01 Грудня 2021, 17:59 | Реєстрація | Вхід

Вірші Адама Заґаєвського в перекладах українською

24 Жовтня 2021 | Категорія: «Світова поезія українською» | Переклад: Микола Гуменюк | Перегляди: 590


Адам Заґаєвський (Adam Zagajewski; Львів 21.06.1945 – Краків 21.03.2021) – польський поет, есеїст, прозаїк, літературний перекладач, представник «покоління 1968», або ж «Нової хвилі». Лауреат численних літературних премій, Член Польського ПЕН-клубу (з 1979), редактор часопису «Zeszyty Literackie» (з 1983), Член Польської академії мистецтв і наук (з 2006). З 1976 року його творчість була під цензурою в ПНР, у 1982–2002 рр. перебував на вигнанні у Франції. Повернувся до Кракова у 2002 році.



Prawdziwe życie jest gdzie indziej, ale my jesteśmy tutaj.
Emmanuel Lévinas

BOOGIE-WOOGIE

Wołasz z sąsiedniego pokoju
Pytasz jak się pisze boogie-woogie
I od razu myślę jakie to szczęście
że nie wybuchła wojna
i wielki pożar nie strawił
pamiątek historycznych w naszym mieście
i naszych ciał i mieszkań

Rzeka nie wezbrała
i nie aresztowano nikogo
spośród naszych przyjaciół
Chodzi tylko o boogie-woogie
Oddycham z ulgą
odpowiadam pisze się tak jak się mówi
po prostu boogie-woogie


GÓRY

Kiedy nadchodzi noc
góry są jasne i czyste
jak student filozofii
przed egzaminem.

Obłoki odprowadzają ciemne słońce
na koniec cienistej alei
i żegnają się z nim długo,
ale nikt nie płacze.

Patrz, patrz chciwie,
kiedy nadchodzi zmierzch,
patrz nienasycenie,
patrz bez lęku.
Правдиве життя існує деінде, але ж ми усі  тут.
Еммануель Левінас

БУГІ-ВУГІ

Ти кличеш із сусідньої кімнати
Питаєш як пишеться бугі-вугі
І я одразу думаю яке це щастя
що не почалася війна
і велика пожежа не перетравила
історичних пам’яток у нашому місті
і наших тіл та квартир

Не розлилися ріки
і нікого не заарештовано
серед наших друзів
Йдеться тільки про бугі-вугі
Видихаю з полегшенням
відповідаю пишеться так як говориться
просто бугі-вугі


ГОРИ

Коли настає ніч,
гори ясні та чисті,
як студент філософії
перед екзаменом.

Хмари відводять темне сонце
на кінець тінистої алеї
і прощаються з ним довго,
але ніхто не плаче.

Дивись, дивись хтиво,
коли настає сутінь,
дивись, ненаситність,
дивись без страху.


DESZCZ WE LWOWIE

pada na wawelskiego smoka
na kości olbrzymów
Tadeusz Różewicz Deszcz w Krakowie

Pada na ormiańską katedrę
i na cerkiew św. Jura.
Na operę i na czarną kamienicę.
Wzgórza znikają we mgle.

I Ostap Ortwin, który
był szlachetnym człowiekiem
(bronił Stanisława Brzozowskiego).
Zastrzelony na ulicy
przez gestapowca.

Cywilizacja – aż pięć sylab.
Ból – tylko jedna.
W Londynie widziałem autoportret Van Eycka
z napisem „Als ich can” – czyli
„Tak jak potrafię” – i to nie jest selfie.

Pada deszcz na kawiarnie Szkocką
i na Wysoki Zamek
na Kajzerwald
i na synagogę.

I to miasto, które jak Rzym
siedziało na siedmiu pagórkach
z berłem i jabłkiem
stało się płaskie i małe.

Zgrzytały koła tramwajów
w zbyt wąskich szynach.
I płakaliśmy wszyscy
przechodnie i goście
zwycięzcy i przegrani.
ДОЩ У ЛЬВОВІ

падає на вавельського дракона
на кістки велетнів
Тадеуш Ружевич Дощ у Кракові

Падає на вірменську катедру
і на церкву св. Юра.
На Oперу і на Чорну кам’яницю.
Узгір'я зникають в імлі.

І Остап Ортвін, який
був шляхетною людиною
(захищав Станіслава Бжозовського).
Застрелений на вулиці
гестапівцем.

Цивілізація – аж шість складів.
Біль – лише один.
У Лондоні я бачив автопортрет Ван Ейка
з підписом „Als ich can” – або ж
„Так як умію” – і це тобі не селфі.

Падає дощ на ресторан „Шкоцька кав'ярня”
і на Високий Замок,
на Кайзервальд
і на синагогу.

І це місто, що, як Рим,
стояло на семи пагорбах
зі скіпетром і яблуком,
тепер пласке і мале.

Скреготали трамвайні колеса
у занадто вузьких рейках.
І ми плакали всі,
перехожі та гості,
переможці та переможені.


ZASUWKA

Mój dziadek prowadził lektorat z niemieckiego
na lwowskim uniwersytecie – o ósmej rano.
Wielu studentów spóźniało się.
Dziadek Karol, zwolennik dyscypliny,
przykręcił do futryny drzwi zasuwkę
i już parę minut po ósmej
sala była hermetycznie zamknięta.

A oni spali, spali długo, szczęśliwie,
i nie wiedzieli, że to miasto przestanie istnieć
razem z zasuwką, że wszystko się skończy,
że będą wywózki i egzekucje, i płacz,
i że ta zasuwka stanie się kiedyś
idyllicznym wspomnieniem,
broszką z Herkulanum, skarbem.
ЗАСУВКА

Мій дід викладав курси німецької
у Львівському університеті – о восьмій ранку.
Багато студентів запізнювалися.
Дід Кароль, любитель дисципліни,
прикрутив до дверної лутки засувку,
і вже за кілька хвилин після восьми
аудиторія була герметично зачинена.

А вони спали, спали довго, щасливо,
і не знали, що це місто перестане існувати
разом із засувкою, що все закінчиться,
що будуть заслання і страти, і плач,
і що ця засувка виявиться колись
ідилічним спогадом,
брошкою з Геркуланума, скарбом.


ISTAMBUŁ

Znowu widzę tych chłopców, w południowym
słońcu, jak zaciskają palcami nos
skaczą do morza w Istambule
z niewysokiego betonowego nabrzeża.
Zaraz potem wychodzili z wody,
lśniący jak wilgotne kamyki,
żeby natychmiast skoczyć ponownie –
jakby perpetuum mobile było jednak możliwe.
Nie wiem, czy byli szczęśliwi, ale ja
byłem, przez moment, w blasku
majowego dnia, w patrzeniu.
ІСТАМБУЛ

Знову бачу цих хлопців під полудневим
сонцем, як затискаючи пальцями ніс
вони пірнають у море в Істамбулі
з невисокого бетонного надбережжя. 
Одразу після цього виходили з води, 
виблискуючи, як вологі камінці,
аби ж одразу пірнути наново –
наче perpetuum mobile був, однак, можливий. 
Не знаю, чи були вони щасливими, але я
був, на якусь мить, у блиску
травневого дня, роздивляючись.

Переклад — Микола Гуменюк. Куратор та редактор розділу – Олег Коцарев. Фото © Jakub Ociepa


Микола Гуменюк – поет, перекладач, співзасновник та редактор безтижневика «Серпень». Випускник Інституту Філології КНУ імені Тараса Шевченка (2018), лауреат літературного конкурсу «Смолоскип» (2017, 2018), фіналіст «Гайвороння» (2017, 2021), учасник/співорганізатор подій на фестивалях «АрТерапія» (Житомир), «Форум видавців» (Львів) і «One Caucasus» (Грузія). Асистент проєкту «Study Visits in Gdynia» у 2018-2019 роках. Окремі вірші публікувалися на LITCENTR, а також у квартальнику «Strona Czynna» (Ґданськ). Нині живе та працює в Стамбулі.

2 коментарів

avatar
Дуже цікаво, дякую перекладачеві! (а слово "перетрарила" = перетравила?)
avatar
о, дяка, виправимо

Залишити коментар

avatar