Автор: Галина Вдовиченко
Думала, «Із сьомого дна» написав чоловік. А виявилось, жінка. Ярослава Бакалець. Говорю про рукопис, який переміг цього року у конкурсі «Коронація слова» у номінації «Романи». Серед двадцяти романів-фіналістів саме цей роман за кількістю балів посів перше місце.
Коли читала текст цього роману (як член журі), то мені видавалося, що, незважаючи на псевдо Юлія Томашенко, автор – чоловік. Чому? Бо так не по-жіночому виписані батальні та еротичні сцени. Тому щиро була здивована, коли минулого четверга у Києві, пізно увечері на церемонії нагородження, на сцену вийшла жінка.
Але виявилось, що у своїх «підозрах» я виявилася не надто далекою від реальності. Поспілкуватися із пані Ярославою у Києві не вдалося, спробувала зробити це, повернувшися до Львова. А вийшла на її племінника - Ярослава Яріша. Він працює бухгалтером у селі Ралівка Самбірського району. І тут виявилося, що роман «Із сьомого дна» має двох авторів. Це - Ярослава Бакалець та Ярослав Яріш. За словами пана Ярослава, його тітка мешкає у Києві, хоч родом вона справді з села Ралівка, свого часу вчителювала на Київщині, згодом працювала у столичному видавництві «Освіта», тепер на пенсії. А пан Ярослав був дипломантом конкурсу «Коронація слова-2008» і є переможцем кількох літературних конкурсів. Ось такий сюрприз. Отож, книжка вийде у світ під двома прізвищами.
Про що роман? Події розгортаються триста п’ятдесят років тому в Україні. Центральна подія – Конотопська битва. Разом з реальними історичними особистостями у романі діють містичні персонажі, посланці пекла – Лихо, Біда та Недоля. Вони випробовують людей, спокушають їх владою, примушують заздрити, зраджувати, розкошують там, де горілка ллється… І дуже тішаться, коли люди виправдовують їхні очікування…
«Найбільша радість для мене, коли нелад у родині, коли сварка, образа, прокльони, - розповідає Недоля, «фахівець» зі споювання. – У нас, у пеклі, є спеціальний відділ, і якщо я вербував до горілки, то вони руйнували сім’ї…».
Або ось таке зізнання нечистого: «Ви лихословите, брешете, крадете й лягаєте у чуже ліжко. І все п’єте, п’єте, п’єте! Знайте, коли ви це робите, ми завжди стоїмо коло вас, в той час ви мої друзі, брати…».
Але не усі піддаються нашіптуванню чортівні. Перед силою темряви не відступають Богун, Немирич, Сірко, Виговський…
Джерело: Буквоїд