Вітер без повідка
Поезія, музика, смішні дитячі вітрячки, панк-казки, знову поезія, ще раз якісна музика, а також цікаві пасажі від ведучого Леоніда Борозєнцева – ось, так відбувалася презентація журналу «Сила ветра» у нашому місті. Скоро караван журналу перекочує до Дніпропетровська, а там, дивись, і до інших міст.
- Ми не ставимо за мету популяризацію поезії, ми тільки намагаємося донести її до читача, - сказав редактор журналу Олексій Мартиненко.
Мистецьку подію було розділено на дві порції – денну, де переважав літературний інгредієнт, та вечірню, де всього було потрохи.
На 15-00 в палаці Артема зібралося досить багато охочих, дехто вмостився навіть на підлозі, демонструючи свою хіповість. Народ зібрався дуже різний – і за віком, і за фахом.
Програма денної вечірки не залишила місця для нудьги: гурт «Barbotage» змінили на сцені поет Андрій Чей та «Майна», закрутивши свої римовані меседжі, далі – знову зміна декорацій. Леонід оголошує панк-казкаря. Ви вірите написам на футболках? Так чи інакше, до мікрофона виходить Євген Уманов (місто Миколаїв) з написом на білій футболці «Найкращий казкар КМД», а на браслеті – як підтвердження – TRUE. Однак, вірогідно, не всім сподобалися досить фривольні казки «найкращого в КМД», все-таки казка – це світла частинка дитинства, а не цинічно-прагматична переробка історій на сучасний лад з ненормованим використанням нецензурної лексики.
- Я не все зрозуміла із того, що почула, - зізналась одна з наступних учасників презентації, художник Юля Зенькович, - І знаєте, не все хотілось зрозуміти. Бажаю чистої, гарної казки щодня, і менше казок з матюками!
Програма Юлі достойна оплесків: на противагу поетам і музикантам, дівчина роздала глядачам нехитре спорядження – паличку, паперову заготівку і кнопку. Із цього всього легко і дуже весело можна зробити прекрасну «вертушку», «млинок» - як ми його в дитинстві не називали! Фотографи відклали в бік свої камери, журналісти поклали ручки і блокноти, музиканти розлучились зі своїми інструментами, щоб десяток хвилин покоптіти над створенням яскравого привіту з дитинства, а паралельно – познайомитись з сусідами по столику, поспілкуватись і допомогти один одному.
Перша частина вечора була насичена – ще один поет-казкар В’ячеслав Жданов (якому ведучий присвятив імпровізовані рядки: «Если вам не на чем крутить вашу синюю птицу, не делайте этого здесь»),
гурт «Хамелеон» (декілька композицій без вокалу привели зал у стан музичного сп’яніння та бурхливих оплесків, дякуємо, хлопці),
І все це – під гаслом: «Якщо в тебе є вітер, дозволь йому трошки прогулятися без повідка!».
РО АН
Вітер без повідка - 2
Друга частина презентації журналу «Сила вітру» відбувалася в «Ріо». «Номером один» для поціновувачів поезії став поетичний конкурс, а для музичних гурманів – «Кафедра зелені» і Ко.
Початок відбувся під знаком «Кафедри зеленої музики». Драйв та філософські рефлексії на тему життя від учасників гурту стали щонайдоречнішим стартом для мистецької тусівки.
Між іншим, фішкою вечора стала участь у ньому Вані Рябоконя – «молодого художника з династії Рябоконів», як представила його Юля Карч. Юнак з планшетом та олівцем в руках був присутній і на першій частині, чим часом відвертав увагу глядачів від поетично-музичного дійства на сцені. Ваня малював охочим дружні шаржі, зокрема веселий портрет замовив собі поет В’ячеслав Жданов.
Після музичного старту, оголосили конкурс поетів в умовах легкого слему. Все об’єктивно: поет має подобатися публіці не більше двох хвилин. Хоча, забігаючи вперед, навіть цього часу виявилося забагато. «Які ви всі впевнені!» - зауважував ведучий, коли учасники один за одним ігнорували невичерпаний ліміт і покидали мікрофон.
Зголосилися винести своє творіння на суд глядачів та редактора журналу тільки шестеро. Лаврова гілка від головреда Олексія Матвієнка перепала Анні Оденцовій, а приз глядацьких симпатій – непересічному, харизматичному, артистичному Василю Чернявському. Вони отримали журнали «Сила ветра», а Аня – ще й додатковий бонус - можливість опублікувати свої вірші на його сторінках та запрошення на фестиваль «Сила ветра».
Дебют дуету «Скверные дети» (Віталій Щербина та Сергій Ципкін) на офіційній сцені відбувся саме тут, у «Ріо» на презентації «Силы ветра». Діти, що досі грали в скверах, прийшлися до смаку тутешнім гурманам, своїм позитивним, непересічним стилем. За прихильність інтелектуальної публіки поборолись «Здарова!», а також бард А. Бабаян. А щоб народ не забував про літературне спрямування вечора, час від часу «поза конкурсом» свої рими виголошували Олексій Матвієнко, В’ячеслав Жданов та інші.
Презентація журналу караваном переходить із міста в місто. До нас, наприклад, приїхали після туру в Вінниці. Тимчасово склавши декорації, вони взяли курс на Дніпропетровськ.
РО АН