Влад «Змій» Сорд — український «вікінг», активний учасник Революції Гідності, який добровольцем вирушив на Схід захищати нашу країну з перших днів війни. Він носить довге волосся і має «зіпсовану» репутацію, приховує свій справжній вік, але не приховує переконань — Україна понад усе. І він напрочуд обдарований поет, що вільно пише українською, англійською та російською — мовою війни. Відтак його поезія — це голос війни від першої особи, почасти це сама війна, заримована у короткі строфи-постріли. Тут немає штучного конструювання метафор заради метафор, тож годі сподіватися, що ці вірші «впишуться» у теперішні поетичні тренди, — пристрасні, живі і страшні, вони є самовидцями цієї неоголошеної й незавершеної війни, котра мусить бути прожитою, проговореною і почутою, щоб «ніколи знову».
«Трансгрес(і)я» — дебютна книга молодого воїна та поета, до якої увійшли вибрані вірші різних років українською та російською мовами. Це філософські, психологічні, езотеричні тексти про війну, революцію, любов та боротьбу за свободу.
«…Є вірші, як кулеметні стрічки. В них рядки їжачаться, як патрони. Про що б вони не були, там однозначно прочитується: не смій, бо це моє — доля, батьківщина, жінка, дитя. Захищу, віддавши найдорожче. Їх не можна розкладати на метафори чи множники. Вони самі є метафорами, і вони самі примножують. Віру, силу, впевненість. Почитайте Влада Сорда. Ви зрозумієте, хто і чому переможе у нашій Східній війні… І хай ніколи не дійде до останнього патрона і до останнього рядка… Будьмо!»
Богдан Томенчук, поет
«Кажуть, що вірші не купують. Переконують, що поезія — некомерційний проект. Хтозна… Може, вся суть поезії у тому, що вона є, всупереч усьому довкола. Є вірші Влада Сорда, які всупереч усьому побачать світ у книжковому форматі. І так правильно. Бо це вірші, які можуть тебе здивувати, прицвяхувати до стільця і ти не ворухнешся, доки не дочитаєш. Це не вірші до кави, їх не заінстаграмиш із квіточками та зефірками. Вони жорсткі, немов чоловіча неголена щока. Це поезія оголеного нерва із запахом диму та пороху. Вона не шукає подвійних смислів і сенсів. Там одна-єдина правда: правда нашого болю і боротьби. Від неї не втечеш і не відкрутишся. І добре, що у нас є поет, який не уникає називати речі своїми іменами…»
Ольга Деркачова, письменниця
«Вірші Влада Сорда — це не просто пережите, це переосмислене. Війна, яку ті, хто бачив її вживу, хто був нею, жив нею, носять у собі; носять як частинку себе іншого, нового. Переплетення війни й кохання, смерті й життя, червоного й чорного, як на кольорах того прапора, під яким сам автор і його побратими гартувалися, як нові люди нової країни.»
Михайло Якубович, науковець, перекладач