Щороку загальний обсяг інформації збільшується на 30%! Світ перенасичений даними. Соціальні мережі диктують нам, що їсти, як одягатися та як поводитися в соціумі. Нині ми є свідками унікального процесу – стрімкого розвитку діджиталізації на всій планеті. 

Однак, попри перестороги експертів про крихке майбутнє людства у світі розвинених технологій, діджиталізація посприяла також і позитивним змінам у житті людей. Зокрема, популяризації читання та любові до книжок.

Щоб рухатися далі стежкою технологій, для початку нам варто розібратися з термінологією.

По-простому діджиталізація – це переведення відомих даних у мережу Інтернет. До речі, у 2019 році термін «діджиталізація» визнали словом року за версією словника «Мислово». Нині з’являється дедалі більше професій, зосереджених у мережі: таргетологи, SMM-менеджери, інтернет-маркетологи та інші. 

Пандемія пришвидшила процес діджиталізації ледь не вдвічі. Чимало процесів перейшли в онлайн, а офлайн-формат почав стрімко відходити на другий план. Здавалося б, такий процес як читання книжок важко перенести в соціальні мережі, ще й посприяти його популяризації. 

Однак поява численних букблогів від любителів книжок у різних соціальних мережах довела: читання не втрачає своєї популярності. До того ж, блоги не просто інформують суспільство щодо книжкових новинок, а й сприяють промоції читання в цифровому середовищі на високому рівні.

Тоді ж, у 2011-2012 роках, виник ще один тренд – колаборація видавництв із блогерами. Американські книговидавці помітили, що відгуки на їхні книжки (особливо – новинки) помітно сприяють зростанню продажів. Тож піарники розробили дієву стратегію – співпрацю з букблогерами на бартерних умовах.

За кілька років тренд на книжкові огляди дійшов до країн пострадянського простору. Почали створюватися спеціальні YouTube гештеги та челенджі: Книжки з моєї полиці, ТОП улюблених книжок і персонажів тощо.

Український BookTube в останні роки також активно розвивається. Дедалі більше любителів книжок обирають YouTube як майданчик для висловлення своїх думок та проявів любові до читання. 

Більше того, майданчик вподобали й освітяни для використання матеріалів в освітньому процесі. Зокрема, експерти з дитячого читання на запит учителів та бібліотекарів створили серію відеоматеріалів про сучасну українську дитячу літературу для використання в навчальному процесі та у позакласній роботі. У роликах автори, представлені в проєкті #ЖивіПисьменники, простою і доступною мовою розповідають учням про свої книжки та героїв у них.  

І хоча до американських кейсів українській блогерській спільноті ще рости, перші паростки успішних колаборацій вже відбулися. 

Наприклад, дитяче видавництво «#книголав» склало список блогерів, з якими вони щомісяця співпрацюють на майданчиках YouTube та Instagram. Зазвичай колаборації будуються довкола промоції книжок українських авторів та дитячих книжок. Такий інформаційний вплив розкачує аудиторію в кожній із соцмереж та сприяє їхній зацікавленості.

Пальма першості у цій соцмережі також належить американським та британським блогерам, які, до речі, спочатку розповідали про книжки на YouTube. Проте з розвитком популярності Instagram блогери почали органічно переходити до мережі, що забирає менше часу та зусиль (бо не вимагає монтажу) та дозволяє більш оперативно розміщувати інформацію.

Видавці активно співпрацюють з українськими книжковими блогерами саме в Instagram. Очевидно, що цей майданчик розвивається найактивніше з усіх соціальних мереж. Саме тому видавництва експериментують у різний спосіб: пропонують амбасадорство, проводять спільні ефіри в Instagram, беруть коментарі для матеріалів та надсилають книжки на попереднє прочитання.

Популяризація книжок в Instagram через блоги лідерів думок або власників видавництв створює більшу кількість взаємодій з контентом та формує ширше коло зацікавлених у книзі читачів.

TikTok — порівняно нова соцмережа, що тільки розвивається. 50% аудиторії становить молодь до 34 років, причому 41% — це вікова група від 16 до 24. Особливої популярності TikTok набув від початку пандемії, коли люди залишалися вдома та мали багато вільного часу.

Традиційно почнемо з англомовного книжкового TikTok. Чи не найпопулярнішою книжковою темою в цій соцмережі є челенджі. Наприклад, відеоопитування, які блогери передають одне одному із закликом показати улюблену книжку або книжку, яку вони прочитали нещодавно.

Популяризація української культури активно розвивалася у TikTok завдяки небайдужим блогерам. Тіктокер із нікнеймом Чорнобровий, наприклад, почав викладати ролики, в яких зачитував вірші українських класиків та розповідав про прочитані книжки. За відео хлопця нині стежить 140 тисяч підписників, які активно коментують його діяльність і дякують за літературні поради.

Декому TikTok допоміг у підготовці до ЗНО: блогери стисло переказують твори, винесені на оцінювання, зрозумілою мовою викладають історичні факти та вчать школярів правил української мови.

Нині TikTok — найпопулярніша мережа внаслідок багатьох факторів: швидка зміна картинки, розважальний контент, що не вантажить і дозволяє відпочити. За словами експертів, книжковий контент може органічно зайняти тут свою нішу та набрати популярність серед молодої аудиторії в короткий термін.

Facebook та Telegram – соціальні мережі, що, може, й не сприяють промоції читання так, як YouTube, Instagram та TikTok, але також мають свою, більш нішеву, аудиторію.

Крім того, саме у Facebook, згідно з дослідженням «Читомо», зосереджено найбільше читачів книжок. Традиційно прочитане обговорюють під постами або в спеціалізованих літературних групах. Наприклад, у мережі є спільнота "ВРАЖЕННЯ.UA”, в якій користувачі можуть ділитися відгуками на прочитані книжки та думками щодо літератури у коментарях. 

Наскільки дієвими з точки зору промоції є цей спосіб, важко сказати. Однак можна точно зрозуміти: книжки формують певне ком’юніті, яке спільно транслює меседж про важливість та крутість читання. 

Telegram – це канал із закритими та відкритими групами, в яких модератор пише книжкові огляди, розповідає про новинки та акції. Зазвичай серед підписників люди, які стежать за модератором каналу в інших соцмережах – Facebook або Instagram. Заохочувати «нечитунів» до книжок у Telegram важко, але для видавництв ця соцмережа є гарним та недорогим майданчиком для промоції своїх новинок та привернення до них уваги масового читача.

Популяризація читання у соцмережах, на платформах, створення спеціалізованих онлайн-проєктів – кожен із цих інструментів спрямовує надзусилля для популяризації книжок серед читачів.

До речі, це вже дало свої результати, адже, за звітами книговидавців, найбільш популярними серед аудиторії є саме дитячі книжки. Особливо, якщо ті містять яскраві ілюстрації та інтерактивні елементи: картонних героїв, творчі завдання та ігри.

Серед прикладів таких ініціатив в Україні вже другий рік поспіль стартувала акція #ЖивіПисьменники, створений ГО «Смарт освіта» та ДУ «Український інститут книги», спрямована на популяризацію книжок у формі гри та творчих завдань для дітей та школярів.

У межах ініціативи було створено онлайн-посібники для вчителів, батьків та вихователів дошкільнят, в які зібрали 50 книжок для кожної вікової категорії. 

У посібнику також містяться коментарі дитячої психологині Світлани Ройз, яка розповідає, в який спосіб зацікавити маленького читача книжкою. 

Для вчителів також з’явилася новинка в освітньому процесі – відео, присвячені сучасним українським письменникам, в яких ті простою мовою розповідають про себе та свої твори школярам.

Такі елементи діджиталізації під час занять допомагають внести інтерактивність в урок, зацікавити школяра читанням через призму технологій та полегшити навчальний процес для вчителів.

Діджиталізація – не добре й не погано, це просто реальність нашого життя. І вона містить безліч нових можливостей для просування ідей, які хвилюють користувачів соцмереж, дозволяє об'єднуватися, спираючись на спільні цінності і цілі. Тож читайте більше – мотивуйте до читання ваше оточення.