13 Жовтня 2024, 16:43 | Реєстрація | Вхід
/ Вітер без повідка у Кривому Розі - 1 Червня 2010

Вітер без повідка у Кривому Розі

Категорія: «Фестивалі»
Дата: 01 Червня 2010 (Вівторок)
Час: 04:15
Рейтинг: 0.0
Матеріал додав: АлексейЦарь
Кількість переглядів: 1790



Вітер без повідка

Поезія, музика, смішні дитячі вітрячки, панк-казки, знову поезія, ще раз якісна музика, а також цікаві пасажі від ведучого Леоніда Борозєнцева – ось, так відбувалася презентація журналу «Сила ветра» у нашому місті. Скоро караван журналу перекочує до Дніпропетровська, а там, дивись, і до інших міст.
 


- Ми не ставимо за мету популяризацію поезії, ми тільки намагаємося донести її до читача, - сказав редактор журналу Олексій Мартиненко.

Мистецьку подію було розділено на дві порції – денну, де переважав літературний інгредієнт, та вечірню, де всього було потрохи.

На 15-00 в палаці Артема зібралося досить багато охочих, дехто вмостився навіть на підлозі, демонструючи свою хіповість. Народ зібрався дуже різний – і за віком, і за фахом.




Програма денної вечірки не залишила місця для нудьги: гурт «Barbotage» змінили на сцені поет Андрій Чей та «Майна», закрутивши свої римовані меседжі, далі – знову зміна декорацій. Леонід оголошує панк-казкаря. Ви вірите написам на футболках? Так чи інакше, до мікрофона виходить Євген Уманов (місто Миколаїв) з написом на білій футболці «Найкращий казкар КМД», а на браслеті – як підтвердження – TRUE. Однак, вірогідно, не всім сподобалися досить фривольні казки «найкращого в КМД», все-таки казка – це світла частинка дитинства, а не цинічно-прагматична переробка історій на сучасний лад з ненормованим використанням нецензурної лексики.

- Я не все зрозуміла із того, що почула, - зізналась одна з наступних учасників презентації, художник Юля Зенькович, - І знаєте, не все хотілось зрозуміти. Бажаю чистої, гарної казки щодня, і менше казок з матюками!

Програма Юлі достойна оплесків: на противагу поетам і музикантам, дівчина роздала глядачам нехитре спорядження – паличку, паперову заготівку і кнопку. Із цього всього легко і дуже весело можна зробити прекрасну «вертушку», «млинок» - як ми його  в дитинстві не називали! Фотографи відклали в бік свої камери, журналісти поклали ручки і блокноти, музиканти розлучились зі своїми інструментами, щоб десяток хвилин покоптіти над створенням яскравого привіту з дитинства, а паралельно – познайомитись з сусідами по столику, поспілкуватись і допомогти один одному.



Перша частина вечора була насичена – ще один поет-казкар В’ячеслав Жданов (якому ведучий присвятив імпровізовані рядки: «Если вам не на чем крутить вашу синюю птицу, не делайте этого здесь»),

 гурт «Хамелеон» (декілька композицій без вокалу привели зал у стан музичного сп’яніння та бурхливих оплесків, дякуємо, хлопці),



а також вірші від поетів, які вже встигли опублікуватися в «Силі вітру».
І все це – під гаслом: «Якщо в тебе є вітер, дозволь йому трошки прогулятися без повідка!».

РО АН



Вітер без повідка - 2

Друга частина презентації журналу «Сила вітру»  відбувалася в «Ріо». «Номером один» для поціновувачів поезії став поетичний конкурс, а для музичних гурманів – «Кафедра зелені» і Ко.
Початок відбувся під знаком «Кафедри зеленої музики». Драйв та філософські рефлексії на тему життя від учасників гурту стали щонайдоречнішим стартом для мистецької тусівки.

Між іншим, фішкою вечора стала участь у ньому Вані Рябоконя – «молодого художника з династії Рябоконів», як представила його Юля Карч. Юнак з планшетом та олівцем в руках був присутній і на першій частині, чим часом відвертав увагу глядачів від поетично-музичного дійства на сцені. Ваня малював охочим дружні шаржі, зокрема веселий портрет замовив собі поет В’ячеслав Жданов.

Після музичного старту, оголосили конкурс поетів в умовах легкого слему. Все об’єктивно: поет має подобатися публіці не більше двох хвилин. Хоча, забігаючи вперед, навіть цього часу виявилося забагато. «Які ви всі впевнені!» - зауважував ведучий, коли учасники один за одним ігнорували невичерпаний ліміт і покидали мікрофон.

Зголосилися винести своє творіння на суд глядачів та редактора журналу тільки шестеро. Лаврова гілка від головреда  Олексія Матвієнка перепала Анні Оденцовій, а приз глядацьких симпатій – непересічному, харизматичному, артистичному Василю Чернявському. Вони отримали журнали «Сила ветра», а Аня – ще й додатковий бонус -  можливість опублікувати свої вірші на його сторінках та запрошення на фестиваль «Сила ветра».

Дебют дуету «Скверные дети» (Віталій Щербина та Сергій Ципкін) на офіційній сцені відбувся саме тут, у «Ріо» на презентації «Силы ветра». Діти, що досі грали в скверах, прийшлися до смаку тутешнім гурманам, своїм позитивним, непересічним стилем. За прихильність інтелектуальної публіки поборолись «Здарова!», а також бард А. Бабаян. А щоб народ не забував про літературне спрямування вечора, час від часу «поза конкурсом» свої рими виголошували Олексій Матвієнко, В’ячеслав Жданов та інші.

Презентація журналу караваном переходить із міста в місто. До нас, наприклад, приїхали після туру в Вінниці. Тимчасово склавши декорації, вони взяли курс на Дніпропетровськ.

РО АН


9 коментарів

avatar
Знайомі обличчя
avatar
http://vkontakte.ru/video36861187_144781511
відеорепортаж з події!
avatar
Женя УмаНов, а не через "р" )
avatar
такизапишем smile
avatar
Типа Доку Умаров? surprised
avatar
мне все понравилось, только самолётик я так и не до делал.
А вообще, спасибо, друзья
avatar
Алексей, восхищен Вашим подвижничеством! smile
avatar
спасибо
avatar
0
Такого негодования по поводу моих опусов, как в Кривом Роге, я еще не слышал. Кайф. Будет возможность всенепременно еще отожгу на этой славной земле. cool

Залишити коментар

avatar