Любий, О. Напевне, так малолюдно зараз на мостах через те, що чарівники отримують мало викликів. А як отримують, то, напевне, потім оселяються поблизу викликача, щоб в разі чого інший чарівник не перехопив завдання. Ось. Зате, я помітила, о білки і ховрахи полюбляють на цих мостах кататися - сідають на хвоста і жухххх - з*їжджають і гигочуть. Теж, буває, пташки приєднуються. Але ті - мов на ковзанах, граційно. Бачив?
Ось подивилася теги і мене осінило, і навіть здалося, що ти мені розтлумачив одного разу цей вірш, а може і просто дежа вю. Ну, якщо тлумачив, то пам*ять моя викинула коника і тільки зараз я знову все осмислила. Це про ангела, що беркицнувся з неба, бо обрав земне життя взамін крилам? Хей, друже, якщо так, то це дуже і дуже недобре названий вірш. Жодної думки про його ангельськість не майнуло впродовж читання. І, якщо не натякнути на ангельске минуле, укінці аж сердить, що не допетрає читач, що там таке мало б розправлятись, а не розправляється.
У другому куплику не зрозуміла про воду, інверсія там незручна для мене.
Ага, і вотер-клозет я би через дефіс писала, а то спинилася на слові "вотер" і думаю - що це таке?
0
. Дякую велетенське!