Вірші Нори Ґомрінґер в перекладах українською
Категорія: «Світова поезія українською» | Переклад: Ганна Гнедкова | Перегляди: 10357
Нора Ґомрінґер (Nora Gomringer) народилася 1980 року. Її письменницьке життя мандрує між сторінками поезiї та перформансами. Поезія зосереджена навколо тем усної традиції й пам’яті, натомість її перформанси – живі й актуальні. Головним елементом творчості поетки є гумор. З 2010 року свої організаторські таланти вона втілює як головна режисерка Міжнародної художньої резиденції Будинку художника Villa Concordia в Бабмергу, Німеччина. Це також місце, яке вона останнім часом називає своїм домом. Більше про авторку дивитись тут. Український переклад віршів 2017 року публікується з дозволу видавництва «Voland & Quist». © Ілюстрації Раймара Ліммера.
Semana Santa Als das Mädchen verschwand, war es verschwunden ganz. Tag 1 und alle fragten wen: Wo ist es? Fragten sie und wohin ist es denn so ganz? Tag 2 und ein paar schlichen verlegen aus den Häusern ein und aus. Tag 3 und die Katzen saßen im Fenster. Das war kein Zeichen. Jeder weiß, dass Felidae die Menschen hassen. Tag 4 und eine Verwandte sprach ein Gebet in der Ferne hinter vorgehaltener Hand. Sehr leise, nachts, im Badezimmer unter sehr grellem Licht. Tag 5 und zwei, drei Schalen bargen Dinge der Verschwundenen. Wer war sie noch? Tag 6 und es stand eine Ersatzperson im Garten, erschütternd plötzlich, unter einem Baum. Tag 7 und es war eine Frau. Und wie bei Frauen üblich trug sie einen Rock. Und wie bei Frauen üblich trug sie langes Haar. Und wie bei Frauen üblich trug sie einen Ring. Unter ihrem Schleier – wie bei Frauen üblich – wurd sie unsichtbar. | Святий тиждень Коли ця дівчина щезла, то щезла цілком. День перший, і всі питалися: Де вона? Всі питали і куди вона так цілком? День другий, і деякі прокрадалися ніяково з будинків і в будинки. День третій, і кішки сиділи у вікні. Це не було жодним знаком. Кожен-бо віда: котячі ненавидять людей. День четвертий, і одна родичка проказала молитву на віддалі, затулившись долонею. Дуже тихо, вночі, у ванній під украй яскравим світлом. День п’ятий, і дві-три шкаралупки зберігали речі зниклої. Хто вона взагалі була? День шостий, і в саду стояла заступниця, страшно раптово, під деревом. День сьомий, і це була жінка. І як прийнято в жінок вона носила спідницю. І як прийнято в жінок вона носила довге волосся. І як прийнято в жінок вона носила обручку. Під її вуаллю – як прийнято в жінок – вона стала невидима. |
Vom Zirkusleben Schauen Sie her! Lesen Sie selbst: Erst wird aufgezählt und dann gereimt! So ein Kleid, das ist ja eigentlich ein Zelt. So ein Rock, der ist wie die Manege. So ein Hut, das ist ein Dach. So ein Schuh, das ist ein Huf. So ein Schal, der ist wie roter Teppich. So ein Knopf, das ist der alte Groschen für den Einlass. So ein Lächeln, das ist das Popcorn in der Tüte. So ein Trapezakt, das ist das Händchenhalten in den Rängen. So ein Tiger, das ist der böse Vater an der Tür. So ein Elefant, das bist du nach neun Monden. So ein Clown, das ist der kleine Junge, der dich rundet. So ein Direktor, das ist der Arzt, der dir vom Atmen spricht. So eine Pferdenummer, das ist das Leben dann, bunter Kopfputz und ne Longe dran. Im Kreis der Lauf bis müde du und dir von kleinen Mäusen, Tauben, Männern dann dein Bett gemacht. So ein Zirkus nämlich, der ist ewig und du nur Mädchen, klein Rädchen, in dem Ührchen, tickend. Beständig und wahnsinnig machend sacht. | Про циркове життя Гляньте сюди! Прочитайте самі: Спочатку перерахую, тоді заримую! Це не сукня, це ж насправді намет. Це не спідниця, а ніби манеж. Це не капелюх, а купол. Це не туфля, а копито. Це не хустка, а мовби червона доріжка. Це не ґудзик, а потертий шеляг за вхід. Це не усмішка, а попкорн у пакеті. Це не акробати на трапеції, а рука в руці між сидінь. Це не тигр, а злий батько біля дверей. Це не слон, а ти по дев’ятому місяці. Це не клоун, а маленький хлопчик, який тебе заокруглив. Це не директор, а лікар, який тобі велить натужитися. Це не дресирований кінь, а саме життя, прикрашені шори та линка. Біг по колу, поки не втомишся й маленькі мишки, голуби, чоловіки тобі не зроблять ліжко. Це, власне, цирк, він вічний, а ти тільки дівчинка, крихітне колесо, в годинничку, вицокуєш. Невпинно й до божевілля сторожко. |
Uniform In Uniform geht der Gebeugte grad. Je mehr Metall am Kragen, desto höher sind die Ideale – so vielleicht erklärt ein Veteran den Enkeln das Kostüm. Sind so alte Werte und derer Echos an den Streifen, in dem Blätterwerk, wo’s raschelt und von Gleichheit flüstert. Flüstern bleibt’s, wenn keiner in dem anderen auch sich selbst erkennt. Wenn ich mich gegens Licht und damit gegen andere halte, seh ich durch mich durch und dort steht der Wille, mir immer wieder zu begegnen. In der Uniform steckt das Wissen um den Umfang jedes Geistes und die Messbarkeit der Leiber in den Absichten, die seit Darwin klar umrahmt sind. Es ist die eine Form, die alle bindet und damit halten will. Darf keiner wachsen, und wenn, dann nur in Maßen, die vorrätig im Lager sind. Das Bild, es trägt in manchem Zimmer ein schwarzes Band, die Ecke umschließt es glatt und glänzend, doch auch fest. Man reicht der Witwe eine Landesfahne, wenn der Gatte in Ehren in der Erde liegt. Die Knöpfe sind dann allesamt sehr dunkle helle Sterne an der einen Form. | Уніформа В уніформі похилий ходить струнко. Чим більше металу на комірі, тим вищі ідеали – мабуть, так пояснює ветеран онукам цей костюм. Старі цінності та їхнє відлуння на лампасах, у листі, де воно шурхотить і шепоче про рівність. Шепотом і зостається, якщо ніхто не впізнає в іншому також і себе. Якщо я встаю проти світла, а отже, проти інших, то бачу себе наскрізь, у цьому полягає воля стикатися щоразу з собою. В універсальній формі ховається знання про обшир кожного духа та про вимірюваність тіл за пропорціями, чітко окресленими ще з часів Дарвіна. Це та одна форма, що пов’язує всіх і зв’язує всіх. Нікому не можна рости, а якщо вже рости, то тільки у розмірах, передбачених при пошитті. Це фото, його кутик у деяких кімнатах чорна стрічка тримає у гладеньких, блискучих, але й тісних обіймах. Вдові вручають прапор, коли чоловік почесно лягає у землю. Ґудзики ці вкупі напрочуд темні яскраві зорі на цій єдиній формі. |
Kleines schwarzes Etwas Kleidest alle, die angetan mit deinem Fell. Gott, die Natur ist ein launischer Mann mit einer Pelztierfarm. Käfige voller Narren. Oder wie nennt die Mutter die, die nicht fortliefen, sondern dem Futter zu? Wenn einer hinter Gittern geboren wird, hat er ein Muster im Blick. Und die Freiheit ist wilde Spekulation fiebernder Neuzugänge. In der Nacht, wenn die Natur schläft, nagen die eigenen Träume. Darin nehmen vier Läufe den Waldboden unter die zarten Ballen. Am Tag dann zerrt die Nacht am Schwanz, die Natur zieht Schläfern das Fell über die Öhrchen. Träumerschicksal steht über den Läden, in denen Ablass vom schlechten Gewissen erkauft wird. Sagt selten einer, das wäre das alles nicht wert. Das kleine Schwarze hängt nun am Kragen. Ein Schatten, ein Schmeichler. Willenlos. Für die alle gibt’s einen Namen, der zergeht ganz maurisch und bitter, spricht sich seit Ewigkeiten auf den Zungen, angeschlagen mit kolonialem Kolorit: Sklaven. | Маленьке чорне Щось Одягаєш усіх, кого причарував своїми хутрами. Боже, природа це вередливий чоловік із хутряної ферми. Клітки, повні дурників. Чи як називає матір тих, хто побіг до заманки, а не від неї? Хто народився за ґратами, той має одну картинку перед очима. А свобода це дика спекуляція лихоманки нових підходів. Уночі, коли природа спить, власні сни починають гризти. У них чотири лапи м’яко зачерпують лісову підстилку. А вдень ніч тягне за хвіст, природа бере сонних за хутряну шкірку й вушка. Доля сновид стоїть над ятками, на яких для нечистих сумлінням продається відпущення гріхів. Зрідка хтось скаже, що все це того не варте. Плаття маленьке чорне повисло на шиї. Тінню, улесницею. Безвольне. Для них усіх є назва, зовсім мавританська і гірка, вона тане, вона вічно крутиться на язиці, понівечена колоніальним колоритом: Раби. |
EDS Liste Herrlicher Abfalleimer Bequeme Sitze dank griffiger Überzüge Exquisite Bettpfostenkugeln Außergewöhnliches Korsett Hinreißende Leggings Hingucker! Masken! Fein gearbeitete Gürtel Ausgefallene Ziehapplikation am Rollo Strahlender Lampenschirm Aus Haut, Knorpel, Knochen Kunstvoll gefertigte, vielbeachtete Sammlung Unterm Strich mit dem Verstand bezahlt So manche gab auch das Leben | Список товарів першої необхідності Відмінний смітник Затишні оббиті сидіння Вишукані різьблені ліжка Незвичний корсет Чудові леґґінси Заманливі пропозиції! Маски! Гарно зроблені ремені Небачені візерунчасті жалюзі Блискучий абажур Зі шкіри, хрящів, кісток Мистецьки завершена, шанована колекція Куплена врешті-решт ціною глузду Подібні трапляються і в житті |
Переклад з німецької – Ганна Гнедкова. Куратор та редактор розділу – Олег Коцарев.
Фото обкладинки – з офіційного сайту авторки: https://nora-gomringer.de/