Very Special Boys, або Юрій Андрухович + Karbido
Дода_ла: pole_55 10 Травня 2016 о 11:00 | Категорія: «Статті» | Перегляди: 2753
Матеріал підготува_ла: Тетяна Майборода | Зображення: Ната Коваль
Коли відстані міряти містами та роками, а міста – музикою, яка просочується крізь вени та легені назовні і вбирає у себе потоки слів, народжується не що інше, як VSOP – Very Superior Old Pale, тобто Дуже Винятковий Старий Трунок, він же «Самогон». Вже гарно відомий усім тандем Юрія Андруховича та польського гурту Karbido вкотре порадував своїх шанувальників черговим концертом у столиці, який відбувся наприкінці квітня у просторі D12. Приурочений він був до одинадцятиріччя знайомства Патріарха української літератури з «карбідами» і до десятиріччя з дня виходу вищезгаданого альбому «Самогон» - їхньої першої спільної платівки.
Поступово приміщення, де відбувався концерт, почало заповнюватися шанувальниками, а разом із першими акордами і чимось метафізичним та екстатично надлегким. На сцені їх четверо – Юрій, Павел, Марек та Томаш. Юрій відповідає за голос і текст, інші троє – за їхнє звучання. Починають вони, знову ж-таки, із «Самогону», треки з якого лягли в основу цієї концертної програми, дещо розбавленої «Цинамоном», «Абсентом» та вибраними треками з найсвіжішого альбому «Atlas Estremo», який майже кардинально відрізняється від попередніх альбомів, що побачили світ завдяки цій органічній співпраці українського письменника та польського гурту. Хоча би тим, що тексти треків – то не вірші, а проза, взята з «Лексикону інтимних міст», дещо переписана і удосконалена.
Якщо слухати його уважно, то перед нами розгортається розлогий атлас світу, в якому всього тринадцять сторінок – Берлін, Антверпен, Лондон, Нью-Йорк, Москва, Київ, Мінськ, Львів, Дрогобич, Ужгород, Єрусалим, Варшава та Вроцлав. Але поціновувачі певні, що це найважливіші точки на мапі, принаймні музиканти їх всіляко намагаються в цьому переконати. Проте цього вечора глядачі мали змогу «відвідати» лише три міста з вищеперелічених – Москву, Київ та Вроцлав, адже основним завданням музикантів було занурити усіх присутніх в атмосферу легкого алкогольного сп’яніння від міцних і високоградусних треків, які пройшли витримку часом. Серед них були, наприклад, «100 баксів на місяць», «The very best of tabloids», «Absolutely Vodka», «Зима в Баварії», «Ніжність», «Радіо», «Бомбардування NY», «Зеленая ліщинонька» і найперший та найдавніший спільний трек «Козак Ямайка».
Голос Юрія – цей завжди переконливий голос – робить так, що ти сидиш у залі і не помічаєш нічого – у певних моментах навіть прози – лише прозорість натяків та нестерпну легкість буття на цьому майже безхмарному атласі під впливом самогонного музичного захмеління, що має колір абсенту і ледь відлунює нотками цинамону. Час застигає, даруючи неймовірну можливість подорожі у просторі, при цьому твоє серце, завмираючи від захвату, не перестає битися завдяки тому неймовірному ритмові, який задають музичні інструменти в руках справжніх магів та фокусників усіх можливих нотних станів. Можна не мати музичного слуху, але при цьому відчувати весь той екстаз, яким розривається цей перфоманс, розпадаючись на міріади маленьких звуково-візуальних сузір’їв. Якщо ж вам пощастило більше і природа все ж обдарувала вас здатністю до визначення точності звучання навколишнього світу, будьте певні – ви отримаєте екстатичне задоволення у розмірі подвійної порції.
Окремої уваги заслуговує візуальний ряд, створений мистецьким колективом CUBE. Це якраз той випадок міждисциплінарного проекту, в якому задіяні багато людей і який утворює собою одне органічне ціле, яке щоразу хочеться слухати та споглядати ще й ще.
Також за ці десять років назбиралося чимало цікавих фактів про несамовитий тандем ЮА + Karbido. Їх охоче зібрав у своїй пам’яті та переказав сам Юрій Андрухович:
1. Karbido – це гурт із доволі змінним складом. Протягом 10 років мені довелося переграти і з квінтетами, і з квартетами, і навіть із тріо, які називалися однаково – Karbido.2. Найчастіше в них змінювалися барабанники. Я в різні часи виступав із трьома дуже різними (Павел Чепулковський, Петер-Конрадин Цумтор, Марцін Вітковський).3. Періодична зміна у складі виконавців завжди зумовлена зміною творчих завдань. У випадку моєї співпраці з гуртом його лідерами є Томек Сікора (саксофон, клавіші) та Марек Отвіновський (бас-гітара, вокал). Це однак не означає, що вони взагалі є лідерами гурту, з цим усе складніше.4. Наш найперший концерт відбувся у Вроцлаві, це була прем'єра альбому "Самогон" у квітні 2006 року. Відтоді ми зіграли десятки концертів перш усього в Україні та Польщі.5. В Україні ми виступали у: Харкові (2006, 2012), Києві (2007, 2008, 2010, 2011 – двічі, 2012 – двічі, 2015, 2016), Луцьку (2007, 2015), Львові (2007, 2008, 2010, 2011, 2012, 2015), Івано-Франківську (2007, 2010, 2012, 2015), Ужгороді (2008), Дніпропетровську (2008, 2010), Тернополі (2008, 2011, 2015), Вінниці (2010, 2011), Одесі (2010, 2012, 2016), Чернівцях (2011, 2015), Хмельницькому (2011), Кам'янці-Подільському (2012), Унежі (2014), Запоріжжі (2015), Маріуполі (2015). Здається, нікого не забув :)6. Крім Польщі та України, ми виступали в Чехії (Оломоуц – 2007, 2009), Молдавії (Кишинів – 2011) та Німеччині (Берлін – 2010, Ґрайфсвальд – 2012).7. Усі барабанники Karbido принципово грають лише на власних ударних установках. Головним чином через це, але не тільки через це, ми подорожуємо спеціально винайнятим бусом.8. За час нашої співпраці з нами в подорожах працювали 6 водіїв: Роро, Пшемек, Маріуш, Марек, Батон, Богдан. До кожного з них ми ставимось, як до рівного з нами учасника гурту чи проекту.9. Під час переїздів ми часом вживаємо алкогольні напої. В Україні нашим фаворитом є коньяк «Закарпатський», у Польщі – «Скажений пес» (малиновий чи вишневий сироп плюс горілка плюс табаско).10. Наша композиція «Снайпер» з альбому «Абсент» не є народною піснею, натомість «Зеленая ліщинонька» з альбому «Самогон» є.
Отже, такими були перші десять років співпраці Юрія Андруховича з польським гуртом Karbido, ну а якої музики від них чекати далі – to be continued.
Текст – Тетяна Майборода. Фото – Ната Коваль