Вірші Зофії Балдиґи в перекладах Ірини Загладько
Категорія: «Світова поезія українською» | Переклад: Ірина Загладько | Перегляди: 4475
Зофія Балдиґа (нар. 1987, Варшава) – поетка та перекладачка. Авторка чотирьох поетичних збірок: Passe-partout (2006), Współgłoski (2010), Kto kupi tak małe kraje (2017) і Klimat kontynentalny (2021). Вивчала Південну та західну славістику в Університеті Варшави. Зараз вивчає Соціальну та пасторальну працю в Карловому Університеті в Празі. Пише польською та чеською. Перекладає сучасну чеську та словацьку поезії на польську мову. 2021 року отримала премію часопису Literatura na Świecie в номінації для перекладачів-початківців. Є також інтеркультурною працівницею, викладачкою польської мови та перекладачкою ужиткових текстів. Живе в Празі.
ROZCESTNÍKY łódź zatonęła koło Lampedusy. śmialiśmy się: Łódź zatonęła? miasto? my tu się śmiejemy, oni tam umierają. Ilona Witkowska | ДОРОГОВКАЗИ човен потонув біля Лампедузи. ми сміялися: Лодзь потонув? місто? ми тут сміємося, вони там помирають. Ілона Вітковська* |
* - Перекладено з польської. У вірші відбувається гра слів: слово човен (łódź) та назва міста Лодзь (Łódź) звучать та пишуться однаково.
Doomscrolling Válka v sousedství. Kámen v krku. Co vlastně znamená ми з вами? Pozorovali jsme vás se sklopeným zrakem? Když natáhneš ruku co nejdál na východ, zlomíš si nehet o ostnatý drát. Začínám věřit konspiračním teoriím, slyším. Nevěřím na národy, říkám. V mém jazyce jsme už jenom my. My, nebe, pole, železniční trať. Nebe se obrací proti poli. Nejčastější otázky Může někdo obsadit něčí národní barvu? Jakou knihu by sis vzala do krytu? Může se národní barva vzbouřit? Jsou tady někde kryty? Kdo nosí na krku klíč, který dokáže zavřít nebe? Mám vůbec platný pas? Může jeden národ darovat druhému svou barvu? Lze to nebe pak i otevřít? Humanitární vlak přijíždí do stanice Praha Tři hodiny v kuse tahám kufry. Svět dává smysl jenom v těch chvílích, kdy se dokážu přiblížit frontě. Když přijede fronta k nám. Večer škrtám slovo pořádek ze všech slovníků, které vlastním. A vlastním jich tolik, kolikrát jsem člověkem. Co si vzít s sebou na jednosměrnou cestu Vezmi cukr. Ano, bílý cukr. A nějakou knížku. Jen nesmí být o válce a ať tam radši nejsou ani ohňostroje. Věci, které nikdy nejsou poprvé. Ozvěny přicházejí v kruzích. Chutnají po kovu. Co si vzít s sebou na cestu do neznáma Jako první z vlaku vystoupila dřevěná socha Ježíše Krista v nadživotní velikosti. Za ní početná rodina ve svátečních krojích. Vystoupila, aniž by se dotkla nové země. Dokud se tvoje noha nedotkne cizího území, jsi stále doma. Obhlížíš neznámý historický interiér a vyprávíš mu příběh postupného přesazování všech míst, která nosíš v konečcích prstů. Další kořeny se ti už stejně nikam nevejdou. Ani pod sukni, ani do srdce. Přijíždějí k nám především ženy s dětmi Odjely, přijely, snažily se, odjely. Bílá sobota ve vinárně ve Varšavě Sešli jsme se ve vinárně, ve které krásní a úspěšní lidé konverzují o krásných a bezbolestných věcech. Já opíjím překlad, ty se chystáš na frontu. Umíš vlastně střílet? Dáš si ještě? Да, я умею стрелять. Ale mířit na člověka, to bych ani po smrti nechtěl. Jazyková politika 1. Kam si mají strčit mateřštinu? Stále tady je, i když jim ji ukradli. Mají jí plnou pusu. Někdo za unesenými slovy mlčky zamkl dveře. Byla přece vypůjčena, je to pro nás takhle lepší. 2. Ukradli ti ji, ale stále v ní sníš. Dnes ráno ses kousla do slovesa pohybu. Sny se rodí za předními zuby. Slova se dědí jako krevní skupina. | Doomscrolling Війна по сусідству. Камінь в горлі. Що, власне, означає "ми з вами”? Чи дивилися ми на вас, як собі під ноги? Якщо простягнеш руку якомога далі на схід, зламаєш ніготь об колючий дріт. Починаю вірити теоріям змови – чую. Не вірю в нації – кажу. Моєю мовою залишилися тільки "ми”. Ми, небо, поле, залізнична колія. Небо відвертається від поля. Найчастіші питання Чи може хтось окупувати чийсь національний колір? Яку книжку ти б взяла із собою до укриття? Чи може національний колір повстати? Чи є десь тут укриття? Хто носить на шиї ключ, здатний закрити небо? Мій паспорт взагалі дійсний? Чи може одна нація подарувати іншій свій колір? Чи можна те небо потім знову відкрити? Гуманітарний потяг прибуває до станції Прага Три години підряд тягаю валізи. Світ має сенс лише в моменти, коли мені вдається наблизитися до фронту. Коли фронт приїздить до нас. Ввечері викреслюю слово "порядок” з усіх словників, які маю. А маю їх стільки, скільки разів я людина. Що взяти з собою у подорож в один бік Візьми цукор. Так, білий цукор. І якусь книжку. Але в жодному разі не про війну, і хай там краще навіть феєрверків не буде. Речі, що ніколи не трапляються вперше. Відлуння наближаються колами. Смакують залізом. Що взяти з собою у подорож в невідомість Першою з потяга вийшла дерев’яна статуя Ісуса Христа надприродного розміру. Потім – численна родина святково вбрана у крій. Вийшла, не торкнувшись нової землі. Бо поки твоя нога не торкнеться чужої території, ти все ще вдома. Розглядаєш незнайомий історичний інтер’єр та розповідаєш йому історію поступового пересадження усіх міст, котрі носиш у кінчиках пальців. Нове коріння тобі вже все одно нікуди не поміститься. Ані під спідницею, ані у серці. Передусім до нас приїздять жінки з дітьми Поїхали, приїхали, намагалися, поїхали. Великодня субота у винарні у Варшаві Ми зустрілися у винарні, де красиві та успішні люди розмовляють на красиві та безтурботні теми. Я п’ю за закінчений переклад, ти готуєшся йти на фронт. А ти вмієш, власне, стріляти? Вип’єш ще? Да, я умєю стрєлять. Але цілитися в людину – ані після смерті б не хотів. Мовна політика 1. Куди мають засунути собі рідну мову? Вона тут весь час, хоч у них її і вкрали. Мають її повен рот. Хтось мовчки зачинив двері за викраденими словами. Була ж позичена, для нас так буде краще. 2. Її у тебе вкрали, але ти далі бачиш нею сни. Сьогодні рано прикусила дієслово руху. Сни народжуються за передніми зубами. Слова успадковуються як група крові. |
Ideální uprchlík rád vypráví svůj příběh, hned si hledá práci a jazykový kurz, podporu ani moc nepotřebuje, ale je za ni vděčný, nebývá zmatený, hned si najde práci, dokonce legální, nepláče, a když už, tak pouze dojetím, nemá posttraumatický syndrom, netrpí nespavostí, těší se, až začne odvádět daně, po práci chodí ještě dobrovolničit, nezastaví ho jazyková bariéra, má velké modré oči, nepotřebuje moc spánku, nepochybuje, necítí vztek, nedělá neracionální rozhodnutí, děkuje ve všech středoevropských jazycích a my tohoto ideálního uprchlíka, na kterém není nic lidského, velkoryse přijímáme pod vlastní střechu, aby nám nastavoval zrcadlo. Jen ať to je jako v papírech Mám v kabelce kus náhrobní desky. Prý se jí stýská po ochočeném výhledu. Napište mi jména vašich mrtvých, která jste přivedla do nového světa. Co je na papíře, je skutečnější. Co je na papíře, má právo na návrat. Nedobrovolné návraty Koupíme vám jízdenku zdarma, vše vám rádi zařídíme, můžete jet i teď hned, kdybyste chtěli. Rádi vás pošleme na neznámé místo a budeme tomu říkat návrat, abychom dokázali v noci doma usnout a pak se zas probudit. Náš panelák je úplně stejný, jako byl ten váš. Migrační a integrační politika Vítejte někde jinde. | Взірцевий утікач від війни з радістю розповідає свою історію, відразу шукає роботу та мовні курси, не надто потребує допомоги, але вдячний за неї, не буває розгублений, знайде роботу, та ще й легальну, не плаче, але якщо й заплаче, то тільки з розчулення, посттравматичного синдрому у нього немає, від безсоння не страждає, чекає з нетерпінням, коли почне платити податки, після роботи ще ходить волонтерити, мовний бар’єр для нього не перешкода, має великі блакитні очі, не потребує багато сну, не сумнівається, не відчуває злість, не приймає нераціональні рішення, дякує всіма середньо-європейськими мовами, і ось ми цього взірцевого утікача, в котрому немає нічого людського, з великодушністю беремо під свій дах, аби був нашим дзеркалом. Нехай буде, як на папері У сумочці маю шматок надгробку. Здається, він сумує за звичним краєвидом. Напишіть мені імена ваших померлих, котрих ви привезли до нового світу. Те, що на папері – реальніше. Те, що на папері – має право на повернення. Недобровільні повернення Купимо вам безкоштовний квиток, з радістю все влаштуємо, можете їхати прямо вже, якщо хочете. З радістю відішлемо вас до незнайомого місця і називатимемо це поверненням, аби лишень нам вдалося вдома вночі заснути і знову прокинутися. Наш панельний будинок геть такий самий, яким був ваш. Міграційна та інтеграційна політика Ласкаво просимо деінде. |
Переклад з чеської Ірини Загладько. Куратор та редактор розділу — Олег Коцарев.