Проект «Wordyssey» триває, й 5 українських віршів продовжують свою мандрівку. Німецький перекладач, критик та журналіст Андреас Третнер тримав у секреті наступний пункт прямування поез. Серед варіантів були 6-сть країн абсолютно різних континентів планети. І от, вже відома наступна країна та наступний перекладач.
Посеред спекотного літа вірші вирушили у мінливі води Атлантичного океану, на тепле, тропічне узбережжя о-ву Санта-Крус-де-Тенеріфе, найбільшого з семи Канарських островів. За переклад віршів іспанською взявся філолог, поет та перекладач - Рафаель-Хосе Діас.The 5th phase of the project:
from Germany -> to Spain (Canary Island): http://infogr.am/Wordyssey_Phases/Мапа мандрівки на GoogleMapРафаель-Хосе Діас (Rafael-José Díaz, Санта-Крус-де-Тенеріфе, 1971) навчався на факультеті іспанської філології в університеті Ла-Лагуна та вивчав іспанську в університетах Єни і Лейпцігу. Між 1993 і 1994 він керував журналом Paradiso. Автор поетичних збірок «Пісня на порозі» (ісп. – «El canto en el umbral», 1997), «Поклик в першому снігу» («Llamada en la primera nieve», 2000), «Полонені повіки» («Los párpados cautivos», 2003), за яку він отримав Поетичну премію Томаса Моралеса (Tomás Morales Poetry Award), «Житла безсонного» («Moradas del insomne», 2005), «Перед затемненням» («Antes del eclipse», 2007) і «Після твого імені» («Detrás de tu nombre», 2009). У 2007 році він опублікував книгу «Тріск» ( фр. – «Le Crépitement»), яка містить добірку його віршів в перекладі французською. Рафаель-Хосе Діас також публікував уривки зі своїх щоденників, найбільш помітною з цих публікацій має назву "Сніг (сивина), могили" ("La nieve, los sepulcros", 2005). Також Рафаель-Хосе Діас є перекладачем творів таких письменників, як Артур Шопенгауер (Arthur Schopenhauer), Герман Брох (Hermann Broch), Філіп Жакоте (Philippe Jaccottet), Гюстав Рауд (Gustave Roud), П'єр Клоссовськи (Pierre Klossowski), Жак Ансет (Jacques Ancet), Фабіо Пустерла (Fabio Pusterla), Рамон Ширау (Ramón Xirau) та Вільям Кліф (William Cliff). Нещодавно була опублікована книга «Маршрути та ритуали» («Rutas у rituales»), що містить добірку есе, які було написано між 1993 і 2003 роками.
Rafael-José Díaz (Santa Cruz de Tenerife, 1971) obtained his degree in Hispanic Philology from the University of La Laguna and taught Spanish at the University of Jena and the University of Leipzig. Between 1993 and 1994 he ran the Paradiso magazine. As a poet, he has published "El canto en el umbral" (1997), "Llamada en la primera nieve" (2000), "Los párpados cautivos" (2003), for which he won the Tomás Morales Poetry Award, "Moradas del insomne" (2005), "Antes del eclipse" (2007) and "Detrás de tu nombre" (2009). In 2007, he published "Le Crépitement", a book containing a selection of his poems translated into French. Rafael-José Díaz has also published excerpts from his diary, the most notable being "La nieve, los sepulcros" (2005) as well as translations of the works of writers such as Arthur Schopenhauer, Hermann Broch, Philippe Jaccottet, Gustave Roud, Pierre Klossowski, Jacques Ancet, Fabio Pusterla, Ramón Xirau and William Cliff. He has also recently published "Rutas y rituales", a selection of essays written between 1993 and 2003.
Єдиний коментар, що дав Рафаель-Хосе Діас: «Ці п'ять віршів дуже гарні. Настільки, що я волію не писати про них жодних коментарів. Моєї англійської для того буде просто не достатньо.»
Тож поспішаємо познайомити вас із самими перекладами:Маріанна Кіяновська — українська поетеса, прозаїк, есеїст, перекладач, літературний критик та літературознавець. Член Національної спілки письменників України. 1997 року закінчила філологічний факультет Львівського університету. Координатор Львівського осередку Асоціації українських письменників.
MARIJANA KIJANOVSKA
DÍPTICO (dedicado a Milosz)
si la ciudad donde todo empezó
fuera solo una ciudad
lugar y
no punto de partida
no un montón de fotografías
de rostros y gente sin rostro
si el viento, si la nieve
si aceitunas y limones
si café y vino
si todo esto que, sin excepción,
esconde la mitad del libro
no dejara manchas
por ejemplo en la piel o en el pavimento
mientras nosotros arrojamos sombras
si lo pasado solo hubiera pasado
o más que pasado
más que esto
entonces el poeta sería solo un poeta
o más que un poeta
más que tan solo quien
subió y bajó
arriba y abajo
arriba y abajo
y así sucesivamente
la muerte como un sol entre las líneas
como también detrás
y un pájaro sensato
no estaría en el nido ni en la jaula
ni en la barba ni en el ojo
ni en la mano ni en la boca
sino en algún lugar dentro
en lo interior
hacia lo más íntimo
caminante
incapaz de volar
echaría a volar, se posaría
y así sucesivamenteСергій Жадан — український письменник, перекладач та громадський діяч. Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені тринадцятьма мовами. Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України, учасником мультимедійних мистецьких проектів, а також акцій громадянської непокори.
SERHIJ ZHADAN
AMOR HASTA LA MUERTE
¿Recuerdas aquella casa sospechosa?
Vivían allí zombis desesperados.
Primero aquel subir y bajar, dormir entre sillas
y en bañeras, unas cuantas miserables noches de hotel,
y ahora tu mano en el ladrillo desnudo,
su calor, su grosor,
auténtico ladrillo de adobe.
¿Recuerdas al viejo? Nos lo encontramos en la escalera.
Arrimado a la pared, para que pudiéramos pasar,
rígido como un muerto, mirándonos desconfiado con sus ojos saltones.
Siguiendo cada uno de tus movimientos,
cegado por el resplandor
de tus tobillos de porcelana, relucientes
en las columnas de luz y polvo,
por la dulzura de tus rodillas difusoras de calor.
El policía que nos visitó entonces era desconfiado e incrédulo
cuando preguntó: "¿Cómo es posible? ¡Un mes! ¡Un mes entero!
¿Entonces no se dieron cuenta de su desaparición? ¿De que no aparecía? ¿Un mes entero?”
"No, de verdad”, me excusé, "fue el mes más hermoso de mi vida.”
"¿Y el olor?”, insistió el policía. "¿No les extrañó el olor?”
"No, ¿por qué?”, objeté, "a veces la vida no huele de otro modo.”
"¿Saben que murió en la cama? ¿Justo encima de su cabeza? Chupado por el colchón,
estirado en el suelo. No faltó mucho para que les goteara por el techo.”
Ante la ventana empezó entonces un verano indescriptible,
la radio trajo amargas noticias
y, aunque yo hubiera sido capaz de morir, la muerte me hubiera sorprendido escuchando noticias.
Cogiste mi corazón cuando quería pararse y volviste a llenarlo de esperanza
para que empezara de nuevo a latir bajo tus manos.
¿Qué dice quien se vuelve para mirarte?
¿Qué puede decir quien te ve?
Amarte hasta la muerte.
Te amaré hasta la muerte.
A la que asistiremos para poder levantarnos
o abismarnos en las tinieblas de los túneles y grutas.
Continúa, zombi, castañetea con los huesos,
celebra la muerte, tócala
con tu destartalado banjo.
Canta lo que conoces mejor que nadie.
El tiempo no nos domina, nuestro canto lo ahuyenta.
Dichoso se derrama en el hueco de la mano el amor
con el que a diario regamos las flores
de nuestras tumbas.Богдана Матіяш — поетеса, редактор, літературний критик. Навчалася в Національному університеті «Києво-Могилянська академія». 2004 року закінчила магістерську програму «Філологія. Історія, теорія літератури та компаративістика». У 2004-2008 рр. була аспіранткою кафедри філології. Добірка віршів «Твоя любов проста й усміхнена» увійшла в антологію «Метаморфози. Десять українських поетів останніх десяти років». Перекладає з польської й білоруської мов. Редактор видавництва та часопису «Критика». Представник київської редакції часопису «Український журнал» (Прага). У 2010 році отримала нагороду від Союзу Українок Америки та Фундації Лесі та Петра Ковалевих за збірку «розмови з Богом».
BOHDANA MATIJASZ
***
los que aman se añoran mira qué bellos son
tímidos como la primera luz de la aurora
y confiados como palomas
los que aman mira qué generosos son
y con qué complacencia aceptan lo que les sale al paso
mira esas manos llenas de tesoros
esa piel esos ojos la clara alegría
en la feliz sonrisa la calma
tan pacíficos como un ligero viento de verano
los que aman son como delfines
que saltan sobre el agua cándidos traviesos
cien veces esparcen los anillos de olas
difundiendo la luz en torno a sí
nos enseñan a dar las gracias por lo que existe y por lo que no existe
nos enseñan suavemente y con confianza a acercarnos a los demás
y a retirarnos sin rodeos
como al atardecer poco a poco la luz se apaga el pájaro enmudece
como el agua de la tierra fluye y vuelve a brotarОстап Сливинський — український поет, перекладач та літературознавець. У 2000 році закінчив Львівський університет, після чого чотири роки навчався в аспірантурі при кафедрі слов'янської філології. 2007 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Феномен мовчання в художньому тексті (на матеріалі болгарської прози 60-90-х років ХХ століття)». Співупорядник перекладної українсько-білоруської поетичної антології «Зв'язокрозрив».
OSTAP SLYVYNSKYJ
ALGO AHÍ DELANTE ESTABA SIEMPRE EN LA LUZ
Algo ahí delante estaba siempre en la luz —
y no era un jalón,
ni una señal de extravío,
ni un ardor de fuego, ni una baliza,
la vivienda de nadie,
tampoco la caza o la guerra de nadie
que pueda durar en este país,
ni hombre ni animal,
ni un árbol seco
que cayera en su propio purgatorio,
indestructible como el alma en el cuerpo luminoso, ni
invitación ni insinuación, no,
algo
solidario con nosotros los que no tenemos salida,
algo desconsolado si somos inconsolables,
resignado en la medida en que nos resignamos a la pérdida.
Sordo a los mutuos ruegos y súplicas,
tanto en la guerra como en la paz,
no por ello menos intranquilo si
nuestro silencio dura demasiado.
Igualmente luminoso
para los pequeños príncipes continentales y para aquellos
a quienes estos persiguen escaleras abajo.
Miopes y prudentes
como viejas madres.
Y ninguna esperanza, esto
ocurre a veces,
no hay ninguna esperanza,
así es.Олег Лишега — український поет, драматург та перекладач. Перша його книжка під назвою «Великий міст» з'явилася у 1989 році, а вже через рік вийшла друком збірка «Оповідок давнього Китаю». У 1997—1998 роках Лишега відвідав Пенсильванський університет, отримавши стипендію Фулбрайта. Лишега — перший український поет, якого було нагороджено премією ПЕН-клубу за поетичний переклад.4. Андреас Третнер, Німеччина: http://litfest.ru/news/2013-05-09-2615
OLEH LISEHA
CANCIÓN 555
Antes de que sea demasiado tarde: ¡atraviesa el hielo con la cabeza!
Antes de que sea demasiado tarde: ¡atraviesa el hielo con la cabeza!
¡Pasa a través, escápate!
¡Para que el mundo maravilloso vuelva a encontrarte!
La carpa es justo lo contrario,
se esfuerza en lo profundo, se zambulle aquí y allá.
La carpa está ahí
para ser capturada tarde o temprano.
Pero tú eres un hombre y no perteneces al buitrón.
Las carpas son otra cosa: durante siglos en cardúmenes.
Sumergirse en bancos de arena, oscuras y asustadizas,
para volver a emerger en el otro final.
Y nuestro tiempo, ¿no nada persiguiéndose desde toda la eternidad?
Una aleta roza la otra… ¡se ha marchado!
¿Te sientes abandonado? ¡Pero eres un hombre!
No te acobardes: siempre saldrás de apuros.
Antes de que sea demasiado tarde: ¡atraviesa el hielo con la cabeza!
¡Oh tú, ilimitado, quebrado, maravilloso mundo nuevo!
Прим.: вірші українською ви можете знайти
за ось цим посиланням: http://litfest.ru/news/2012-12-17-2401
Тим часом українські вірші стрімко лишають позаду тропічні береги Канарських островів,
й вирушають у нелегкий шлях до наступної країни,
де на них вже чекає новий перекладач!)
01 липня, 2013 року.
Бортовий журнал проекту «Wordyssey».Новини проекту ви можете знайти на Літературному порталі «LITFEST» (www.litfest.ru) та на сайтах організаційних й інформаційних партнерів проекту:Форум видавців, Книжковий арсенал, "Obreey store", ТСПП, "Платформа", "Київський міський туристично-інформаційний центр", Журнал "Community", Молоде радіо, Радіо "Культура", літклуб "Маруся", "Meridian Czernowitz", портал "Укр.Літ", портал "newstock", культурний портал "Експеримент", Портал "Буквоїд", Сайт "Телекритика", "АртВертеп", "Свідомо", "Друг читача", портал "Культура", портал join.ua, портал ukrhome.net, сайт "Almamater" та інші.Контактний e-mail: info@litfest.ruМапа мандрівки на GoogleMapФази подорожі: http://infogr.am/Wordyssey_Phases/Про проект «Wordyssey»: http://litfest.ru/news/2012-11-27-2364«Wordyssey»: Автори та вірші. http://litfest.ru/news/2012-12-17-24011. Богдан Задура, Польща: http://litfest.ru/news/2012-12-24-24142. Іштван Ковач, Угорщина: http://litfest.ru/news/2013-03-01-25123. Люція Шимановська, Чехія: http://litfest.ru/news/2013-04-03-2566
5. Рафаель-Хосе Діас, Іспанія (Канарські о-ви): http://litfest.ru/news/2013-07-01-2672
Проект «Wordyssey». П’ята країна, п’ятий перекладач: Рафаель-Хосе Діас, Іспанія.
Категорія: «Новини»
Дата: 01 Липня 2013 (Понеділок)
Час: 12:54
Рейтинг: 0.0
Матеріал додав: pole_55
Кількість переглядів: 2939
Дата: 01 Липня 2013 (Понеділок)
Час: 12:54
Рейтинг: 0.0
Матеріал додав: pole_55
Кількість переглядів: 2939
