Книгарня «Є» спільно з Польським Інститутом у Києві та запрошують на четверту зустріч у рамках міжнародного проекту «Апокаліпсис міста». Гість зустрічі — Мацей Мєжян (Польща), мистецтвознавець, публіцист, співавтор телевізійних і радіопрограм. Модератор — релігієзнавець, філософ Катаріна Новікова. Захід відбудеться 14 квітня.
Нова Гута – це єдине місто, збудоване за часів соціалізму в Польщі, тут зосередилися різноманітні соціально-політичні аспекти епохи. Це місце переживало по черзі: націоналізацію нерухомості церкви і шляхти, потім забирання землі в селян, поспішну індустріалізацію в поєднанні з сильною пропагандою, «відлигу» в 1956 році та шалені ідеї чергових керівників, що призводило до постійної перебудови комбінату. Водночас посилювався суспільний опір, який вже в 1960 році вилився у дводенну вуличну боротьбу. Але у 80-х роках ХХ ст. Нова Гута стала свідком щомісячних зіткнень демонстрантів із моторизованими загонами міліції, що тривали впродовж декількох років. Ці маніфестації організовувала Незалежна самоврядна профспілка «Солідарність», яка діяла у підпіллі. У Новій Гуті в квітні 1988 року почався страйк на комбінаті ім. Леніна, що призвів до робітничих виступів та студентських маніфестацій у всій країні. Унаслідок цього комуністична влада погодилася на розмови так званого «круглого столу» та перші частково вільні вибори, які відбулись у 1989 році. Невдовзі також комуністична партія була усунута від влади і сама припинила свою діяльність.
Однак 1989 рік, що дав свободу як Новій Гуті, так і всій Польщі, мав також свій темний вимір, адже збігся із занепадом комбінату, обмеженням продукції та закриттям чергових відділів. Революція – як у Дантона – почала пожирати власних дітей. Проте доба Нової Гути як міста «боротьби і праці» не закінчилась у 1989 році. Трансформація триває вже 25 років, і, доки обговорюється майбутнє Нової Гути, вона творить себе сама.
«Апокаліпсис міста» – міжнародний міждисциплінарний проект, покликаний об'єднати досвід різних країн, фахівців із різних галузей гуманітаристики та урбаністики зокрема. Проект працює з культурною пам'яттю, паблік-артом, з міським публічним простором як сферою соціального, архітектурою, себто об'єктом уваги є урбанізм (пост)соціалістичного міста. Яким чином можна і треба працювати з соціалістичним спадком? Як він впливає на публічний дискурс? Як формує сучасну культуру і актуальний простір міста? «Апокаліпсис міста» – це серія діалогів двох міст про спільні та відмінні риси, публічні дискусії про перспективи устрою сучасного міста і стратегії реалізації змін, лекції, обговорення, розмови, виступи закордонних фахівців і активістів у галузі урбаністики.
14 квітня. Початок о 18:30. Вхід вільний. Тел. (044) 235 88 54.
Нова Гута – це єдине місто, збудоване за часів соціалізму в Польщі, тут зосередилися різноманітні соціально-політичні аспекти епохи. Це місце переживало по черзі: націоналізацію нерухомості церкви і шляхти, потім забирання землі в селян, поспішну індустріалізацію в поєднанні з сильною пропагандою, «відлигу» в 1956 році та шалені ідеї чергових керівників, що призводило до постійної перебудови комбінату. Водночас посилювався суспільний опір, який вже в 1960 році вилився у дводенну вуличну боротьбу. Але у 80-х роках ХХ ст. Нова Гута стала свідком щомісячних зіткнень демонстрантів із моторизованими загонами міліції, що тривали впродовж декількох років. Ці маніфестації організовувала Незалежна самоврядна профспілка «Солідарність», яка діяла у підпіллі. У Новій Гуті в квітні 1988 року почався страйк на комбінаті ім. Леніна, що призвів до робітничих виступів та студентських маніфестацій у всій країні. Унаслідок цього комуністична влада погодилася на розмови так званого «круглого столу» та перші частково вільні вибори, які відбулись у 1989 році. Невдовзі також комуністична партія була усунута від влади і сама припинила свою діяльність.
Однак 1989 рік, що дав свободу як Новій Гуті, так і всій Польщі, мав також свій темний вимір, адже збігся із занепадом комбінату, обмеженням продукції та закриттям чергових відділів. Революція – як у Дантона – почала пожирати власних дітей. Проте доба Нової Гути як міста «боротьби і праці» не закінчилась у 1989 році. Трансформація триває вже 25 років, і, доки обговорюється майбутнє Нової Гути, вона творить себе сама.
Мацей Мєжян – мистецтвознавець, публіцист, співавтор телевізійних і радіопрограм. Доля поєднала його з соціалістичним районом Нова Гута в Кракові спочатку як доглядача Двору Яна Матейка в Кшеславіцах, а далі як працівника Центру культури ім. Ц. К. Норвіда. Зараз він працює у відділі Історія Нової Гути Історичного музею міста Кракова. Був одним із співзасновників Товариства Нової Гути та Форуму для Нової Гути. У 2004 році видав перший путівник по Новій Гуті: «Нова Гута: соціалістична за формою, захоплива за змістом». Крім новогутівської тематики, займається популяризацією «нішевих» питань з історії мистецтва, зокрема, краківським соцреалізмом і впливом астрології на мистецтво готики, Ренесансу та бароко.
«Апокаліпсис міста» – міжнародний міждисциплінарний проект, покликаний об'єднати досвід різних країн, фахівців із різних галузей гуманітаристики та урбаністики зокрема. Проект працює з культурною пам'яттю, паблік-артом, з міським публічним простором як сферою соціального, архітектурою, себто об'єктом уваги є урбанізм (пост)соціалістичного міста. Яким чином можна і треба працювати з соціалістичним спадком? Як він впливає на публічний дискурс? Як формує сучасну культуру і актуальний простір міста? «Апокаліпсис міста» – це серія діалогів двох міст про спільні та відмінні риси, публічні дискусії про перспективи устрою сучасного міста і стратегії реалізації змін, лекції, обговорення, розмови, виступи закордонних фахівців і активістів у галузі урбаністики.
14 квітня. Початок о 18:30. Вхід вільний. Тел. (044) 235 88 54.
Київ, Книгарня «Є», вул. Лисенка, 3, метро «Золоті ворота»
Подія у Facebook: http://facebook.com/events/197124607338933/