Нині всетотальна свобода творчості дає силу-силенну можливостей активізовувати молодіжне мистецьке середовище, що в свою чергу сприяє літературному буму.
Практика літературних фестивалів та тусівок щороку все більше почала набирати шалених обертів: «Сліва-фест», «День народження Романа Скиби», «Молода республіка поетів» в рамках Львівського форуму книговидавців, «Махно-фест» та літературні акції МО «Останньої барикади», «Березневі коти», «Текстура», «Пожежна драбина» та багато інших літературно-мистецьких проектів.
Результатом такої діяльності на всеукраїнському рівні є глибше авторське взаємопрочитання та вивчення, випуск спільних мистецьких альманахів, створення спільних ґепенінгів, бюлетенів, антологій та інтернет-порталів, що є досить важливим за сучасних процесів стрімкого поетичного буму в мистецькому середовищі.
Наразі в цей ряд сміливо можна ставити досить новий для мистецького загалу фестиваль «Гоголівка», що втретє проходив цього року в місті Ніжині. Вперше його було започатковано на засіданнях літературної студії Олею Роляк і Танею-Марією Литвинюк у 2008 році на честь майбутнього 200-річчя Миколи Гоголя.
Загальною концепцією фестивалю є містифікація творчого начала (себто духу справжніх гоголівських мотивів) у поєднанні різних видів сучасного мистецтва. Та і локалізацію проведення фестивалю вибрано вдало, адже старий корпус Ніжинського університету є тим унікальним місцем, де колись навчався молодий Гоголь і де сформувалася його містична натура.
Цього року «Гоголівка» мала дещо інший присмак та формат, ніж два роки тому. Так само приїхало близько сотні молодих поетів та прозаїків з різних міст України.
Програму відкрив керівник літстудії університету Олександр Гадзінський незвичним текстом про Гоголя. Так розпочався поетичний марафон, в якому на сцену виходили поети різних поколінь та представники літоб’єднань з інших міст: Бобровиці, Броварів, Києва, Чернігова, Львова, Харкова, Тернополя, Чернівців, Вінниці, Луцька.
Почесний представник старої гвардії університетської студії, однокурсник Євгена Гуцала і тогорічний лауреат «Коронації слова» Віктор Абузяров по-філософськи перефразував відому істину: «Дуже легко бути поетом у 20, і важко - у 70».
Мистецьких родзинок видалося багато. А от «цвяхами» цьогорічного марафону можна по праву вважати Сергія Пантюка, Олега Короташа, Дмитра Мамчура, Сергія Прилуцького та Олега Коцарева. Марафон перемежовувався короткими музичними паузами – для публіки грав молодий ніжинський бард Стас Бариш.
Після насиченого поетичного марафону - літературна полеміка на круглому столі: «Що кодують поети у своїй творчості?». Модераторами дискусії були Оля Роляк та викладачі кафедри української літератури Ніжинського державного університету Олександр Гадзінський, Оксана Капленко та Юрій Бондаренко. Їхнє завдання - із безлічі анонімних текстів гостей фестивалю виділити найхарактерніші стильові ознаки та коди, притаманні сучасному поетичному поколінню.
У підсумку модератори дійшли спільних висновків про загальний високий рівень молодої української поезії, своєрідний синкретизм ліричних дискурсів, про наскрізну іронію, властиву чи не кожному авторові, і все-таки наявність вічних категорій, які навіть всюдисущий постмодернізм не зміг витіснити із поезії.
Розпочалася жвава розмова, в якій учасники дискутували про розуміння та призначення сакрального й профанного в поезії: яких саме надприродних сил шукають молоді автори у своїй творчості, що для них означає «релігійність», чи не є вона переходом у інші підсвідомі виміри? Кожен із співмодераторів визначив своє розуміння поезії як такої.
Далі - презентації нових видань. Олег Коцарев представив досить весело свою нову збірку новел «Неймовірна історія правління Хлорофітума Першого», прочитавши одне із абсурдових оповідань на виробничу тематику «Трамвайний інцидент».
Наступним заходом став релаксуючий поетичний аукціон, на якому продавали портрети письменників, які створила молода ніжинська художниця Ірина Клюшко. Наскільки відомо, декілька портретів купив поет і студент Могилянки Арсеній Капеліст та керівниця конотопської літературної студії Ірина Козлова.
Особисто для мене найцікавішим блоком цього дня був показ відео- поезії, де репрезентовано досить якісні зразки сучасного відео-арту. У двох перших учасниць – Дани Кваші зі Львова й Тетяни Скрипкіної з Чернігова - наскрізним образом були рейки, потяги, електрички, вокзали; далі свою сюрреалістично-натуралістичну короткометражку «Я люблю тебе, Цвітане» представили Максим Ларченко та Павло Плотник з Бобровиці; дадаїстичне відео з елементами фото-колаж-поезії показав Віталій Дерех з Тернополя та урбаністично-сентиментальний кліп «Хочеш?» Тані-Марії Литвинюк.
Ще однією вагомою подією стала презентація нової збірки Олега Короташа, який гіпнотизував публіку філософськими та психоделічними віршами з нової збірки «Елегії острова Патмос». Після того публіку розважав учень Сашка Лірника Юрко, який сцені показував наживо казку-перфоманс і залучав глядачів до гри.
А вечір розколовся на дві насичені події – поетичний бал та презентація літературного альманаху сайту «Публікатор» - «Спам». Хтось залишився послухати контркультурну та альтернативну поезію від представників цього веб-ресурсу, а хтось - нових та маловідомих імен на ліричному вечорі в іншій залі.
Упродовж дня і вечора діяли виставки: «Містика світу в кожному з нас», продаж хендмейду та книжкова розкладка. Переможцями талановитих світлин, тимчасово прикріплених на стінах старого корпусу, стали Ірина Басенко, Стас Бариш та Анна Потапенко.
Наступного фестивального дня погода дещо підвела (ось чому так багато заявлених митців не приїхало), тому не було вуличних читань. Зате декількох учасників записали в прямому ефірі на місцевій FM-радіостанції. Потім - зустріч з членами літературної студії НДУ різних часів, на якій з молодшого покоління виступили лауреати «Cмолоскипа» – Олена Степаненко та Анна Малігон. Старші поети виглядали хоч і контрастно, але не менш імпозантно.
Все ж потім було вирішено продовжити поетичний марафон, на який якраз приїхали представники мультимистецького об’єднання харківської «Бочки»: Катерина Каруник, Настя Велес, Каріна Космос, Олена Рибка. Їхня інтелігентно-панкова поезія відзначалась артистичною подачею.
І знову представлено цілу низку різних поетичних книжок-новинок від Романа Стадника «Рентгенограма», Ганни Лук’яненко «Повноліття», Дани Кваші «Коридори з диму», Яни Климентовської «Антистуктура». Найтепліше слухачі прийняли білоруса Сяргея Прилуцького з його новозощенківськими оповіданнями із збірки «Йопити двох молодих нелюдів».
Інтерактивним виявився наступний конкурс-спаринґ «Ганц Кюхельґартен» (ведучі Ярослав Гадзінський та Тетяна Наконечна) в ніжинському кафе «Cвіт чаю», що розтрусив слухачів на гроші та увагу (бо цільова аудиторія за переможців з кожної пари голосувала матеріально). В спарингу взяло участь п’ять пар. З переможців найбільша сума дісталася Тані-Марії Литвинюк, яка в ліричному бетлі з Сергієм Прилуцьким набрала майже 45 гривень. Колоритною та справді бойовою на сцені виглядала пара Юрій Чабан (Київ) versus Дмитро Мамчур (Чернігів-Київ).
Привабливим драйвовим бонусом вечора виглядав концерт уже знаменитого етно-гурту «Пропала Грамота», що відіграв майже з двогодинною програмою в залі нового корпусу. «Гоголівка» продовжувалася і наступного сонячного дня з новими поетичними читаннями та музичними виступами «Сонячних бардів». Таким оптимістичним акордом і завершилася «Гоголівка».
Автор матеріалу: Ярослав Гадзінський
Источник: Буквоїд