22 Січня 2020, 07:20 | Реєстрація | Вхід

Тумас Транстрьомер у перекладах Дениса Суворова

04 Грудня 2015 о 13:17 | Категорія: «Світова поезія українською» | Переклад: Денис Суворов | Перегляди: 1694



Тумас Йоста Транстрьомер (1931–2015) – народився у Стокгольмі. Отримав фах психолога. Перша поетична збірка вийшла у 1957 році і мала назву «17 поезій». Вважається найвпливовішим поетом Швеції і одним з найвидатніших поетів світу 20 ст. Автор дванадцяти поетичних збірок. Твори Транстрьомера перекладені 60 мовами. 

Тумас Транстрьомер - лауреат багатьох скандинавських та світових літературних премій. Апофеозом визнання автора стала Нобелівська премія з літератури 2011 року. 



ПАРА

Вони вимикають лампу, її білий абажур мерехтить
іще мить, поки не розчиниться 
мов пігулка у склянці пітьми. І повстане.
Стіни готелю вистрілюють у небесний морок.

Порухи кохання вщухли і вони заснули,
однак їхні заповітні думки злучаються,
як два кольори, що вливаються один в одного
на вологому папері малюнку школяра.

Темно і тихо. Але вночі місто насувається 
ближче. Закритими вікнами. Будинки вже тут. 
Вони оточили і чекають так близько,
щільна юрба невиразних облич.

PARET

De släcker lampan och dess vita kupa skimrar
ett ögonblick innan den löses upp
som en tablett i ett glas mörker. Sedan lyftas.
Hotellets väggar skjuter upp i himmelsmörkret.

Kärlekens rörelser har mojnat och de sover
men deras hemligaste tankar möts
som när två färger möts och flyter in i varann
på det våta papperet i en skolpojksmålning.

Det är mörkt och tyst. Men staden har ryckt närmare
i natt. Med släckta fönster. Husen kom.
De står i hopträngd väntan mycket nära,
en folkmassa med uttrykslösa ansikten. 


ЛИЦЕМ ДО ЛИЦЯ

У лютому життя завмерло.
Птахи літали неохоче, а душа
втиралась у краєвид, як пришвартований
човен треться біля причалу. 

Дерева розвернулися спиною до нас.
Глибина снігу вимірювалася стернею.
Сліди постаріли на поверхні насту.
Під брезентом стихли слова.

Одного разу щось підійшло до вікна.  
Я припинив роботу і підвів погляд.
Кольори буяли. Усе перевернулося.
Земля і я відштовхнулись одне від одного. 


ЗИМОВА НІЧ

Буря прикладає вуста до будинку
    і дме, підбираючи ноти. 
Я сплю неспокійно, кручусь, читаю
    буревій на слух.

Але дитячі очі вночі широкі
   і буря скавулить на дитину.
Обом до вподоби хитання лампи.
   Обоє на півшляху до діалогу.

Буря має дитячі руки і крила.
   Караван жене до Лапландії. 
А будинок відчуває міць цвяхів,
   що тримають стіни разом. 

У цих кімнатах ніч спокійна
   (відлуння усіх кроків давно померли,
як торішнє листя на дні озера) 
   але назовні ніч вирує!

Над світом лютує сильніша буря.
   Вона прикладає вуста до наших душ
і дме, підбираючи ноти. Ми боїмося,
   що буря видує нас дощенту.
ANSIKTE MOT ANSIKTE

I februari stod levandet still.
Fåglarna flög inte gärna och själen
skavde mot landskapet så som en båt
skaver mot bryggan den ligger förtöjd vid.

Träden stod vända med ryggen hitåt.
Snödjupet mättes av döda strån.
Fotspåren åldrades ute på skaren.
Under en presenning tynade språket.

En dag kom någonting fram till fönstret.
Arbetet stannade av, jag såg upp.
Färgerna brann. Allt vände sig om.
Marken och jag tog ett spräng mot varann.


EN VINTERNATT

Stormen sätter sin mun till huset
    och blåser för att få ton.
Jag sover oroligt, vänder mig, läser
    blundande stormens text.

Men barnets ögon är stora i mörkret
    och stormen den gnyr för barnet.
Båda tycker om lampor som svänger.
    Båda är halvvägs mot språket.

Stormen har barnsliga händer och vingar.
    Karavanen skenar mot Lappland.
Och huset känner sin stjärnbild av spikar
    som håller väggarna samman.

Natten är stilla över vårt golv
    (där alla förklingade steg
vilar som sjunkna löv i en damm)
    men därute är natten vild!

Över världen går en mer allvarlig storm.
    Den sätter sin mun till vår själ
och blåser för att få ton. Vi räds
    att stormen blåser oss tomma.


LAMENTO

Він поклав своє перо.
Воно тихо лежить на столі.
Воно тихо лежить в пустоті.
Він поклав своє перо.

Стільки усього, чого не можна ані написати ані приховати!
він приголомшений новинами з далеких країв, 
тим часом новенька валіза пульсує як серце.  

Надворі початок літа.
Із зеленини чути спів – людей чи птахів? 
І вишневий квіт вкриває вантажівки, що повернулися додому.

Минають тижні.
Повільно темніє.
Метелики сідають на шибки:
маленькі бліді телеграми від світу.

LAMENTO

Han lade ifrån sig pennan.
Den vilar stilla på bordet.
Den vilar stilla i tomrummet.
Han lade ifrån sig pennan.

För mycket som varken kan skrivas eller förtigas!
han är lamslagen av något som händer långt borta
fast den underbara kappsäcken dunkar som ett hjärta.

Utanför är försommaren.
Från grönskan kommer visslingar – människor eller fåglar?
Och körsbärsträd i blom klappar om lastbilarna som kommit hem.

Det går veckor.
Det blir långsamt natt.
Malarna sätter sig på rutan:
små bleka telegram från världen.

 
ПРОСТО НЕБА

І
Пізня осінь, лабіринт.
Біля входу до лісу лежить порожня пляшка.
Увійшов. Цієї пори року ліс є тихим і порожнім місцем.
Лише пара звуків: наче хтось обережно розсуває гілки пінцетом
та шарнір, що стиха рипить усередині товстого стовбура. 
Мороз дмухнув на гриби і вони стали зморшкуваті.
Вони нагадують речі та одяг, що належав зниклим безвісти. 
Вже насуваються сутінки. Час піти
та віднайти свої орієнтири: іржавий плуг на полі, 
будинок на тому боці озера - темно-бордовий, квадратний, міцний 
як бульйонний кубик. 

ІІ
Лист з Америки збудив мене, вигнав мене
у білу червневу ніч на околичні вулиці оточені холодними
як креслення новобудовами, замолодими щоб мати спогади. 

Лист у кишені. Тривожна кваплива хода, як своєрідне прохання. 
Там де ви, зло і добро направду мають обличчя.
Там де ми, це радше змагання шляхів, номерів, часів доби.

Ті, що ухвалюють смертні вироки не ховаються від світла.
Вони керують зі скляних офісів. Вони рояться на сонці.
Вони нахиляються над прилавком і дивляться навкіс. 

Подалі звідси я раптом зупинився роздивитись один з нових фасадів. 
Безліч вікон, що зливаються у єдине вікно.
Світло нічного неба і крони дерев відбивались у ньому,
як у дзеркалі спокійного озера, що виростало у літню ніч.  

Насильство здавалося примарним
деякий час.

ІІІ
Сонце палає. Літак летить низько
і, відкидаючи велику хрестоподібну тінь, мчить все ближче до землі.
Людина внизу порається на полі.
Тінь наближається.
За долю секунди вона опиняється посеред хреста. 

Я бачив хрест, що висів у холодних церковних склепіннях.
Іноді він нагадує відображення
якогось божевілля.

I DET FRIA

Senhöstlabyrint.
Vid skogens ingång en bortkastad tomflaska.
Gå in. Skogen är tysta övergivna lokaler så här års.
Bara några få slags ljud: som om någon flyttade kvistar försiktigt med en pincett
eller ett gångjärn som gnyr svagt inne i en tjock stam.
Frosten har andats på svamparna och de har skrumpnat.
De liknar föremål och plagg som hittas efter försvunna.
Nu kommer skymningen. Det gäller att hinna ut
och återse sina riktmärken: det rostiga redskapet ute på åkern
och huset på andra sidan sjön, en rödbrun fyrkant stark som en buljongtärning.
    
II 
Ett brev från Amerika satte igång mig, drev ut mig
en ljus natt i juni på tomma gator i förstaden
bland nyfödda kvarter utan minne, svala som ritningar.

Brevet i fickan. Osaliga rasande vandring, den är ett slags förbön.
Hos er har det onda och goda verkligen ansikten.
Det som hos oss mest är en kamp mellan rötter, siffror, dagrar.

De som går dödens ärenden skyr inte dagsljuset.
De styr från glasvåningar. De myllrar i solgasset.
De lutar sig fram över disken och vrider på huvudet.

Långt borta råkar jag stanna framför en av de nya fasaderna.
Många fönster som flyter ihop till ett enda fönster.
Natthimlens ljus fångas in där och trädkronornas vandring.
Det är en speglande sjö utan vågor, upprest i sommarnatten.

Våld känns overkligt
en kort stund.
    
III 
Solen bränner. Flygplanet går på låg höjd
och kastar en skugga i form av ett stort kors som rusar fram på marken.
En människa sitter på fältet och rotar.
Skuggan kommer.
Under en bråkdels sekund är han mitt i korset.

Jag har sett korset som hänger i svala kyrkvalv.
Det liknar ibland en ögonblicksbild
av något i häftig rörelse.


ВОГНЯНЕ ҐРАФІТІ 

Протягом холодних місяців моє життя ясніло тільки коли я кохався з тобою.
Наче світляк, що спалахує і гасне, спалахує і гасне – його політ можна побачити 
вночі поміж оливкових дерев. 

Протягом холодних місяців моя душа була всохла і млява,
але тіло ішло назустріч тобі.
Нічне небо ревло. 
Ми крадькома вдоїли космос і вижили.

ELDKLOTTER

Under de dystra månaderna gnistrade mitt liv till bara när jag älskade med dig.
Som eldflugan tänds och slocknar, tänds och slocknar – glimtvis kan man följa dess väg
i nattmörkret mellan olivträden.

Under de dystra månaderna satt själen hopsjunken och livlös
men kroppen gick raka vägen till dig.
Natthimlen råmade.
Vi tjuvmjölkade kosmos och överlevde.


РОМАНСЬКІ АРКИ

Усередині величезної романської церкви
туристи купчились у напівтемряві. 
Склепіння тулилось до склепіння скільки сягав зір.  
Деякі свічки мерехтіли.
Ангел без обличчя пригорнув мене
і прошепотів усім моїм тілом:
"Не соромся того що ти людина, пишайся!
Усередині тебе виринають склепіння за склепінням нескінченно.
Тобі ніколи не стати довершеним і саме так має бути."
Мене засліпило сльозами
і я опинився на залитій сонцем
п’яцці разом із містером та місіс Джонс,
паном Танакою та синьйорою Сабатіні,
і усередині кожного виринали склепіння за склепінням нескінченно.

ROMANSKA BÅGAR

Inne i den väldiga romanska kyrkan
trängdes turisterna i halvmörkret.
Valv gapade bakom valv och ingen överblick.
Några ljuslågor fladdrade.
En ängel utan ansikte omfamnade mig
och viskade genom hela kroppen:
”Skäms inte för att du är människa, var stolt!
Inne i dig öppnar sig valv bakom valv oändligt.
Du blir aldrig färdig, och det är som det skall.”
Jag var blind av tårar
och föstes ut på den solsjudande
piazzan tillsammans med Mr och Mrs Jones,
Herr Tanaka och Signora Sabatini,
och inne i dem alla öppnade sig valv bakom valv oändligt.

Переклад зі шведської - Денис Суворов. Фото - tomastranstromer.net. 



Денис Суворов
Народився і живе у Києві. Навчався на факультеті романо-германської філології. Перекладає прозу та поезію з англійської, шведської та данської мов. Со-продюсер документального фільму контроверсійного данського письменника і перформера Клауса Бек-Нільсена «Miss World in Ukraine» (учасник кінофестивалю CPH:DOX), а також автор перекладу його «Всесвітньої історії 21-го ст.» 


0 коментарів

Залишити коментар

avatar