08 Серпня 2022, 04:19 | Реєстрація | Вхід
/ Ніна Паламарчук. "Поетичний фестиваль «Ватерлінія-2012»: Що відбувалось, що відчувалось." - 5 Червня 2012

 Ніна Паламарчук. "Поетичний фестиваль «Ватерлінія-2012»: Що відбувалось, що відчувалось."

Категорія: «Події»
Дата: 05 Червня 2012 (Вівторок)
Час: 19:34
Рейтинг: 5.0
Матеріал додав: pole_55
Кількість переглядів: 2044



«Ватерлінія вдячності огорнута теплотою спогадів...» 
Вадим Жалюк 

… що відбувалось…

З першого по третє червня в місті Миколаєві відбувався другий відкритий Всеукраїнський поетичний фестиваль «Ватерлінія-2012». Організатори – благодійний фонд «Миколаїв-2000» та ВТС «Конгрес літераторів України», при підтримці управління по справам сім’ї та молоді, миколаївського міськвиконкому, центральної міської бібліотеки ім.. М.Кропивницького, Літературного порталу «Літфест» та міського молодіжного театру «С.Т.У.К.».











Урочисте відкриття фестивалю пройшло у дитячому містечку «Казка», на кораблі «Щастя» із попереднім читанням поезії для дітей, присвяченому Дню захисту дитинства. Вірші для дітей читали не лише поети, але й самі діти. Після цього фіналісти спускали на воду власні кораблі – щоправда, паперові, як властиво кораблям літераторів. В рамках фестивалю проведено презентацію книги Євгенії Баранової «Другий том», де також виступив гурт «Нелогическое И» (Віктор Селуков та Андрій Кленін).








Загалом, серед подій, якими три конкурсні дні вирували, були заходи на будь-який смак та уподобання, від складання експромтів на честь ювіляра крокодила Васі та піратського слему – до круглого столу, присвяченого відеопоезії (ведучі Поліна Городисська та Микола Дондюк). І, звісно, самі конкурсні читання, що мали місце у приміщенні центральної міської бібліотеки ім. Кропивницького. З більш ніж 160 конкурсних робіт були відібрані двадцять фіналістів, і ще один з конкурсантів – двадцять перший (Олег Дорош) опинився у фіналі як переможець минулорічного конкурсу «Паперове дерево». Майже трьохгодинне читання поезії, що переривалось лише коментарями суддів, залишило по собі незабутнє враження. 

Урочисте завершення фестивалю відбулось у Музеї кораблебудування та флоту, після презентації видань. Перше місце у конкурсній програмі посіла Анна Малігон, другеЄвгенія Більченко, третє розділили – Наталя Пасічник та В’ячеслав Рассипаєв



Приз глядацьких симпатій дістався Євгенію Півню із великим відривом – 28 голосів. Також журі виділило окремими дипломами конкурсантів за різними номінаціями.

Надзвичайною рисою стала висока якість відібраних робіт, велика кількість талановитих авторів, різноманітність програми фестивалю, широка географія рідних міст поетів-фіналістів: Ялта, Київ, Одеса, Миколаїв, Харків, Житомир, Дніпропетровськ, Сімферополь та навіть Вологда. 


…що відчувалось…

«Оксія», житомирське народне аматорське літературно-мистецьке об’єднання, приїхала на «Ватерлінію» у складі шести осіб: Ніна та Ларіса Паламарчук, Вадим Жалюк, Руслан Рой, Наталія Грицик, Микола Марченко, – задля поширення «дружби містами». До фіналу пройшла Ніна Паламарчук, – з резерву, оскільки Ната Сучкова з Росії не змогла приїхати. Велике місто, розташоване на злитті двох річок, оточене з трьох боків водою, зустріло житомирян широкими вулицями та товариськими мешканцями.

Вирій подій захопив з перших годин та втягував; «ніч з п’ятниці на неділю» ставала все більш насиченою. Були моменти, коли здавалось, що ночувати доведеться деінде, або ж і зовсім ліпше не ночувати (тут повинен стояти усміхнений смайлик), бо остання маршрутка пішла, а таксі коштує приблизно стільки ж, скільки білет до Києва. Але миколаївці приклали всіх зусиль, щоб гості почували себе добре, ми щиро вдячні їм за гостинність та підтримку в будь-який час.  

Кількість оксійського «десанту» дозволяла побувати на різних заходах в різному складі, а потім ділитися думками. Не було часу навіть телефонувати товаришам на малу батьківщину, щоб хоч якось увести їх у стан справ. Обмежились стислими коментарями на кшталт: «в понеділок… ні, у вівторок, коли відіспимось, розкажемо все детальніше…». Хаос думок вирує і по сьогодні, адже три дні Ватерлінії дорівнюють трьом тижням буденності. 

На жаль, залізничний розклад та робочий графік не дозволив оксіянам залишитися на бонусний захід Ватерлінії – читання в Ольвії, натомість ми привезли з привітного міста враження спілкування, безліч нових знайомств, унікальний досвід чуттів. 


Те, що я запам’ятаю про миколаївців: привітна посмішка Жені Півня на залізничному вокзалі о третій годині ночі по нашому прибутті; теплий піджак Діми Казакова, що миттєво опинився на плечах замерзлої оксіянки Ларіси; дзвінкий голос Ксани Коваленко,  втрачений після першого ж конкурсного дня; дружня підтримка Сергія Войналовича; «автограф навздогін» – підписані на коліні книги Олексія Торхова, які перечитували вже у поїзді. 





1 коментарів

avatar
У Пивня на последней фотке гагаринская улыбка
и сам он тоже весь такой - неземной, космический.
biggrin

А, вообще, "Ватерлиния" - это здорово и по названию и
по сути. Молодцы, николаевцы! smile

Залишити коментар

avatar