Анастасія Левкова «Від задуму — до роману»
Дода_ла: pole_55 13 Вересня 2021 о 11:01 | Категорія: «Спецпроекти» | Перегляди: 6158
Матеріал підготува_ла: Катерина Бортняк | Зображення: Віталій Фідик
9 вересня в рамках Карпатської літературної резиденції 2021, що проходить за сприяння Українського культурного фонду, відбулася лекція Анастасії Левкової на тему «Від задуму – до роману». Подаємо нотатки з конспекту Катерини Бортняк.
- Люблю епізод із книжки Елізабет Ґілберт "Велика магія. Творче життя без страху” про те, що світ наповнений ідеями, які "обирають” собі партнерів — людей. Задум приходить, потім формується в сюжет. У мене обдумування сюжету часто відбувається в дорозі: у потягах, міжміських маршрутках, часто під музику. А ось коли вже безпосередньо пишу, вдома за робочим столом, — музика мені заважає. Буває, що ідеї приходять і навіть починаєш обдумувати сюжет, але не завершуєш — тоді, мабуть, ідея спурхує і летить до когось іншого. Чи варто про це шкодувати? Я обираю не шкодувати. Все одно я з цією ідеєю приємно провела час.
- Тема, на яку пишемо, має нам муляти. Ми пишемо, щоб розібратися з якимось питанням — може, не те щоб дати на нього відповідь, але щоб поставити його правильно, поміркувати про нього з різних сторін. Іноді вже у процесі письма ми доставляємо ще якісь питання, але первісно нас має муляти щонайменше одне.
- У твору має бути подвійне, ба навіть потрійне дно — ось що робить книжку глибокою. Подвійне дно йде під сюжетом і подіями — і це і є оте (оті) питання, які нам муляють і якими хочемо помуляти читачеві.
- Якщо бракує інформації з теми, на яку пишете, то на одному з перших етапів читайте про це книжки, статті, розпитуйте людей, які на тому знаються, — щоб рухатися далі у тих рамках.
- "Як ти писав книжку? Адже ти ще й працював” - "Ну як: приходиш з роботи, сідаєш і пишеш”. — Книжка пишеться не тільки головою та руками, а ще й сідницями. Ви маєте сумлінно і чемно, регулярно працювати, тоді натхнення, сидячи в кутку, побачить, що ви чемно працюєте, і прийде, і почне нашіптувати вдалі образи й мотиви.
- Писати — це як виходити на гору: нелегко, проте чомусь люди ходять в гори — бо це приносить задоволення. Коли дістаєшся вершини, визнаєш, що і йти було приємно (хоч нерідко й складно), і навколо — краса.
- На свій твір корисно дивитися з дистанції: наступного дня, місяця, року. Очима інших людей (ще до видання книжки варто шукати бета-рідерів, або контрольних читачів — людей, чиєму читацькому смаку ви довіряєте і які можуть сказати вам правду, зокрема дати свою доброзичливу конструктивну критику).
- Читайте вголос те, що написали, це допоможе побачити, що "не звучить” і де потрібно урізноманітнити текст (наприклад, додати діалог, опис, пейзаж чи портрет), де варто зробити ретардацію (уповільнити розгортання сюжету), щоб було цікавіше.
Деталі:
- Насичуйте твір деталями, бо саме деталі творять щільне полотно тексту, сповнюють його кров’ю, нарощують плоть. Саме деталі створюють ефект реальності. Тому слід візуалізувати-аудіалізувати-кінестетизувати. Щоб наситити твір деталями, читайте книжки і статті, згадуйте власний досвід, розпитуйте людей (робіть інтерв’ю), бо реальність дає такі деталі, яких не вигадаєш.
- Важливо уточнювати всі деталі — чи могло таке бути в той час і в тому місці, про які пишете.
Герої:
- Не плодіть забагато персонажів для однакових функцій — їх можна об’єднати в одного, щоб не плутати читача.
- Персонажі мають бути кожен із чимось цікавим: стилістикою висловлювань, зовнішністю, манерою поведінки, вдачею. Навіть якщо персонаж нецікавий, невиразний, то має бути ясно, чому він саме такий.
- Згадуйте своїх характерних друзів і з них пишіть.
- Деякі герої нам потрібні, бо наша душа влаштована так, що ми не можемо обійтися без саме такого героя, він потрібен нам як повітря. А якісь персонажі — суто функціональні: потрібні для діалогів (розкриття якоїсь думки), сюжетних поворотів тощо. Це подібно на анекдот: приходить чоловік до Бога і питає:
- Боже, навіщо я жив?- Пам’ятаєш, ти летів у літаку і дав хустинку чоловікові, який плакав?- Так.- Ось для цього.
Улюблені фігури Анастасії:
- Замовчування
- Мотив-рефрен
- Пейзажі (зокрема міські), які підсилюють психологізм моменту
Законспектувала Катерина Бортняк
Фото © Віталій Фідик
Під час Карпатської Літературної Резиденції заплановано 10 лекцій. Із темами лекторію, а також усіма запланованими на КЛР подіями, ви можете ознайомитися за посиланням.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Карпатська Літературна Резиденція у Facebook: facebook.com/carpathian.residency
1
Andrii Bezuhlov
