Незакінченість і перерваність Андрія Хаєцького
Дода_ла: pole_55 11 Жовтня 2016 о 10:49 | Категорія: «Інтерв'ю» | Перегляди: 2988
Матеріал підготува_ла: Валерій Пузік | Зображення: Ростиславна Лесовикова, архіви автора
Андрій Хаєцький, поет, народився і живе в Одесі. Учасник проектів: вільне об'єднання поетів Just Poetry, вуличні читання «Прямая речь». У 2016 світ побачила його дебютна збірка віршів «Три крапки», до якої ввійшли вірші, написані ним у період з 2012 по 2016 роки.
«За певний період з’явилося стільки віршів, що неможливо було рухатися далі, — розповідає автор. — Я почав це відчувати ще минулої осені, і дав собі обіцянку зробити збірку…»
Почнемо з визначення: три крапки — розділовий знак у вигляді трьох поставлених поряд крапок, яким позначають на письмі незакінченість або перерваність висловлення, а також пропуски у тексті. Ми вирішили дізнатись в Андрія про яку саме «незакінченість і перерваність» йде мова.
> Крапка, двокрапка, три крапки - три розділи. Розкажи про структуру книжки, що значить кожний розділ, чому саме так, а не інакше?
У розділі «Крапка» знаходяться вірші про те, що закінчено для мене. У розділі "Двокрапка" знаходяться вірші, що написані від соціального болю та розпачу. Вони про те, про що варто говорити. У «Трьох крапках», власне, розміщено вірші про те, що має продовження для мене. Про почуття та відчуття.З самого початку, декілька років тому, з'явилася назва «Три крапки» — і на час виходу збірки певна концепція склалася сама собою.***Скажи-но, о котрій приходить Бог?З якого неба? В якій одежі?Останнім часом наш з Ним діалогне містить сенсу — і це бентежить.Маріє, я ріс на твоїх очах.Ходив до школи, грав у театрі.Носив сорочку з чужого плеча.Співав народних пісень при ватрі.Під шепіт твоїх молитов я спав.Осінні ранки збирали листя.Туманом вкривало зелений ставі наш будинок — теплий і чистийСкажи-но, на милість, чому людейковтає море й штовхають гори?Чому безвір'я не має очей,але руйнує твої собори?Маріє, то скільки іще тривоггуляє світом? В яких одежах?Скажи-но, до кого приходить Бог?І як зустріти Його належить?
> Чи можеш згадати момент з чого все почалось?
Почалося все з підліткового віку, коли почав писати вірші. Я тоді навчався у школі, у 8 класі, здається, і ходив до театрального гуртка. На районних конкурсах виступав як чтець. І в певний момент з'явився перший текст і бажання виступити із авторським віршем. Так не сталося, але писати продовжив. До певного моменту тексти були переважно російськомовні, але у 2012 році я повністю перейшов на рідну мову і все стало на свої місця.
Не знаю, чому вірші, а не проза. Певно тому, що слухав багато музики тоді. І саме пісенна форма тексту мені була зручніша та цікавіша. Я свого часу саме тексти пісень і писав. Навіть вигадував проект «три крапки. абстракція клавішів», але грати на фортепіано та співати мені не дуже дано. Тому деякі тексти пісень стали зараз віршами і навіть ввійшли до книги.
Моє натхнення — то мій світ. І зовнішній, і внутрішній. Останній я годую книгами — іноді здається, що він ненаситний, але з часом я розумію, що все відбувається вірно і скуповую та перечитую книги, які мене цікавлять або які радять мої друзі. Зовнішній світ — то моє місто, перш за все, а також міста нашої країни. Україна — неймовірна країна для натхнення. Море і гори, ліси та степи — то навіть більше, аніж треба для талановитих людей, що здатні робити літературу країни.
> Минулого року ти говорив «літературний процес в Одесі знаходиться у стані пошуку своєї форми у рамках сучасного суспільства». Що змінилося за рік?
Насправді, пошук продовжується — і це абсолютно нормально. Адже і суспільство знаходиться у процесі самоідентифікації. За останні роки нас змусили це робити зовнішні фактори. Ми втрачаємо багато і багатьох — тому змушені усвідомлювати себе. Це природній процес. Боляче, що втрачаємо людей, правда.
> Цитата:
«Ситуація в країні не може не впливати на те, що пише поет. То було б не нормально. Звісно, реакція на кожну подію виникає, а реагувати я можу у поетичній формі. Для літератора такі реакції — то важка річ. Адже попри те, що відбувається це в твоїй країні, із твоїми людьми, братами та сестрами — ти реагуєш як громадянин. Але для виведення цієї реакцію у літературну форму тобі варто це пропустити крізь себе. Бути фільтром — справа не з чистих. Але з чесних. Тому, стає вибір. Писати чи не писати. Реагувати чи ні. Якщо в тобі є талант і серце — на тебе впливатиме кожна подія у твоїй країні».
> В якому стані зараз літературний процес в Одесі?
Зараз є молодь у літературі. Це найголовніше. І у них є певний карт-бланш. Нарешті Одеса привернула до себе увагу літераторів та видавців. Протягом літа була можливість бачити й чути письменників та поетів, що є зараз топовими у країні. Восени — можливість вдруге вже відвідати події Літературного фестивалю та почути письменників з-за кордону. Для тих, хто береться за літературну діяльність — рай.Я із захопленням спостерігаю за «Театром вух», за конкурсом «БЛОК», наприклад. Конкурс дає можливість заявити про себе як про поета. Театр — можливість, аби слухачі почули та оцінили тебе як автора. І далі вже — є об'єднання молодих письменників, які спроможні діяти спільно. Є ті, хто рухаються самостійно. Нещодавно з'явився сайт Litoda — молодь створила портал, який чесно називають «літературним серцем міста».Враховуючи всі ці фактори разом, можна сказати, що літературний процес почав ставати, власне, процесом. Цікаво, що буде далі.
> Ти знайшов свою поетичну форму?
Ні. Рано чи пізно це станеться, але зараз я не обмежую себе певною формою. У стані пошуку.
> Коли чекати другу книгу? Вже маєш уявлення якою вона буде?
Матеріал для другої книги накопичується. Звісно, вона буде про нас — про людей. Мене завжди цікавить життя як процес. І ні про що інше (про природу, наприклад) я писати не можу. Люди — то є найцікавіше у світі. Другу книгу ВАРТО чекати. Сподіваюсь, то не буде шлях у чотири роки.
> І накінець сформулюй п’ять правил свого життя і творчості
1. Бути людиною.2. Чути.3. Бачити.4. Відчувати.5. Аналізувати.
Валерій Пузик
Посилання з теми:
- Літературні ініціативи України | Частина I: Південь