16 Липня 2019, 05:33 | Реєстрація | Вхід

Про болюче на відстані художнього

Додав: oles_barlig 05 Березня 2015 о 19:28 | Категорія: «Репортаж» | Перегляди: 1236
Матеріал підготував/ла: Олесь Барліг | Фото: Організатори проекту


27-28 лютого в Запоріжжі відбулися читання Поетично-драматургійного проекту «МАЙДАН: дистанція Словом».


Майданчик галереї сучасного мистецтва «КалендАрт» став простором для дискусії навколо п'єс та віршів, що осмислюють Революцію Гідності й поточну російсько-українську війну. На відкритті проекту організатори розповіли про його витоки. Одним з поштовхів для нього стала підготовча робота до відкриття виставки «Передчуття» в Запорізькому обласному художньому музеї. Ця експозиція з образотворчих творів ставила за мету зібрати висловлювання митців, що виникали не лише під час ЄвроМайдану, а й як його інтуїтивне очікування за кілька років до нього. Члени літературного клубу «99» вирішили підготувати зріз з текстів красного письменства, але не лише про Революцію Гідності, а й теперішню вітчизняну війну. Однак, щоб це не перетворилося на «творчій звіт по заданій темі» була поставлена не проста задача: відібрати твори де емоційна, ідейна складова знаходилася у рівновазі з естетичною:

«Наприкінці року в фейсбуці розгорілася палка дискусія. Моя френдеса поетка написала про те, що оцінити справжню художню цінність «Віршів з війни» Бориса Гуменюка нам заважає надто гостре реагування на події, до яких ми усі в тій чи іншій мірі долучені. Читаючи коментарі під цим дописом я зрозумів, що ось той нерв, який цікаво смикнути і спробувати уявити свій погляд на всі ці твори із часом»

Олесь Барліг, президент літ-клубу «99»



Драматургійна частина проекту не стільки провела містки між театром і сучасною п'єсою, скільки ще більше окреслила прірву між ними. В той час як драматурги очікують, що їхні тексти зацікавлять режисерів – режисери перебувають в упевненості, що твори драматургів знаходяться в іншій «ваговій категорії» із класикою, та не можуть зацікавити українського глядача. Разом з цим в інформаційному просторі країни досі не налагоджена система навігації в пошуку сучасної вітчизняної драматургії. За таких умов слова режисерів про відсутність якісного матеріалу скоріш скидаються на моральну індульгенцію.


Відкрили драматургійні читки п’єса Максима Черниша «Українське … лядство». Її озвучили актори Нового театру. Цей текст режисер Владислав Лєбєдєв обрав з-поміж 20-ти інших творів. Як повідомили члени трупи – такий текст вони не взяли би до роботи для повноцінної постановки і для цього є кілька причин:

«Занадто багато ненормативної лексики і політики, замало «простих людських історій» (з чим я особисто не згодна – історій там безліч), тож працювали над п’єсою в буквальному сенсі «через силу». Втім, результат вийшов цікавим і гострим, подеколи гомерично смішним, подеколи одверто відразливим.
Мені здається, найголовніше непорозуміння сучасної драми і театру саме у Запоріжжі – відсутність бренду, ім’я, на яке можна посилатись (бо Шекспір і Чехов, чиїм канонам нібито не відповідає нова українська драма (а як може відповідати?) – також давно бренд), полегшуючи сприйняття. Вирішить проблему тільки час і наші зусилля, тому попереду ще багато зубного болю».

Анастасія Косодій, член літературного клубу «99», драматург



В презентації взяв участь директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Владислав Мороко, який пообіцяв підтримати вихід повноцінної збірки із творами учасників. Також на відкритті проекту за підтримки місцевих волонтерів були зібрані кошти на підтримку українських вояків у зоні АТО. І як зазначили перед читками п’єс учасники заходу: «Нам усім важливо весь час пам'ятати про тих, завдяки яким ми тут, у тилу, можемо дозволити собі розкіш говорити зараз про мистецтво».


Брошура із віршами та фрагментами п'єс вийшла обмеженим накладом, однак її pdf-версія розміщена у вільному доступі для ознайомлення. Також у ютубі викладений запис відеофіксації читок «Українське #лядство» Максима Черниша, «Багато інших слів» Олеся Барліга, а також усього перебігу презентації проекту. 


А найближче підбиття підсумків «дистанції Словом» відбудеться 21 березня о 13:00 в Запорізькому обласному художньому музеї, де заплановані читання п’єс «Жінки та снайпер» Тетяни Кіценко та «Привези мені зі Львова чого в Запоріжжі немає» Анастасії Косодій і відбудеться вільний поетичний мікрофон.

Олесь Барліг


Проект «МАЙДАН: дистанція Словом» ставить за мету представити кращі поетичні і драматургійні зразки, що виникли як реакція на Революцію гідності та вітчизняну війну 2014 року. Не менш важливим завданням є запросити широку громадськість і представників творчого процесу до дискусії навколо художньої вартості цих творів й головних складностей у реагуванні мистецтва на актуальні соціальні процеси.

Організатори проекту так пояснюють його сутність:

«Події з листопада 2013 року по поточну мить не могли залишити осторонь авторів художніх творів. За останній час виник чималий масив текстів, що осмислюють процеси, свідками і учасниками яких стаємо ми всі. Враховуючи останній фактор – емоційна оцінка цих творів нерідко переважає над художньою. Проект покликаний не лише представити вибірку поезій і п’єс, а у першу чергу вже зараз, у ці буремні часи, звернути увагу на їхню мистецьку цінність, адже колись (можливо невдовзі) перед нами постане вибір: які з цих творів ми беремо до культурної спадщини, а які не пройдуть цієї селекції. Й не відомо чий вибір стане вирішальним: літературознавців і критиків чи звичайних читачів, адже не варто недооцінювати можливостей колективної пам’яті»

0 коментарів

Залишити коментар

avatar