Вірші Рей Армантраут в перекладах українською

---

Рей Армантраут — одна з поеток-засновниць «лінгвістичної школи» поезії західного узбережжя США. Армантраут народилася у Вальєхо, Каліфорнія, отримала ступінь бакалавра в Каліфорнійському університеті в Берклі та ступінь магістра в Державному університеті Сан-Франциско. Серед її збірок — «Go Figure» (2024); «Finalists» (2022); «Conjure» (2020); «Versed» (2009). Лауреатка Пулітцерівської премії з поезії 2010 року та премії Національного кола книжкових критиків 2009 року, фіналістка Національної книжкової премії 2009 року тощо. Армантраут також опублікувала короткі мемуари «True» (1998). Почесна професорка Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, де викладала понад 20 років і була багаторічною директоркою серії «Нове письмо». Мешкає в Еверетті, штат Вашингтон.

Короткі вірші Армантраут часто зосереджені на руйнуванні шаблонів пам'яті, поп-культури, науки та материнства, і ці нещадні викриття пронизані дотепністю. Вона пояснила: «Ви можете одночасно тримати в голові різні елементи моїх віршів, але ці елементи можуть шипіти і плюватися одне в одного».

---

Pinocchio  Strand. String. In this dream, the paths cross and cross again. They are spelling a real boy out of repetition. • Each one is the one real boy. Each knows he must be wrong about this, but he can’t feel how. • The fish and the fisherman, the pilot, the princess, the fireman and the ones on fire. Mistakes 1 The subject will claim that she has been taken to the wrong place. That the room she is brought back to is not the room she left. That these comings and goings are happening to someone else, are gathering momentum controlled by a secret mechanism. That she needs to tell someone. 2 I walk out the door to the stone bench without meaning to (without meaning it?), each step jarring my frame as it would anyone’s Natural Histories 1 Since the irrational "because I said so” start, they’d had their differences: color that isn’t really color, spin that isn’t spin because attitude’s best when it has no content. Ask a physicist what "charge” is; he’ll say your question makes no sense. 2 Word had it that if they surrendered their feckless ways and their lives with no end, if they joined up, they would get a head, something to speak for them: The head says, "I don’t want to die.” Says, "I am all alone here.” Djinn Haunted, they say, believing the soft, shifty dunes are made up of false promises. Many believe whatever happens is the other half of a conversation. Many whisper white lies to the dead. "The boys are doing really well.” Some think nothing is so until it has been witnessed. They believe the bits are iffy; the forces that bind them, absolute. Anti-Short Story  A girl is running. Don’t tell me "She’s running for her bus.” All that aside! Dusk  spider on the cold expanse of glass, three stories high rests intently and so purely alone. I’m not like that! Twilight  Where there’s smoke there are mirrors and a dry ice machine, industrial quality fans. If I’ve learned anything about the present moment • But who doesn’t love a flame, the way one leaps into being full-fledged, then leans over to chat • Already the light is retrospective, sourceless, is losing itself though the trees are clearly limned. Real  1 We show her Disney films and read her fairy tales. When she asks if magic’s real, we say no— not the kindly teapot with the elephant-trunk spout or the squeezable keychain globe. 2 Yet tails grow new heads which are somehow able to recall where shocks were delivered Once upon a time before the bodies were severed. 3 No, men don’t fly. Snakes won’t grow from women’s heads no matter what is done to them. There are no kings in the dead world.

Піноккіо Прядиво. Нитка. У цьому сні шляхи перетинаються і перетинаються знову. Вони складають справжнього хлопчика з повторень. • Кожен — це той справжній хлопчик. Кожен знає, що він, напевно, помиляється щодо цього, але не може відчути, як. • Риба і рибалка, пілот, принцеса, пожежник і ті, що горять. Помилки 1 Суб'єкт стверджуватиме, що її доставили не туди. Що кімната, до якої її повернули, не та, з якої вона вийшла. Що ці приходи й відходи відбуваються з кимось іншим, набирають обертів під контролем таємного механізму. Що їй потрібно розповісти комусь. 2 Я виходжу за двері до кам'яної лавки, не маючи такого наміру (не маючи наміру?), кожен крок розхитує мій каркас, як розхитував би будь-чий Природознавство 1 Оскільки почалося ірраціональне «тому що я так сказав/-ла», у них виникли протиріччя: колір, який насправді не є кольором, обертання, яке обертанням не є тому що позиція найкраща, коли беззмістовна. Запитайте фізика, що таке «заряд»; він скаже, що ваше питання не має сенсу. 2 Ходили чутки, що якщо вони поступляться своєю безпорадністю і своїми нескінченними життями, якщо об’єднаються, у них з’явиться голова, щось, що говоритиме за них: Голова каже: «Я не хочу вмирати». Каже: «Я тут зовсім одна». Джин Тут привиди, кажуть вони, вірячи, що м'які, мінливі дюни складаються з фальшивих обіцянок. Багато вірять: що б не трапилося, це друга половина розмови. Багато пошепки брешуть мертвим, щоб не образити. «У хлопців усе чудово». Деякі думають, що ніщо не є правдою, якщо цьому немає свідків. Вони вважають, що частинки сумнівні; сили ж, які їх зціплюють, абсолютні. Антиоповідання Дівчинка біжить. Тільки не кажіть мені: «Вона біжить за своїм автобусом». Годі про це! Смеркання павук на холодній поверхні скла, на висоті трьох поверхів, спочиває зосереджено і цілком самотньо. Я не така! Сутінки Там, де дим, є дзеркала і генератор сухого льоду, промислові вентилятори. Якщо я й дізналася щось про теперішнє • Але хто не любить полум'я, те, як хтось стрибає в буття повноцінним, а потім нахиляється, щоб побалакати. • Вже світло ретроспективне, безджерельне, втрачає себе, хоча дерева явно намальовані. Реальне 1 Ми показуємо їй фільми Діснея і читаємо казки. Коли вона запитує, чи існує магія, кажемо, що ні— тільки не добрий чайник з носиком-хоботом чи м’який глобус на брелоку. 2 Але з хвостів виростають нові голови, які чомусь здатні пригадати, де були завдані удари. Колись давно, до того, як тіла були розрубані. 3 Ні, люди не літають. Змії не ростуть з жіночих голів, що б із ними не робили. Немає королів у світі мертвих.

Переклад з англійської — Даша Суздалова.
Залучений редактор — Гєник Бєляков. Куратор та редактор розділу — Олег Коцарев.
Фото © Jagiellonian University in Kraków 

---

Даша Суздалова — поетка, письменниця, перекладачка. Народилась у 1988 році в Сіверськодонецьку, виросла в Енергодарі Запорізької області. Отримала ступінь магістра міжнародних відносин в Дніпровському національному університеті. Її поезія та проза перекладені англійською, польською, словацькою мовами та опубліковані в різних журналах та антологіях (з останніх – «Апокаліпсису не буде» (Вроцлав, 2024) та «Ukrainian Poetry of War and Hope» (Портленд, США, 2024). Авторка поетичних збірок «Ми – пограничні» / «My – Pograniczni» (2022) та «Я запропонувала, м'ясники» (2024). Стипендіатка боннського музею сучасного мистецтва Bundeskunsthalle, польського фонду «Пограниччя», латвійської резиденції для письменн.иць та перекладач.ок у Вентспілсі тощо. Живе в Києві.