тендерних закупівель книг для бібліотек (ідея тендеру щодо книг, кожна з яких є унікальним продуктом інтелектуальної діяльності, — це нонсенс);
- необхідна повна зміна існуючої системи закупівлі книг для бібліотечних фондів, ліквідація можливості суб’єктивного розподілу бюджетних коштів як корупційної складової. Гроші, які виділяються на програму «Українська книга», повинні спрямовуватися на пряму закупівлю безпосередньо у видавництв всіх назв ринкових книг (по 70 примірників), які щорічно виходять друком в Україні, для бібліотечних потреб;
- бібліотеки, як інституції, що працюють з кінцевим споживачем, повинні отримати можливість самостійного вибору та закупівлі необхідних видань залежно від реального читацького попиту. Кошти, що виділяються їм на поповнення фондів, мають стати щорічною захищеною статтею видатків у бюджетах усіх рівнів;
- має бути створений єдиний електронний реєстр всіх книг, які видаються в Україні, що дозволить ліквідувати локальне обмеження ринків і створити єдиний книжковий ринок країни, зробити видавничий бізнес більш прозорим, конкурентним і спростити доступ до української книги всім категоріям споживачів, у тому числі й за межами країни.
3. Формування системи виховання читача і популяризація читання:
- введення в дошкільних навчальних закладах обов’язкової програми першого знайомства з книгою;
- внесення в програми початкової школи (з першого по четвертий класи) обов’язкових уроків читання;
- організація широкої роз’яснювальної роботи серед батьків щодо корисності їхнього спільного з дітьми читання книжок;
- обов’язкове включення в програму початкової та середньої школи уроків, присвячених розвитку креативного мислення та креативного письма;
- створення умов для розвитку громадських активностей: спільних акцій вчителів, бібліотекарів, громадських активістів, батьків, включаючи розвиток класного і шкільного буккросингу;
- проведення широкомасштабної й тривалої в часі загальнодержавної кампанії з пропаганди читання: організація та проведення щорічного всеукраїнського конкурсу на кращого читача серед дитячого населення в трьох вікових групах (8, 12 і 16 років), створення та розміщення соціальної реклами, спрямованої на популяризацію читання серед різновікового населення, за участю лідерів громадської думки та моральних авторитетів;
- забезпечення ефективності програми розвитку читання через розроблення критеріїв оцінювання та проведення на їх основі регулярного моніторингу її успішності.
4. Удосконалення книжкової інфраструктури та доступності книги для читача:
- ініціювання спільного звернення Уряду України й Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів до обласних і районних рад із закликом про вишукування комунальних площ для розміщення книгарень і встановлення для них мінімальної орендної плати, що дозволить значно збільшити їхню кількість і здешевити вартість книги для кінцевого споживача;
- вирішення питання зниження вартості доставки книг поштою.
5. Боротьба з контрабандою та контрафактною продукцією:
- посилення митного контролю та протидія проникненню в Україну контрабандної книжкової продукції, яка на сьогодні становить близько 40 відсотків від загального обсягу імпорту;
- проведення кампанії, адресованої зарубіжним власникам прав на літературні твори, з роз’ясненням специфіки українського ринку, з тим щоб при продажу авторських прав ними враховувалася мультикультурна особливість України, і українські видавці мали можливість купувати права на випуск творів зарубіжних авторів у перекладі мовами національних меншин, що проживають в Україні, зокрема російською мовою;
- застосування Україною правил цивілізованого світу у сфері захисту авторських прав, посилення на законодавчому рівні відповідальності за виготовлення та розповсюдження контрафактної продукції, а також організація громадської інформаційної кампанії щодо необхідності поваги до прав автора та інтелектуальної власності.
6. Презентаційна складова:
- передбачити в Державному бюджеті України статті для фінансування участі України в найбільших книжкових виставках світу (Франкфурт, Париж, Лондон, Нью-Йорк, Пекін, Буенос-Айрес), що дозволить поступово сформувати у населення країн світу позитивне ставлення до України як до країни зі своєю власною історією, культурою, традиціями, літературою, а також дасть можливість значно збільшити експорт українського інтелектуального продукту та отримати додаткові валютні надходження (за 4 місяці 2015 року експорт української книжкової продукції склав близько $ 3 млн);
- налагодження системної роботи з просування інформації про український книжковий світ в англомовному сегменті мережі Інтернет.
Ми закликаємо Президента України, Кабінет Міністрів України і Верховну Раду України почути наш голос! Сьогодні практично в усіх сегментах українського книжкового ринку спостерігається падіння обсягів виробництва, що вже перевищує 50 відсотків, а це несе величезні загрози реалізації програм реформування України та її економіки.
Український видавничий бізнес за всі роки незалежності так і не зміг стати сучасною конкурентоспроможною культурною індустрією. Тим не менше, ми вважаємо, що саме зараз в Україні складаються унікальні передумови для того, щоб це завдання було врешті-решт виконано. Для цього нам потрібні швидкі, логічні, системні й послідовні рішення і не менш швидка їх реалізація.
Закликаємо вас до змістовного діалогу і конкретних рішучих дій з боку всіх гілок влади, гарантуючи зі свого боку прозорість бізнесу та конструктивну роботу на благо українського суспільства.
За дорученням учасників Книжкової ради
Президент Групи Компаній «Фактор» - С.Я. Політучий
Президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів - О.В. Афонін
Учасники ради:
- Народний депутат України, голова фракції «Блок Петра Порошенка» Юрій Луценко
- Народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики Олександр Кірш
- Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олег Наливайко
- Начальник управління видавничої справи та преси Державного комітету телебачення і радіомовлення України Олексій Кононенко
- Віце-президент Франкфуртського книжкового ярмарку Тобіас Фосс
- Президент ГО «Форум видавців» Олександра Коваль
- Директор ХНН Бібліотеки ім. В. Короленка Валентина Ракитянська
- Директор ТОВ «Книжкова біржа» Артем Лобанов
- Директор ПП «Одессакнига» Дар Лівшиц
- Віце-президент ГК Фактор Ольга Мельник
- Генеральний директор друкарні «Фактор-Друк» Ольга Шаповал
- Генеральний директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький
- Комерційний директор Книжкового клубу «Клуб Сімейного Дозвілля» Інна Цхадайя
- Генеральний директор видавництва «Ранок» Віктор Круглов
- Заступник директора видавництва «Знання» Сергій Дужик
- Директор Видавництва Старого Лева Микола Шейко
- Директор видавничого центру «Академія» Василь Теремко
- Головний редактор видавництва «Генеза» Наталія Заблоцька
- Директор ДНВП «Картографія» Ростислав Сосса