Книгарня «Є» запрошує на розмову з Романом Онищенко про «химерну» літературу «Дім Химер»: «Безодня», «Гримуля» та «Жовтий Закон». Захід відбудеться 17 грудня. Початок – о 18:30.
Що таке «химерна» проза? Наскільки вона нішева і яке місце займає у різномаїтті сучасної літератури? У 2018 році на українському видавничому просторі з'явилось видавництво «Дім химер». Назва зобов’язує, тож книжково-видавнича ніша теж «химерна» — це увесь той пласт «темної» літератури, що його наразі складають містично-психологічні трилери, горор, детективний нуар, соціальна фантастика, неоготика, темне фентезі, стім-панк, романи й оповідання на основі історичних містифікацій, екзистенційний (пост)апокаліпсис, футуристична (анти)утопія тощо.
На заході обговоримо три новики від «Дому химер»:
«Безодня» Влада Сорда — це збірка неймовірних і водночас на диво чесних історій, привезених автором з війни, побаченої на власні очі й прожитої впродовж чотирьох років у польових окопах, на закинутій шахті, у лісах, що повсякчас прострілюються. Тут немає героїзації «своїх» чи демонізації «чужих», це просто війна, котра випала на долю нашому поколінню.
«Гримуля» Артура Закордонця — це українське «Воно» навиворіт. Це історія про дітей, але не для дітей. Про дітей та витворених ними монстрів, котрі прориваються крізь свою безмежну наївну уяву до реальності, щоб захищати, оберігати й… нести на вулиці істинний потойбічний жах, народжений із покинутих та забутих іграшок у кімнатах дитсадків.
«Жовтий закон» Сергія Рибницького — це антиутопія про недалеке майбутнє. В українській столиці стався теракт. Довкола панують хаос та анархія, на тлі яких люди шукають утілення власної справедливості. Відтак героїв поглинає вир трагічного перетину приватних історій, де перед кожним постає ряд важливих питань. Чи існує межа між тероризмом і благими намірами? Чи здатні ми гуманно ставитися одне до одного та світу?
Роман Онищенко — автор, літературний оглядач, дослідник фантастики, укладач «Фантастичної мапи України».