«Літературна резиденція як акселератор»: хто куди і навіщо подається на літрезиденції
Дода_ла: pole_55 20 Вересня 2021 о 15:00 | Категорія: «Спецпроекти» | Перегляди: 5220
Матеріал підготува_ла: Катерина Бортняк | Зображення: Віталій Фідик
18 вересня у рамках Book Forum 28 у РадіоГараж відбулася дискусія «Літературна резиденція як акселератор» від Карпатської літературної резиденції 2021 за участі письменника і літературознавця Олександра Михеда, дитячої письменниці і викладачки творчого письма Галини Ткачук і письменника та співзасновника Карпатської літературної резиденції Богдана Коломійчука. Модерувала дискусію кураторка КЛР, письменниця і перекладачка Юлія Джугастрянська. Подаємо тези з конспекту Катерини Бортняк.
Олександр Михед:
- «Важливо – з ким ти перебуваєш на резиденції, адже резиденція - це також і про нетворкінг. Резиденція — це про: короткі цілі, які ти можеш собі дозволити за цей проміжок часу; нетворкінг, який переходить у професіоналізацію; вихід зі свого повсякденного життя, щоби почути, про що ви взагалі думаєте».
- Олександр згадує резиденцію «Дім літератури», що відбувається у Вентспілсі (Латвія), туди можуть подаватися навіть зовсім дебютанти (www.ventspilshouse.lv). Тому, як він зауважує: «Великі резиденції – досяжні!».
- «Інколи здати книгу, яку ти не подавав як заявку, а що народилася прямо на резиденції, – найкращий результат, бо тоді ти чітко знаєш, що тобі це дало, адже за інших обставин саме цього твору і не було б, у цьому проявляється унікальність досвіду».
- «Закордонні резиденції дають змогу "з перших рук” зрозуміти літературні процеси інших країн».
- «Відчуття локдауну схоже на відчуття "усамітненої” резиденції, тому я на резиденції хочу спіймати цей локдаун, щоби почути, про що думається».
Богдан Коломійчук:
- «Творчий процес — орієнтований на самотність, мало хто оточує себе іншими, щоби почати новий розділ роману. Письменник — це згусток нервів. Це людина, яка дозволяє світові проводити над собою психофізичні експерименти, щоби напрацювати емоційну пам'ять, адже емоцію для твору теж звідкись треба витягнути. Зазвичай на місці, в літрезиденції, не пишеш, але потім — так, завдяки цьому поштовху».
- «Роман зазвичай пишеться до року часу, і жодна резиденція не зможе запропонувати стільки часу, сенс у переході в зовсім інший творчий ритм».
- «Вихід зі звичних обставин — дуже цінний, особливо, коли потрапляєш за кордон, бо там зовсім інше інформаційне поле: ти бачиш погляд ззовні і також репрезентуєш себе і свою країну».
- «Досвід резиденції – це імпульс, він короткотривалий і залежить від того, наскільки ти можеш нести цей багаж: наскільки вистачить нотаток. Все залежить від цілі і орієнтованості, а також самоорієнтованості».
Галина Ткачук:
- «Є специфіка щодо того, що людина пише: якщо це довгі романи, то їй потрібно більше часу на усамітнення, натомість, коли ти працюєш з дитячою літературою, тексти дуже короткі, ти полюєш на яскраві враження. Дитяча література — це як малесенький світ, такий собі феєрверк яскравих вражень, тому я полюю за такими вогниками (у літрезиденціях – Авт.), щоби зберігати їх для книги».
- «Я вдячна Карпатській літературній резиденції, що я можу подаватися як представниця дитячої літератури, адже не завжди в умовах резиденції прописано, що дитячі письменники можуть подаватися, бо ми ніби і до освіти маємо стосунок, і до літератури, в нас навіть окремий форум є».
Законспектувала Катерина Бортняк
Фото © Віталій Фідик
Під час Карпатської Літературної Резиденції заплановано 10 лекцій. Із темами лекторію, а також усіма запланованими на КЛР подіями, ви можете ознайомитися за посиланням.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Карпатська Літературна Резиденція у Facebook: facebook.com/carpathian.residency