Оскільки члени жюрі були досить різні, то названі вами "всіма визнані" засади для них теж були різними. Моїм основним критерієм було те, чи хочеться вивчити вірш напам'ять, прочитати його вголос собі, а потім кращій коліжанці, хлопцеві і мамі.
Це провина не журі, а контингенту учасників. Якщо подаються сильніші (ну так, вже колись лауреати чогось) і слабші, то вибирати слабших? І якщо зі Львова, Франківська і т.д. не подались ніякі гарні учасники, то що робити?
Ні-ні, не дай боже, я не прошу ваших лекцій. Просто цікаво, звідки така мода, бо не всі, хто називають твори медичними термінами, читали перерахованих вами авторів. Вибачте, якшошо, я не хотіла образити вас особисто. І будь ласка, не приписуйте мені теж заздрість сальєристського порядку.