У автобіографічному романі про життя та долю легендарного київського лікаря-гомеопата, Дем'яна Володимировича Попова - гострий Пригодницький сюжет, заснований на реальних подіях від 1758 до 2000 року в дискурсі української історії.
Успішний хірург Попов, 1935 року полишає свій фах й перетворюється н.і гомеопата. Всупереч радянській ідеології він набуває високої популярності. Попри заборони та утиски має приватну практику, стає лікарем та товаришем відомих київських митців: художників Г.П. Світлицького, В.І. Зарецького, скульптора І.П. Кавалерідзе, режисера К.П. Хохлова, акторів Ю.С. Лаврова, М.Р. Капніст та інших.
Головний герой дивом не опиняється у сталінських та німецьких концтаборах, виживає після важкого поранення, продовжує працювати в Києві під час окупації, підтримує український рух «шестидесятництва». Роман розкриває гомеопатію, як особливу, індивідуалізовану методу терапії. Водночас він висвітлює сімейні таємниці родини Попових-Поповичей, як одне з основних джерел лікарського хисту, що бере початок із часів характерництва, козацької слави та предків, обдарованих цілительством та провісництвом.
Ця історія повністю документована сімейним архівом, написана онуком головного героя, що теж став лікарем-гомеопатом, та певний період свого життя, мав щастя спілкуватися та вчитися у свого дідуся. Автор тексту підсилив канву роману деякими власними пригодами.
Київ, Національна біліотека України ім. Ярослава Мудрого, вул. Набережно-Хрещатицька вулиця, 1,
Подія у Facebook: https://www.facebook.com/events/390057105132829/