25 Квітня 2024, 03:13 | Реєстрація | Вхід

Олександр Михед «Сказати правду: як працює нон-фікшн»

Дода_ла: pole_55 28 Вересня 2021 о 09:23 | Категорія: «Спецпроекти» | Перегляди: 5623
Матеріал підготува_ла: Катерина Бортняк | Зображення: Віталій Фідик


23 вересня в рамках Карпатської літературної резиденції 2021, що проходить за сприяння Українського культурного фонду, відбулася лекція Олександра Михеда на тему «Сказати правду: як працює нон-фікшн». Подаємо нотатки з конспекту Катерини Бортняк.


  • Нон-фікшн — широке поняття, така собі величезна парасолька, під якою ховаються спроби говорити не про вигадане. Те, що було або є фактом дійсності. Книжки, що розповідають про реальні речі, людей, події, місця та ідеї. Однак – це все одно це дуже умовне визначення.
  • Якщо подивитися на проект «100 найкращих нон-фікшн книжок», створений виданням «The Guardian» 10 років тому, то, скажімо, в розділі «Нон-фікшн про політику» найраніший текст – це «Мистецтво війни» Сунь Цзи (бл. 500 р. до н.е.), а потім ідуть впритул «Державець» Макіавеллі (1532), «Левіафан» Томаса Гоббса (1651). Або розділ «Філософія» відкриває «Бенкет» Платона (бл. 380 до н.е.)
  • Мені здається, розквіт світового зацікавлення нон-фікшну з’являється як наслідок складності світу, якому потрібні багатовимірні відповіді, і книжки можуть дати нам ці складні відповіді. Хоча нон-фікшн настільки всеохопний, що і підхід із про «легкий» нон-фікшн так само може спрацьовувати.
  • Якщо говорити про якісь яскраві приклади нон-фікшну, що можуть бути корисними, в якості посібників із письменницької майстерності, давайте згадаємо кілька особливо прикметних. У розділі «Біографії/автобіографії» я б виокремив книжку Марини Абрамович «Пройти крізь стіни», що витворює свого роду перформанс у просторі літературного твору, часом перетворюючи документальну розповідь на художній текст із елементами магічного реалізму.
  • Працюючи з біографією, важливо знайти свою оптику – через що саме ви будете показувати життєву долю саме цієї людини. Як це, приміром, робить Вітольд Шабловський в унікальній праці «Як нагодувати диктатора» — розповідаючи про діяння диктаторів через розмови з їхніми шеф-кухарями.
  • Серед книжок-розслідувань можна подивитися книжку «Вона розповіла. Викриття сексуального насильства і становлення руху #MeToo». Ця книга навіть не погодинне, а похвилинне розслідування викриття Гарві Вайнштайна, просякнуте напруженням і саспенсом.
  • Зосібна стоять дослідження історії думок, пригоди певних філософських концепцій (часто – руйнівних) крізь час і простір. Один із найяскравіших прикладів таких праць – це «Плинні ідеології: ідеї та політика в Європі XІX-XX століть» Володимира Єрмоленка. Серед перекладних – «Шлях до несвободи» Тімоті Снайдера.
  • Думаючи про непроминальні складові хорошого нон-фікшна, давайте згадаємо конфлікт, що має стояти в центрі оповіді. Він її рухає. Хороший нон-фікшн, як і хороша художня література, не тимчасовий, він може відлунювати й вражати і через десяток років після публікації. Стилістичне спрямування, добір інтонації та фактажу визначає чіткіше розуміння цільової аудиторії, до якої ви звертаєтесь. Надзвичайно важливо не забувати про роботу зі структурою книжки. Як приклад ідеальної структури рекомендую подивитися книжку «Візуальна культура» Алексіс Л. Бойлен.  Як приклад витонченої та вигадливої композиції варто ознайомитися з «Танечними ведмедями» Вітольда Шабловського.
Де дізнатися більше?

  • Тексти, репортажі, лонгріди, інтерв’ю – The Ukrainians, Reporters, Ukraїner, Заборона і LIGA.net.
  • Конкурс художнього репортажу «Самовидець» від видавництва «Темпора».
  • Нон-фікшн та репортажистика від видавництв «Наш Формат», «Лабораторія», «Yakaboo», «Віхола», «Темпора», «Човен», «ArtHuss».
Чому ж нон-фікшн — важливий:

  • Світ постправди вимагає від нас оволодіння новою навичкою –  шукати надійні джерела, вміти верифікувати інформацію, дошукуватися до глибинних пояснень причин тих чи інших явищ. Нон-фікшн видання – це те, що дозволяє знайти опертя у мерехтінні постправди, антинауковості та перемикання уваги між спалахами повідомлень.
  • Досвід нашого українського і перекладного нон-фікшну унікальний. З одного боку, ми під величезним впливом польського репортажу, з іншого — у час після Майдану трапився розквіт нішових видавництв, які створюють позитивну конкуренцію та створюють надзвичайно цікаву диверсифікацію ринку.
  • Чи є щось найважливіше, що змусить працювати вашу нон-фікшн книжку? Гадаю, це центральна історія, що має водночас промовляти на позачасовому архетипному рівні і розкриватися у символічній площині. Якщо така історія у вас є, тоді (якщо пощастить) буде і книжка. 
Законспектувала Катерина Бортняк

Фото © Віталій Фідик

Під час Карпатської Літературної Резиденції заплановано 10 лекцій. Із темами лекторію, а також усіма запланованими на КЛР подіями, ви можете ознайомитися за посиланням, переглянути інші лекції ви можете на ютюб-каналі КЛР тут.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Карпатська Літературна Резиденція у Facebook: facebook.com/carpathian.residency

0 коментарів

Залишити коментар

avatar