• «Плани - ніщо, планування - все». Плани - це наше застигле уявлення, яке має більше шансів не відбутися, ніж відбутися. Натомість планування - як вода, тобто процес безперервний. 

• Планування творчості і можливе, і неможливе водночас через сам характер творчості. Утім, нам ідеться про максимізацію шансів на успіх (чим би успіх не був саме для нас).

• Помилка тих, хто приймає рішення, часто полягає в тому, що вони намагаються шукати інформацію у своїх бульбашках, будують плани на основі уже наявних структур і не працюють із тим, що є поза "освітленою ділянкою”: не беруть ліхтарик і не йдуть туди, де немає світла - тобто до нових знань, досвіду, інших точок зору. (Павло радить до прочитання книгу Деніела Канемана "Мислення швидке й повільне”).

• Існує дві системи мислення: 

- Система 1: для виживання, наша базова система.

- Система 2: мисленнєва робота, яка не передбачає швидких відповідей. Зазвичай вона тяжіє до відпочинку, проте саме вона допомагає у плануванні.

• Варто застосовувати аналіз (дроблення складної проблеми на складові частини), зовнішні дороговкази, контрольні списки (чеклісти) або незалежний погляд когось іншого, щоби вивести себе зі стану бульбашки. Це процес постійний: система 1 знову бере гору, як тільки ми розслабляємося.

• Якщо ми хочемо розвиватися, то маємо працювати там, де не освітлено.

1. Писати: без написаних текстів письменниками точно не стають.

2. Створювати мережу контактів: середовище створює умови і періодично "виштовхує” нагору нових письменників.

3. Промотуватися: письменник - це бренд, як колись, так і нині, проте зараз це особливо актуально.