23 Листопада 2024, 10:08 | Реєстрація | Вхід
/ "Коли поети були дітьми". Аня Малігон. - 5 Квітня 2013

 "Коли поети були дітьми". Аня Малігон.

Категорія: «Новини»
Дата: 05 Квітня 2013 (П'ятниця)
Час: 14:02
Рейтинг: 0.0
Матеріал додав: pole_55
Кількість переглядів: 1472



Рубрика «Коли поети були дітьми» продовжує досліджувати взаємини поезії і дитинства. На цей раз про свої перші літературні досліди розповідає авторка, що часто бере участь у різних проектах «Літфесту» та вірші якої неодноразово ставали переможцями конкурсів нашого порталу. Мова про київську поетесу Аню Малігон

Серед питань рубрики: з яким віршем пов'язані перші спогади, який з віршів першим вивчили напам'ять, який був найулюбленішим, а який найнеприємнішим? Чи змінилося ставлення до поезії під впливом шкільної програми? Як виглядали справи з декламуванням віршів? Як реагували батьки на творчість геніальних чад? Чи потрібно залучати дітей до поезії?





З того часу, як себе пам'ятаю - поезія була всюди. Дитячі книжки, бабусині пісні, радіо. Перший спогад чомусь пов'язаний з баладами Тараса Шевченка. Мабуть, все ж таки радіо найбільше вплинуло. Найулюбленішою була "Тополя". А найнеприємніших не було. Я тоді навіть уявити не могла, що поезія може бути неприємною.

Вперше декламувала, напевне, перед батьками зі стільця)) Але на людях декламувати соромилась - так-так, я була дуже соромливою дівчинкою. Десь аж до п'ятого класу.

Аню, коли ти написала свій перший вірш?

Вигадувала багато всього ще в дошкільному віці, а записала перший вірш у 8 років. Відтоді твердо вирішила обрати письменницький шлях.

А як реагували батьки на твою дитячу творчість? 

І батьки підтримали. Берегли мої зошити з віршами, показували родичам, вчителям. А я тільки червоніла. Доки вже сама не почала відвідувати літстудію.

Скажи, чи змінилося ставлення до поезії під впливом шкільної програми? 

У мене - ні. Я багато читала поза програмою і розуміла ситуацію. 

Чи потрібно залучати дітей до поезії?

Звісно! Але до якісної поезії. Діти здатні відчувати фальш. На жаль, багато книжок для дітей - відверто графоманські. Видно, що письменник працює суто на себе. Аби продати. Тому я би радила більше звертатися до дитячої класики. Хоча, безсумнівно, є й сучасні прекрасні поети, яких діти вже встигли полюбити. Але їх небагато. На жаль.




Якщо бажаєте розповісти про своє дитинство, 
або хочете прочитати про дитячий світ якоїсь конкретної літ.особистості – 
не соромтеся, надсилайте свої пропозиції за адресою polka_kniznaja@mail.ru

Хай щастить і не дорослішайте докінця!


- «Коли письменники були дітьми»: Юрко Іздрик та Артем Полежака.
- «Когда писатели были детьми»: Женя Баранова и Аська Коробкина.



1 коментарів

avatar
Гггг, хіба Ганна вже не є дитиною? ))) Така манюня, така тендітна ))
Як то кажуть: "маленький собачка - на все життя - цуценя" )))

Залишити коментар

avatar