Перепрошуємо, але захід скасовано.
Книгарня «Є» та портал «ЛітАкцент» запрошують на обговорення роману «Лінкольн у бардо» Джорджа Сондерса у рамках читацького клубу ЛітАкценту. Захід відбудеться 19 березня. Початок о — 18:30.
Якщо Ви давно хотіли поговорити про улюблені книжки у неформальній атмосфері, але не мали нагоди, запрошуємо до Читацького клубу «ЛітАкценту»! Наступна зустріч відбудеться у Книгарні «Є» на вулиці Лисенка 3, 19 березня о 18:30.
Зустріч буде присвячено роману «Лінкольн у бардо» Джорджа Сондерса.
Поговоримо про:
- чергова оповідь про втрату: як змінюються романи про травми і до чого тут чорний гумор;
- не пекло і не рай: вертикальна структура роману і середньовічні містерії;
- експериментальний, складний текст і чому він цікавий сьогодні;
- постмодерністська історія: як фікція проростає у реальність;
- суміш релігій, оспівана хором: які міфологічні системи стали основою «Лінкольна у бардо»;
- «клаптиковий роман», автоматичне письмо та імпровізація: з чого зроблено текст Сондерса;
- Букер-2017: чому нагороду забирають експериментальні тексти;
- роман Сондерса як виклик перекладачеві.
Джордж Сондерс (нар. 1958) – американський письменник, есеїст і сценарист.
У 1988 році він закінчив Сіракузький університет, отримав ступінь магістра літературної творчості. З 1997 року Сондерс викладав в цьому університеті, а також писав художню та наукову літературу. У 2006 році отримав стипендію Мак-Артура ($ 500 тис.) і стипендію Гуґґенгайма. У 2007 році його збірка оповідань «In Persuasion Nation» була номінована на премію The Story Prize.
Сондерс є послідовником тибетської школи буддизму.
У 2013 році автор був удостоєний PEN/Malamud Award. Чотири рази ставав лауреатом премії National Magazine Awards.У 2017 році отримав Букерівську премію за історичний роман «Лінкольн у бардо».
На запитання журналіста «Що найприємніше в тому, щоб бути письменником? І що найнеприємніше?» відповів в одному інтерв’ю так:
О, найприємніше – це те, що вас вважають повним дурнем. І вам все пробачають. Ідеш собі вулицею, на голові вороняче гніздо, сорочка вся заляпана невідомо чим, а люди лише поблажливо шепочуть за вашою спиною: «Ну, він же письменник». Або, наприклад, несетесь ви автомобілем, врізаєтеся у вітрину зоомагазину з акваріумами і беретеся ласувати рибками гупі, аби трохи заспокоїтися, а люди проходять повз зі словами: «О, класно, який все-таки цей хлопець оригінал!» Найнеприємніше полягає в тому, що, влаштувавши аварію, пошкодивши кілька машин, розбивши вітрину і з'ївши гупі, ви не маєте ані найменшого шансу заплатити за все це задоволення.