Що ми знаємо про український національний рух у Російській імперії в 1905–1917 роках та яким саме він був під час останньої декади її існування? Запрошуємо більше дізнатися про цей період історії!
Видавництво «Критика», Інститут Критики, Центр польських та европейських студій імені Єжи Ґедройця Національного університету «Києво-Могилянська академія» проведуть обговорення монографії Климентія К. Федевича і Климентія І. Федевича «За Віру, Царя і Кобзаря. Малоросійські монархісти і український національний рух (1905–1917 роки)».
У презентації, разом із одним із співавторів, Климентієм К. Федевичем, участь візьмуть історики:
- Олена Бетлій, кандидатка історичних наук, старша викладачка катедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», т.в.о. очільниці Центру польських та европейських студій НаУКМА;
- Володимир Любченко, науковий співробітник відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України;
- Ольга Мартинюк, кандидатка історичних наук, старша викладачка катедри історії НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
- Оксана Юркова, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця відділу історії України 20–30-х років XX ст. Інституту історії України НАН України.
Модеруватимуть зустріч Олена Бетлій і Андрій Мокроусов, директор та відповідальний редактор видавництва «Критика». Вхід на подію вільний.
Захід відбудеться у четвер, 1 лютого, у приміщенні Центру польських та европейських студій (вул. Волоська, 10, підвал 6-го корпусу), початок о 18:30.
Докладніше про видання
У монографії розглянуто парадоксальний феномен останньої декади існування імперії Романових: широке долучення до українського національного життя чорносотенців, православних радикалів, інших представників вірнопідданчої колись проімперської правиці українського (насамперед волинського) походження та участь цих «новонавернених» малоросів/українців у творенні національних інститутів і проукраїнського дискурсу.
Спираючись на широку джерельну базу, дослідники підважують усталені стереотипи щодо історії українського руху і доводять, що на початку XX століття він уже не обмежувався середовищем самих тільки лібералів та соціялістів, народовців та поступовців, а охоплював і широкі кола правих націоналістів, релігійних фундаменталістів і світських консерваторів, які, попри властиві їм чорносотенство, монархізм, антисемітизм, полонофобію й антикатолицтво, на цих теренах назагал не були супротивниками у свій спосіб перетрактованого українства, могли сприяти розвиткові української національної ідеології й на ділі виступати її носіями.
Видання підготовано в рамках науково-видавничої програми Інституту Критики і випущено у світ за сприяння Українського наукового інституту Гарвардського університету (Ukrainian Research Institute, Harvard University) і Центру державного управління та культури в Европі, Університет Санкт-Ґалєна (Center for Governance and Culture of Europe, University of St. Gallen).
«Лояльні династії Романових малоросійські монархісти на українських землях Російської імперії впродовж першого десятиліття XX століття поволі ставали інтеґральною частиною національного руху українців – його правим крилом. Щонайменше половина з понад 400 тисяч членів найчисельнішої у Російської імперії політичної сили «Союза русского народа» (чорносотенців) мешкали на території сучасної України – переважно на історичній Волині – й здебільшого мали українське походження.Пропаґанда української історії, українська народна культура, часто-густо українська мова, а насамперед – пошанування творчости й особи Тараса Шевченка були важливими складниками національної, політичної та культурної активности малоросійського/українського чорносотенства, православного фундаменталізму та світського консерватизму»Климентій К. Федевич, Климентій І. Федевич
Про співавторів дослідження
Климентій К. Федевич народився 1975 року в Москві. Випускник історичного факультету Московського державного університету ім. Ломоносова (1998) та Центральноевропейського університету в Будапешті (2000). Здобув ступінь кандидата історичних наук на катедрі історії південних і західних слов’ян МДУ. Досліджує Центрально-Східну Европу та Україну у XX столітті, зокрема самосвідомість українців у першій третині XX століття, а також середньовічну історію мусульманських країн.
Климентій І. Федевич народився 1941 року в селі Черневі неподалік Перемишля. Досліджує історію видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, історію України, історію та культуру мусульманських народів.
Журналістів, зацікавлених взяти коментарі у співавтора видання, домовитися про інтерв'ю або отримати дотичні інформаційні матеріяли, просимо звертатися до прес-служби видавництва: press@krytyka.com.