Уривки з поеми-асоціації «Бог, янгол, ти і я» Васі Бєрєзіна українською
Категорія: «Переклади рос/укр» | Переклад: Лесик Панасюк | Перегляди: 2945
Вася Бєрєзін — молодий режисер, випускник Російського університету театрального мистецтва, майстерні Євгенія Каменьковіча і Дмитра Кримова, актор Театру.doc, художник. Серед його робіт — вистави «Тибетская книга мертвых» у закинутому депо, «Богадельня» за Гі Дебором у кінотеатрі, спектакль-дефіле «МашаиАлена», поема «Дом», опера «Евангелие», п’ятигодинний перформанс «Уроды» і спектакль «Шоа» за десятигодинним документальним фільмом про Голокост. Окрім цього Вася був учасником 12 виставок, серед яких: «Какназываетсявыставка?» — у будинку Christie’s, фотовиставка Юлії Мітін на площі Революції, «Никому не говори, что ты меня знаешь» на Винзаводі, а також кількох лабораторій: театральної лабораторії «Оклахома» (Гельсінкі), «Человек мира» (Суздаль), «Лаборатория смерти» Всеволода Лісовського (Москва), лабораторія Костянтина Богомолова при Московському художньому театрі.
Також Вася розмальовує місто — малює місто — пише вірші на будинках, малює на стінах. «От я малюю на вулицях — і це вже сприймається як протест, мовляв, я щось хочу довести. А я нічого не хочу доводити, я просто малюю на вулицях. Просто пишу вірші, і немає в цьому бунту. І в театрі моєму немає бунту — просто збудую сходи, виб’ю двері та почну знову».
Уривки з поеми-асоціації «Бог, янгол, ти і я»
•••• Воздух на ярком закате Актриса измерена ветром Током напряженных ампер Поверь ты музыке и слову Ангел отпустил голову Шел так 3 часа, с ящиком в руках Внутренности наполнены Богом Вода в ладонях Песок, сквозь пальцы Гул-от засохшего океана Запятая Имена на запястьях В наших руках искусство Почему, все остальные из воска? Обгорелое дерево, измерено временем А крылья? — сырые от неба Кофейная основа зрачка Искажение рук, в соленом море Преломление света | •••• Повітря на яскравому заході Акторка виміряна вітром Струмом напружених ампер Повір ти музиці й слову Янгол відпустив голову Йшов так 3 години, з ящиком у руках Нутрощі наповнені Богом Вода в долонях Пісок, крізь пальці Гул від засохлого океану Кома Імена на зап’ястях У наших руках мистецтво Чому, решта із воску? Обгоріле дерево, виміряне часом А крила? — сірі від неба Кавова основа зіниці Спотворення рук, у солоному морі Заломлення світла |
•••• Сырыми кистями по промокшему стеклу Рисуют ангела, улетающего к солнцу Море, из ноты соль Холод, из мертвых окон Город опустел, над ним пустое пятно Картонная кожа боится огня Карманы, наполнены камнями Признание звездам в любви Искать в тумане твои глаза Самые счастливые дети Веранда наполнена яблоками Долететь бы до облака Паркет пахнет смолами Варенье из клевера Листья, клеем, приклеены к дереву Сирень в фиолетовой метели Скрюченные люди в моем почерке Счетчик отсчитывает дыхание По пазлам играют на фортепьяно | •••• Сирими пензлями по промоклому склі Малюють янгола, що відлітає до сонця Море, із ноти соль Холод, із мертвих вікон Місто спорожніло, над ним порожня пляма Картонна шкіра боїться вогню Кишені, наповнені камінням Освідчення зіркам у коханні Шукати в тумані твої очі Найщасливіші діти Веранда наповнена яблуками Долетіти б до хмари Паркет пахне смолами Варення з конюшини Листя, клеєм, приклеєне до дерева Бузок у фіолетовій заметілі Скорчені люди у моєму почерку Лічильник відраховує дихання По пазлах грають на фортепіано |
•••• Рыбы в воде — Птицы в небе Пропал из вида, бродячий взгляд Время украл Бог, Янтарь из глыб Облепиховое солнце запада Складываю числа в памяти Изменение состояния Апатия к частым ударам Пар над рельсами Ладони в шрамах Ветер от мельницы Чернила смывают чаем Отвык от этой жизни Нервная истерия молитв Карандаш и бумага Оттенок на коже Небо над моей головой С Божьей помощью нащупываю путь Улица и переулки | •••• Риби у воді — Птахи в небі Зник із поля зору, мандрівний погляд Час украв Бог, Бурштин із брил Обліпихове сонце заходу Додаю числа в пам'яті Зміна стану Апатія до частих ударів Випар над рейками Долоні у шрамах Вітер від млина Чорнило змивають чаєм Відвик від цього життя Нервова істерія молитов Олівець і папір Відтінок на шкірі Небо над моєю головою З Божою поміччю намацую шлях Вулиця і провулки |
•••• Птицы спят на проводах Дождь с другой стороны окна От трамвая совсем нет ветра Зерно любви выросло в дерево Костер из цветов Венок из листьев — на голове Ливень при температуре 35 Пресные капли по глазному яблоку Пульсирует, лицо вижу в зеркале Гранённый стакан Наполненный грушевым соком Облако из иллюминатора в самолете Комбинация случайных дней Случайных поступков Жизнь-вектор-вверх Набирает обороты, ускоряется Я теряюсь в пространстве, запросто Весь в зубной пасте Часовые уже ждут, на выходе Вдох-выдох | •••• Птахи сплять на дротах Дощ із протилежного боку вікна Від трамвая зовсім немає вітру Зерно кохання виросло деревом Багаття із квітів Вінок із листя — на голові Злива при температурі 35 Прісні краплі по очному яблуку Пульсує, лице бачу в дзеркалі Гранована склянка Наповнена грушевим соком Хмара з ілюмінатора в літаку Комбінація випадкових днів Випадкових вчинків Життя-вектор-вгору Набирає обертів, пришвидшується Я тепер у просторі, запросто Весь у зубній пасті Вартові вже чекають, на виході Вдих-видих |
•••• Шолом-Алейхем, Сказал, возле булочной ночью Врач — это помощник, Врач — это дворник Шорох оконных рам, Подоконник и дождь Почтовый ящик переполнен Сегодня почтальон не принес Мотылька убили ладонями Роль убийцы из принципа не верная Штрихи Рембрандта, Штрихи Малевича По мокрому телу Под микроскопом Тени двухслойные Склад пуговиц В глазах обугленных Губы из папье-маше, целуют День в набросках из мгновений Внутривенно растеклась твоя тушь по стеклу Перепелка, перепелочка моя Беспочвенность, без воздуха, в космосе Сентиментальность Зеркало души — глаза — умножают человека | •••• Шолом-Алейхем Сказав, біля пекарні вночі Лікар — це помічник Лікар — це двірник Шерех віконних рам, Підвіконня і дощ Поштова скринька переповнена Сьогодні поштар не приніс Метелика убили долонями Роль убивці з принципу неправильна Штрихи Рембрандта, Штрихи Малевича Мокрим тілом Під мікроскопом Тіні двошарові Склад ґудзиків В очах обвуглених Губи з пап'є-маше, цілують День в ескізах з миттєвостей Внутрішньовенно розтеклась твоя туш у склі Перепілко, перепілочка моя Безґрунтовність, без повітря, в космосі Сентиментальність Дзеркало душі — очі — помножують людину |
•••• Потерял веру, но обрел имя Прошло время, но остались мысли Пестрые птицы летают как пчелы Вращаю землю своими ногами Природное свойство быть героем С буквами в алфавите Тянет к рыбам под воду Снежный ком растаял на нёбе Натаскал воды в железную бочку Мне помог дождь Стук колес от железной дороги Гул завода, под окнами вороны У папы скворечник из бревен Березовый сок утром Днем сжигаю отцовский порох Вернулся к себе к старому Потерялся в разнообразии Тот дом теперь заброшен Почтовый ящик — мертвый Только крысы в полу и старые фотокарточки Кто эти люди? — мне они не знакомы Может это в прошлом я? Не уверен, но они смотрят в затылок Мясной рынок туши на крюках Может это тоже я? Толпа давит друг друга Облако, на гараже, на ржавой крыше | •••• Втратив віру, але знайшов ім'я Минув час, але залишилися думки Строкаті птахи літають як бджоли Обертаю землю своїми ногами Природна властивість бути героєм З літерами в алфавіті Тягне до риб під воду Грудка снігу розтанула на піднебінні Наносив води у залізну бочку Мені допоміг дощ Стукіт коліс від залізниці Гул заводу, під вікнами ворони У тата шпаківня з колод Березовий сік зранку Удень спалюю батьківський порох Повернувся до себе старого Загубився в розмаїтті Той будинок тепер покинутий Поштова скринька — мертва Тільки щури у підлозі й старі фотокартки Хто ці люди? — вони мені не знайомі Може це я у минулому? Не певен, але вони дивляться у потилицю М'ясний ринок туші на гаках Може це теж я? Натовп тисне один на одного Хмара, на гаражі, На іржавому даху |
•••• Топор в руках Срублено дерево По кольцам определяю время Несколько кругов ада Синтетика в клетке Тепловое излучение В каждой букве говорит судья Точнее совесть Над пропастью Письмо себе будущему Открытая, правда Закрытая, ложь Звонок, в мозговой рецептор Все отдаю стихам До последней точки Боюсь, умру незамеченным Честно, по отношению к тетради Я отстранен от мира Выбирая свет | •••• Сокира в руках Зрубане дерево По кільцях визначаю час Декілька кіл пекла Синтетика в клітці Теплове випромінювання У кожній літері говорить суддя Точніше совість Над прірвою Лист собі майбутньому Відкрита, правда Закрита, брехня Дзвінок, у мозковий рецептор Все віддаю віршам До останньої крапки Боюсь, помру непоміченим Чесно, щодо зошита Я відсторонений від світу Обираю світло |
Переклад з російської — Лесик Панасюк. Кураторка та редакторка розділу — Маріанна Кіяновська.
Лесик Панасюк — поет, перекладач і дизайнер. Народився 1991 року в Житомирі. Співзасновник творчої групи «Elk+Deer», яка спеціалізується на графічному дизайні. Автор книг «Камінь дощу» (ГО «Форум видавців», 2013) та «Справжнє яблуко» («Смолоскип», 2014).
Лауреат низки поетичних конкурсів: Літературний конкурс видавництва «Смолоскип» (2013, 2014), Молода республіка поетів (2013) тощо. Учасник багатьох фестивалів та мистецьких акцій. Вірші перекладалися російською, польською, німецькою, французькою та англійською мовами, друкувалися в сучасній українській та закордонній періодиці.