"Колись навчишся, може, нехтувать натхненням.." - гадаю, справжній поет буде все одно вибирати натхнення, ніж усе мірське... бо воно ближче за все.. Тому він і Поет. Шановний земляче, дуже рада вітати Вас на цьому ресурсі - бо я також з вашого міста, ми колись вчились у одних й тих же поетів - Орлова, Фесюка та іншіх)! Рада Вам отут... рада... Друкуйтесь на Літфесті, не зникайте - тут просто треба, щоб читали, читати всіх і залишати відгуки)... А зараз взагалі чомусь на ресурсі порожньо - пік активності ще не прийшов))...Ничого - прийде. І всіх нас читатимуть.
Несмотря на то, что он "любил не ту" - у него была роскошь Своего Пути. "Он жил – на своей дороге, И верил – в свою звезду." А вот это, мне думается, гораздо ценнее, чем любить ту. Своя дорога и Своя Звезда - перевешивают все невзгоды любви не к той...!
"...запах яблок бутылке пустой..." - как послевкусие, остающееся от попыток вспомнить детство... Очень близко по состоянию души мне эта вещь... Спасибо! КОНЕЧНО, читаем!!!!!! Появляйтесь почаще!
Что-то пропустила я интересную эту вещь... КАк тепло написано... Весь мир - как пластилин - чудно! По-творцовски)! И верно так.... И даже характер передан ребенка сочно и точно - полет, разбег!)...
0