"що у вас на думці?"
Це питання тобі щоранку ставить фейсбук. Але ж не завжди ти відповідаєш відверто, так? Часом навіть ігноруєш його і просто скролиш униз, бо не хочеш виставляти на загал свої емоції та почуття.
Але мовчати важко. Тож розкажи (текстами?) про свої хвилювання, страхи, радості. На кожен міліметр шляху, кожну краплю дощу, на кожне обличчя та звук, рух чиєїсь голови чи тролейбусних рогів щось всередині нас відгукується. Ми ставимо питання та шукаємо відповіді. Кожне серце розриває якась особиста трагедія, будь то просто черговий heart-break у коханні, чи війна на сході, чи стурбованість насильством у сім'ї, проблемами екології, таненням льодовиків, чи жорстоким поводженням із тваринами. Це все нас стосується. Це все нас турбує. І хай ми поки не на поетичному Олімпі - не всіма визнані поети_ки чи прозаїки. Але нам також не байдуже. І ми також хочемо говорити.
Тож поговорімо про наше сьогодні.