29 Березня 2024, 11:08 | Реєстрація | Вхід

Вірші Яніса Сінайко у перекладах українською

Категорія: «Переклади рос/укр» | Переклад: Маріанна Кіяновська | Перегляди: 2241


Яніс Сінайко - поет, перекладач. Народився і живе у Львові. Закінчив філософський факультет ЛНУ ім. І.Франка. Публікації в інтернет-виданнях "Полутона" та "Літцентр". Брав участь у низці літературних фестивалів ("Київські лаври", "Форум видавців у Львові", etc).



М’ячик

Кинула м’ячик. Звучить. Добре звучить,
Об стіну ударяючись. Об стіну, об ручки вдаряючись.
Добре звучить. У вушках добре звучить.
Стук-стук-стук. М’ячик. Стук-стук-стук. М’ячик.

М’ячик тримаю. Звучить. Добре звучить.
Тихіше звучить. Об ручки, об ручки тепер звучить.
Хороший м’ячик. В ручки, хороший.
Стук-стук. М’ячик. Стук-стук. М’ячик.

Стискаю м’ячик. Говорить. Добре говорить.
За себе тепер. За себе, говорить.
Хороший м’ячик. Багато добре говорить.
Стук-тук. М’ячик. Стук-тук. М’ячик.

Лусне м’ячик? Говорить. Добре говорить.
Багато-багато говорить. За себе й за мене говорить.
Хороші ми, він говорить. Знає м’ячик.
Стук-тук-тук. М’ячик. Стук-тук-тук. М’ячик.

Лусне м’ячик, говорить. Кричить м’ячик.
Дуже-дуже кричить. За нас кричить.
Болить нам, кричить. І я кричу.
Стук-тук. Мама! Стук-тук. Мама!

Луснув м’ячик, кричить. Закричав м’ячик.
Дуже болить мені, ти зробив. Нам зробив.
А сам мовчить, говорить. А я кричати. Буду.
Маму-маму. Мама! Маму-маму. Мама!

Мама. Стіна. Мама. Ручки. Хороша мама.
Звучить мама. Добре звучить. Як м’ячик, звучить.
Говорить мама. Не кричи, мамо. Луснеш, мамо.
Тук-тук. Мама. Тук-тук. Мама.


Сестра

ти тут іще лице побережи
тут ані сліду та повір світлам
тут тісно дім 
тотожностей олтар
а святість в тім що треба
торжествують 
близнюк у склі і той напевно вже
хто з пліч твоїх відтворює себе
він також брат
удвох вони святі але не праві
однак вони не брешуть
попри те 
бери кого побачиш доки тут

фрагмент і моноліт
один піде ввійди по чрево другий
а третій вийди з тебе он лехіт 
він вийди білий вийди понад решту
не брат не плід
з паперу карагуш

на нім зостав свій відбиток свій мідний
пуста долонь ніщо хай означав
тут тісно ти
премного тяговита 
та птаха є й крилате полотно

дай руку їй в пір’їни переддвер’ї
проб’ється промінь
брат закриє брата
а ти сама відбудеш в ореол
одної з тих хто нам по праву 
сестри 


Час равлика

Із-під гілок сягнемо стиглих груш.
нехай не по зубах,
та нам би хоч би сік, а м’якуш вже на всі круті нехай
зоскомить усть гекзаметром. і нам
незчуємось як яблука простяться. 
і стане прядиво за нікуди дівати,
і римар стане залишком лиш жити,
щелепам це належиться знести. 


***

Ти півням слова не давай за всіх –
Комусь їжак миліший, аніж місяць.
Комусь губа на феї золотиться,
Зійде, укравши складочку і сміх.

Так білці позолочений горіх,
Що стукає в дупло, торкнувшись крони,
Надвечір ледь ламається і тоне, 
Зламавшись, позолочений горіх.

Услід за ним – і складочка, і сміх.
Когут мовчить, розмотуючи шию,
Ковтає промінь, промінь горло гріє.
Їжак розсипав полем хутра міх.
Тепер пильнуй за їжаком в тумані:
Лежить горіх по пояс в океані,
Допоки птах їжачить хутра міх.


Львівська синекдоха

«Місто, що хоче забути мене і пробує…»
 Сєргєй Дмітровський

В недобитих левів – гроти ротів.
Мармуровий ангел в хресті навзнак
Зашиває стигми і берегів
Не відкрито оку ані ніяк.

Відстовбурчив палець і кожен шпиль
Ніби перст із досвідом де зоря  
Розпанахав кігтем єпитрахиль
Дивних хмар і бруку живі моря 

Світ наповнять сто легіонів ніг
Що здаються канувши уповні
Зачепи пером пустотілий бік
Князь-невдаха шляху мого мені

Нерв колючий деревом підчепи
Павутинням крони туди-сюди 
Кошеніль призахідну не скупим
Ще романським чоботом досліди

Дозем в діл і аж – до квадратних дір 
Де ревуть світла в глибині вікна
Батько мій і брат козлодой-сатир 
Він 
Воно
Мої
і Вони 
Вона
Переклала з рос. Маріанна Кіяновська



Маріанна Кіяновська (нар. 17 листопада 1973 року в м. Жовква) —  українська письменниця, перекладач, дослідниця літератури. Випускниця філологічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка (1997). Лауреат багатьох українських поетичних і літературних конкурсів. 

Автор поетичних книжок, збірок оповідань, кількох книжок перекладів. Вірші, проза, переклади публікувалися зокрема в журналах "Світовид", "Сучасність", "Четвер", "Кур’єр Кривбасу", "Київська Русь", "Золота пектораль", "Потяг'76", "Радар", альманахах "Кальміус", "Королівський ліс-1", "Королівський ліс-2", у перекладах - в "Literatura Na Świecie", "Studium", "Akcent", "Ukrainian Quarterly", "The Wolf", "Knjiћevni magazin", "Šiaurės Atėnai","Ulduz", "Новый мир", "Литературная Газета", "Волга", "Forbes-Украина.Woman" та ін. Перекладає поезію, насамперед — польську. Окремими книгами вийшли переклади віршів Саліма Бабуллаогли, Юліана Тувіма, Евгеніюша Ткачишина-Дицького, Адама Відемана.

Член Асоціації українських письменників, Національної Спілки письменників України, українського ПЕН-у. Засновник і директор Літературної премії "Великий Їжак" за найкращу україномовну книжку для дітей. Стипендіат програми Міністра культури Польщі "Gaude Polonia" (2003, 2009), стипендіат CEI Fellowship (Любляна, Словенія, 2007). Учасник другого і третього Світових конгресів перекладачів польської літератури (Краків, Польща, 2009, 2013), фіналіст Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського (2011). Лауреат Міжнародного фестивалю поезії "Київські Лаври" (2011). За версією "Forbes-Україна" —  в десятці найвпливовіших українських письменників (2014), за версією журналу "Новое время" —  в сотні найвпливовіших українських діячів культури (2014). Відзначена Почесним званням "За заслуги перед польською культурою" (Zasłużony dla kultury polskiej, листопад 2013).

0 коментарів

Залишити коментар

avatar