19 Лютого 2019, 09:05 | Реєстрація | Вхід

Ніл Гейман «Чому наше майбутнє залежить від читання»

Додав: pole_55 10 Березня 2015 о 10:41 | Категорія: «Статті» | Перегляди: 2041
Матеріал підготував/ла: Ніл Гейман | Фото:


Людям важливо пояснювати, на чиєму вони боці та чому, а також - чи не упереджені вони. Це свого роду декларація інтересів. Отже, я збираюся поговорити з вами про читання. Про те, що читання художньої літератури, читання для задоволення є однією з найбільш важливих речей у житті людини.

І я, очевидно, дуже упереджений, адже я письменник, автор художніх текстів. Я пишу і для дітей, і для дорослих. Вже близько 30 років я заробляю собі на життя за допомогою слів, здебільшого створюючи речі і записуючи їх. Безсумнівно я зацікавлений, щоб люди читали , щоб люди читали художню літературу, щоб бібліотеки та бібліотекарі існували і сприяли любові до читання й існуванню місць, де можна читати.

Так що я упереджений як письменник. Але я набагато більше упереджений як читач.


Одного разу я був у Нью - Йорку і почув розмову про будівництво приватних в'язниць - ця індустрія стрімко розвивається в Америці. Тюремна індустрія повинна планувати свій майбутній ріст - скільки камер їм знадобиться? Якою буде кількість вязнів через 15 років? Вони виявили, що можуть передбачити все це дуже легко, використовуючи найпростіший алгоритм, заснований на опитуваннях, який відсоток 10 і 11-літніх дітей не може читати. І, звичайно, не може читати для свого задоволення.

У цьому немає прямої залежності, не можна сказати, що в освіченому суспільстві немає злочинності. Але взаємозв'язок між цими двома факторами видний.

Я думаю, що найпростіші з цих зв'язків мають основу в очевидному.

Грамотні люди читають художню літературу.

У художньої літератури є два призначення.

• По-перше, вона відкриває вам залежність від читання. Жага дізнатися, що ж станеться далі, бажання перевернути сторінку, необхідність продовжувати, навіть якщо буде важко, тому що хтось потрапив у біду, і ти повинен дізнатися, чим це все скінчиться... в цьому є справжній драйв. Це змушує дізнаватися нові слова, думати по -іншому, продовжувати рухатися вперед. Виявляти, що читання саме по собі є насолодою. Одного разу усвідомивши це, ви на шляху до постійного читання.

Найпростіший спосіб гарантовано виростити грамотних дітей - це навчити їх читати і показати, що читання - це приємна розвага. Найпростіше - знайдіть книги, які їм подобаються, дайте їм доступ до цих книг і дозвольте їм прочитати їх.

Не існує поганих авторів для дітей , якщо діти хочуть їх читати і шукають їх книги , тому що всі діти різні . Вони знаходять потрібні їм історії, і вони входять всередину цих історій. Заяложена ідея не заяложена для них. Адже дитина відкриває її для себе вперше. Не відбивайте в дітей бажання читати лише тому, що вам здається , ніби вони читають неправильні речі .

• І друга річ, яку робить художня література, - вона породжує емпатію. Коли ви дивитеся телепередачу або фільм, ви дивитеся на речі, які відбуваються з іншими людьми. Художня проза - це щось, що ви виробляєте з 33 букв і пригорщі знаків пунктуації, і ви , ви один, використовуючи свою уяву, створюєте світ, населяєте його і дивитеся навколо чужими очима. Ви починаєте відчувати речі, відвідувати місця і світи, про які ви б і не дізналися. Ви дізнаєтеся, що зовнішній світ - це теж ви. Ви стаєте кимось іншим, і коли повернетеся у свій світ, то щось у вас трішки зміниться.

Емпатія - це інструмент, який збирає людей разом і дозволяє бути не самозакоханими самітниками.

Ви також знаходите в книжках дещо життєво важливе для існування в цьому світі. І ось воно: світові не обов'язково бути саме таким. Все може змінитися.

У 2007 році я був у Китаї, на першому схваленому партією конвенті з наукової фантастики та фентезі. У якийсь момент я запитав у офіційного представника влади: чому? Адже наукова фантастика  довгий час не схвалювалося. Що змінилося?

Все просто, сказав він мені. Китайці створювали чудові речі, якщо їм приносили схеми . Але вони нічого не покращували і не придумували цих речей самі. Вони не винаходили. І тому вони послали делегацію в США, в Apple, Microsoft, Google і розпитали людей, які придумували майбутнє, про них самих. І виявили, що, коли вони були хлопчиками і дівчатками, вони захоплювалися науковою фантастикою.



Література може показати вам інший світ. Вона може взяти вас туди , де ви ніколи не були. Один раз відвідавши інші світи, як ті, хто скуштував чарівних плодів , ви ніколи не зможете бути повністю задоволені світом, в якому виросли. Невдоволення - це хороша річ. Незадоволені люди можуть змінювати і покращувати свої світи, робити їх кращими, робити їх іншими.

Інший спосіб зруйнувати дитячу любов до читання, це, звичайно, переконатися, що поруч немає книг. І немає місць, де діти б могли їх прочитати. Мені пощастило. Коли я ріс, у мене була чудова районна бібліотека.

Бібіліотека - це свобода. Свобода читати, свобода спілкуватися.

Це освіта (яка не закінчується того дня, коли ми покидаємо школу або університет), це дозвілля, це притулок і це доступ до інформації.

Я думаю, що тут вся справа в природі інформації. Інформація має ціну, а правильна інформація безцінна. Протягом всієї історії людства ми жили в часи нестачі інформації.



В останні роки ми подолали брак інформації і підійшли до перенасичення нею. Як стверджує Ерік Шмідт з Google, тепер кожні два дні людська раса створює стільки інформації, скільки ми виробляли від початку нашої цивілізації до 2003 року. Це щось близько п'яти ексобайтов інформації в день, якщо ви любите цифри. Зараз завдання полягає не в тому, щоб знайти рідкісну квітку в пустелі, а в тому, щоб розшукати конкретну рослину в джунглях. Нам потрібна допомога в навігації, щоб знайти серед цієї інформації те, що нам дійсно потрібне.

Бібліотеки - це місця, куди люди приходять за інформацією. Книги - це тільки верхівка інформаційного айсберга, вони лежать там, і бібліотекарі можуть вільно і легально забезпечити вас книгами. Сьогодні більше дітей беруть книжки з бібліотек , ніж коли-небудь раніше, і це різні книги - паперові, електронні, аудіокниги. Але бібліотеки - це ще, наприклад, місця, де люди, у яких немає комп'ютера або доступу до інтернету, можуть війти в мережу. Це надзвичайно важливо в часи, коли ми шукаємо роботу, розсилаємо резюме, оформляємо пенсію в інтернеті. Бібліотекарі можуть допомогти цим людям орієнтуватися у світі.

Бібліотеки - це ворота в майбутнє. Так що дуже шкода, що по всьому світі ми бачимо, як місцева влада розглядає закриття бібліотек як легкий спосіб зберегти гроші, не розуміючи, що вони обкрадають майбутнє, щоб заплатити за сьогодення. Вони закривають ворота, які повинні бути відкриті.

Книги - це спосіб спілкуватися з мертвими. Це спосіб вчитися у тих, кого більше з нами немає. Людство створило себе, розвивалося, породило такий тип знань, які можна розвивати, а не постійно запам'ятовувати. Є казки, які старші від багатьох країн, казки, які пережили культури та стіни, в яких їх вперше розказали.



Необхідно підтримувати бібліотеки. Використовувати бібліотеки, заохочувати інших користуватися ними, протестувати проти їх закриття.

Якщо ви не цінуєте бібліотеки, значить, ви не цінуєте інформацію, культуру чи мудрість.

Ви заглушуєте голоси минулого і шкодите майбутньому.

Ми повинні читати вголос нашим дітям. Читати їм те , що їх тішить. Читати їм історії, від яких ми вже втомилися. Читати на різні голоси, зацікавлювати і не припиняти читати тільки тому, що вони самі навчилися це робити. Ми маємо робити читання вголос моментом єднання, часом, коли ніхто не дивиться в телефони, коли спокуси світу відкладені убік.

Ми повинні користуватися мовою. Розвиватися, дізнаватися, що значать нові слова і як їх застосовувати, спілкуватися зрозумілою мовою, говорити те, що ми маємо на увазі. Ми не повинні намагатися заморозити мову, прикидатися, що це мертва річ, яку потрібно тільки шанувати. Ми повинні використовувати мову як живу річ, яка рухається, яка несе слова, яка дозволяє їх значенням та вимови з часом змінюватися.



Письменники - особливо дитячі письменники - мають обов'язок перед читачами. Ми повинні писати правдиві речі, що особливо важливо, коли ми складаємо історії про людей, що не існували, або про місця, де не бували, розуміти, що істина - це не те, що трапилося насправді, а те, що розповідає нам самим, хто ми такі. Зрештою, література, крім усього іншого - це правдива брехня. Ми не повинні стомлювати наших читачів, але робити так, щоб вони самі захотіли перегорнути наступну сторінку.

Кращі ліки для тих, хто не хоче читати - це історія, від якої вони не зможуть відірватися.

Ми повинні говорити нашим читачам правду, озброювати їх, давати захист і передавати ту мудрість, яку ми встигли почерпнути з нашого недовгого перебування в цьому зеленому світі. Ми не повинні проповідувати, читати лекції, пхати готові істини в відкриті роти наших читачів, як птахи , які годують своїх пташенят попередньо розжованими черв'яками. І ми не повинні ніколи, ні за що на світі, ні за яких обставин писати для дітей те, що б нам самим не хотілося прочитати.

Всі ми - дорослі і діти, письменники і читачі - повинні мріяти. Ми повинні вигадувати. Легко прикинутися, що ніхто нічого не може змінити, що ми живемо в світі, де суспільство повністю домінує, а особистість є нічим, атом в стіні, зернятком на рисовому полі. Але правда полягає в тому, що особистості знову і знову змінюють світ, особистості створюють майбутнє, і вони роблять це, саме тому, що вони можуть уявити, що речі можуть бути іншими.

Озирніться. Я серйозно. Зупиніться на мить і подивіться на приміщення, в якому ви перебуваєте. Я хочу показати щось настільки очевидне, що всі про це давно вже забули. Ось воно: все, що ви бачите, включаючи стіни, було колись придумане. Хтось вирішив, що набагато легше буде сидіти на стільці, ніж на землі, і придумав стілець. Комусь довелося придумати спосіб, щоб я міг говорити з усім вами в Лондоні прямо зараз, без ризику промокнути . Ця кімната і всі речі в ній, всі речі в будівлі, в цьому місті існують тому, що знову і знову люди щось вигадують.

Ми повинні робити речі прекрасними. Не робити світ потворнішим, ніж він був до нас, не спустошувати океани, не залишати наші проблеми наступним поколінням. Ми повинні прибрати за собою, і не залишати наших дітей у світі, який ми так нерозумно зіпсували, обікрали і знівечили.



Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою. Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, сказав він, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок. Він розумів цінність читання і уяви. Я сподіваюся, що ми зможемо передати нашим дітям світ, де вони будуть читати, і їм будуть читати, де вони будуть уявляти і розуміти.

За матеріалами лекції Ніла Геймана (Barbican Centre, Лондон).

0 коментарів

Залишити коментар

avatar