Вірші Мун Чонхі в перекладах українською
Категорія: «Світова поезія українською» | Переклад: Дмитро Лазуткін | Перегляди: 8410
Мун Чонхі — корейська поетка. Народилася в 1947 році в регіоні Посон, зросла в Сеулі. Перша збірка віршів Мун Чонхі вийшла в 1965 році, але визнання прийшло в 1969-му, коли два її вірші («Безсоння» і «Ніч») були опубліковані в авторитетному корейському журналі Wolgan Munhak. Загалом випустила 14 книг поезії.
유방 윗옷 모두 벗기운 채 맨살로 차가운 기계를 끌어안는다 찌그러지는 유두 속으로 공포가 독한 에테르 냄새로 파고든다 패잔병처럼 두 팔 들고 맑은 달 속의 흑점을 찾아 유방암 사진을 찍는다. 사춘기 때부터 레이스 헝겊 속에 꼭꼭 싸매 놓은 유방 누구에게나 있지만 항상 여자의 것만 문제가 되어 마치 수치스러운 과일이 달린 듯 깊이 숨겨 왔던 유방 우리의 어머니가 이를 통해 지혜와 사랑을 입에 넣어주었듯이 세상의 아이들을 키운 비옥한 대자연의 구릉 다행히 내게도 두 개나 있어 좋았지만 오랫동안 진정 나의 소유가 아니었다 사랑하는 남자의 것이었고 또 아기의 것이었으니까 하지만 나 지금 윗옷 모두 벗기운 채 맨살로 차가운 기계를 안고 서서 이 유방이 나의 것임을 뼈저리게 느낀다 맑은 달 속의 흑점을 찾아 축 늘어진 슬픈 유방을 촬영하며 | ГРУДИ Скидаю одяг і залишаюся зовсім голою, Беззахисною, неприкритою. Притуляюся до холодного приладу, Влипаю в нього сосками. Мій страх, ніби запах ефіру - його не приховати. Руки догори, мов солдат розбитої армії, я здаюся. О, цей пошук темних плям на місяці, коли знімок показує – рак чи не рак, є чи немає. Груди, які від часів юності стиснуті тугими обіймами. Груди, які є в усіх, але тільки жінки знають, що в них ховається смерть, Груди прикриті сором’язливо Груди схожі на обважнілі плоди Груди мов пагорби матері-природи, через які нам наполегливо пхають до рота свою любов і турботу. Груди мої, що завжди належали ще комусь: коханому чоловікові і звісно ж, дітям. Та ось, скинувши одяг, я залишилася зовсім голою, і коли притуляюся до холодного приладу, знаю – ці груди належать мені, тільки мені. О, цей пошук темних плям на місяці, коли рентген просвічує їх: Груди мої – обвислі зіжмакані безнадійні. |
화장을 하며 입술을 자주색으로 칠하고 나니 거울 속에 속국의 공주가 앉아 있다 내 작은 얼굴은 국제 자본의 각축장 거상들이 만든 허구의 드라마가 명실 공히 그 절정을 이룬다 좁은 영토에 만국기 펄럭인다 금년 가을 유행색은 섹시브라운 샤넬이 지시하는 대로 볼연지를 칠하고 예쁜 여자의 신화 속에 스스로를 가두니 이만하면 음모는 제법 완성된 셈 가끔 소스라치며 자신 속의 노예를 깨우치지만 매혹의 인공향과 부드러운 색조가 만든 착시는 이미 저항을 잃은지 오래다 시간을 손으로 막기 위해 육체란 이렇듯 슬픈 향을 찍어 발라야 하는 것일까 안감힘처럼 에스테 로더의 아이라이너로 검은 철책을 두르고 디오르 한 방울을 귀밑에 살짝 뿌려 마무리한 후 드디어 외출 준비를 마친 속국의 여자는 비극 배우처럼 서서히 몸을 일으킨다 | ЖІНКА, ЩО ФАРБУЄТЬСЯ Пофарбувала губи малиновою помадою - Лишилася у дзеркалі твоєю принцесою. Моє маленьке обличчя – це поле бою, Де війна брендів, ця до біса велика історія брехні Досягає кінцевої точки. У цьому кварталі настромлено стільки прапорів! Чуттєвий коричневий – блядський колір цієї осені. Підкреслюю вилиці, Штучної свіжості, як заповідала Шанель, Огороджую себе ілюзорною красою. Здається, я у безпеці. Втім, іноді мимоволі здригаюся, Бо знаю, що я рабиня. Я не здатна опиратися спокусі парфумів і ніжним відтінкам тонального крему. Мої руки зупиняють час, Але чому я сумую, огорнута цим терпким ароматом? Терпляче торкаюся шкіри хайлайтером, Підводкою для очей від Есті Лауде, І додаю крапельку Діора на шию за вушком. Нарешті, підкорена жінка, що завершила приготування – Підводиться, сяючи, ніби кінозірка. |
꽃의 선언 내가 원하는 방식대로 나의 성(性)을 사용할 것이며 국가에서 관리하거나 조상이 간섭하지 못하게 할 것이다. 사상이 함부로 손을 넣지 못하게 할 것이며 누구를 계몽하거나 선전하거나 어떤 경우에도 돈으로 환산하지 못하게 할 것이다. 정녕 아름답거나 착한 척도 하지 않을 것이며 도통하지 않을 것이며 그냥 내 육체를 내가 소유할 것이다 하늘 아래 시의 나라에 내가 피어 있다. | МАНІФЕСТ КВІТКИ Мій секс буде таким, як я хочу. Не дозволю керувати ним державі, і батьки хай не втручаються. Жодна ідеологія не лізтиме до мене руками. Я не стану використовувати секс заради науки або пропаганди, і в жодному випадку не допущу сексу за гроші. Однозначно, не вдаватиму з себе ні недосяжної красуні, ані доброї феї. Шукайте істину самі. Моє тіло – моє діло. Під небом у країні поезії я квітну. |
군인을 위한 노래 당신들은 모르실 거예요 이 땅에 태어난 여자들은 누구나 한때 군인을 애인으로 갖는답니다 이 땅의 젊은 남자들은 누구나 군사분계선으로 가서 목숨을 거기 내놓고 한 시절 형제라고 부르는 적을 향해 총을 겨누고 절박하게 고통과 그리움을 배운 답니다. 그래서 이 땅의 여자들은 소녀 때는 군인에게 위문편지를 쓰고 처녀 때는 군대로 면회를 간답니다. 그 시차 속에 가끔 사랑이 엇갈리는 일도 있어 어느 중년의 오후 다시 돌아설 수 없는 길목에서 군복 벗은 그를 우연히 만나 서로 어쩔 줄 몰라 하며 속으로 조금 울기도 한답니다. 서로의 생 속에 군사분계선보다 더 녹슨 어떤 선을 발견하고 슬퍼한답니다. 당신들은 모르실 거예요. 이 땅의 여자들은 누구나 한때 군인을 애인으로 갖는답니다 | СОЛДАТСЬКА ПІСНЯ Може, ви і не знаєте, Але кожна жінка, У цій країні Була закохана у солдата. Кожен юнак Бодай раз їздив на лінію розмежування, І попри страх і ризик, Засвоював науку печалі, Коли дивився крізь приціл на ворогів, Яких ми і досі називаємо братами. Тож жінки в цій країні З дитинства писали солдатам листи підтримки, А коли подорослішали – провідували їх у військових частинах, Іноді розриваючи на шматки власне кохання. Років за десять потому, Перетинаючись посеред вулиці з одностороннім рухом, Вони зустрічаються поглядами, І їм обом стає ніяково і сумно. Саме так – ніяково і сумно, адже всередині них , Пролягають власні, іржаві та зогнилі, Лінії розмежування. Може, ви і не знаєте, Але кожна жінка, У цій країні Була закохана у солдата. |
사랑해야 하는 이유 우리가 서로 사랑해야 하는 이유는 세상의 강물을 나눠 마시고 세상의 채소를 나누어 먹고 똑같은 해와 달 아래 똑같은 주름을 만들고 산다는 것이라네 우리가 서로 사랑해야 하는 또 하나의 이유는 세상의 강가에서 똑같이 시간의 돌멩이를 던지며 운다는 것이라네 바람에 나뒹굴다가 서로 누군지도 모르는 나뭇잎이나 쇠똥구리 같은 것으로 똑같이 흩어지는 것이라네 | ПРИЧИНА КОХАТИ Чому ми маємо кохати одне одного - Тому що п’ємо воду з однієї ріки, Тому що разом ділимо хліб, Під спільним для всіх місяцем, під тим самим Сонцем Наші обличчя вкриваються родимками і зморшками. Ще одна причина Чому ми маємо любити одне одного Це те, що ми разом плачемо і кидаємо з високого берега Каміння часу, що тане у глибині. Ми, ніби розкидані вітром листки, Або вічно заклопотані скарабеї, Розбігаємося в різні боки, Так і не дізнавшись одне про одного – нічого. |
남자를 위하여 남자들은 딸을 낳아 아버지가 될 때 비로소 자신 속에서 으르렁거리던 짐승과 결별한다 딸의 아랫도리를 바라보며 신이 나오는 길을 알게 된다 아기가 나오는 곳이 바로 신이 나오는 곳임을 깨닫고 문득 부끄러워 얼굴 붉힌다 딸에게 뽀뽀를 하며 자신의 수염이 때로 독가시였음도 안다 남자들은 딸을 낳아 아버지가 될 때 비로소 자신 속에서 으르렁거리던 짐승과 화해한다 아름다운 어른이 된다 | ЧОЛОВІКОВІ Чоловіки, У яких народжуються доньки, Нарешті прощаються зі звіром, Що гарчав у їхньому серці. Дивлячись між дівочих стегон Вони усвідомлюють звідки з’являється Бог, Розуміючи, що звідки виходить немовля – Саме звідти народжується Господь. В цю мить чоловіки починають червоніти. Цілувати манюню І відчувати, що їхні вуса колючі. Чоловіки, У яких народжуються доньки, Нарешті, прощаються зі звіром, Що гарчав у їхньому серці. Вони дорослішають. Вони стають прекрасними. |
풍선 노래 나를 가지고 놀아 줘 허공에 붕붕 띄워줘 좀 더 좀 더 입으로 불어 줘 뜨거운 바람 넣어 줘 부드럽고 탱탱한 살결 주물러 터뜨려 줘 아니, 살살 만져 줘 그만 터져 버릴 것만 같아 내 전신은 미끄러운 빙판 삶 전체가 위험에 노출되어 있어 날카로운 시간의 활촉이 나를 노리고 있어 열쇠는 필요 없어 바람의 순간을 즐겨 줘 아니, 신나게 죽여 줘 | ПІСНЯ ПОВІТРЯНОЇ КУЛІ Пограй зі мною. Видихни мене у небо. Подмухай ще трохи, ну ще, ще. Наповни мене повітрям гарячим. Нехай шкіра тугою стає і тонкою – Не бійся, що я вибухну. Або ні – краще – ледь торкайся. А тепер припини, бо мене розірве. Все тіло моє – вкрите крижаним шаром, Щомиті беззахисне, Бо гостра стріла часу цілить у мене. І всі спроби порятунку – безсилі. Тож дай натішитися цим польотом і цим вітром, А потім – вбий мене щасливу. |
Переклад — Дмитро Лазуткін. Куратор та редактор розділу – Олег Коцарев. Знімки © ipnhk.org, litfestodessa.com
Переклади здійснено за підтримки Одеського міжнародного літературного фестивалю